Рішення

від 02.06.2015 по справі 911/1605/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа №911/1605/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія», Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрелектроінвест», Київська область, м. Бровари

про стягнення 8950,00 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Карнаушенко С.О. (довіреність б/н 5 січня 2015 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія»

(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрелектроінвест» (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, помилково перерахованих позивачем на рахунок відповідача у сумі 8950,00 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 15 квітня 2015 року та призначено справу до розгляду на 12 травня 2015 року.

Ухвалою суду від 12 травня 2015 року розгляд справи відкладено на 2 червня 2015 року.

Представник позивача в судових засіданнях 12 травня 2015 року та 2 червня 2015 року позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 12 травня 2015 року та 2 червня 2015 року представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 15 квітня 2015 року та від 12 травня 2015 року, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Згідно п. 2.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

2 червня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

4 грудня 2014 року позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» помилково перераховано на розрахунковий рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрелектроінвест» грошові кошти у сумі 8950,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №167514883 від 4 грудня 2014 року. В графі «призначення платежу» вказано: «плата за сервопривід згідно рахунку №74 від 3 грудня 2014 року».

Вказаний факт також підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 4 грудня 2014 року, виданою Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра».

Згідно рахунку №74 від 3 грудня 2014 року покупцем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія», однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують існування господарських зобов'язань між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрелектроінвест», на виконання яких позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 8950,00 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

21 лютого 2015 року позивачем на адресу відповідача надіслано лист про повернення коштів №490 від 18 лютого 2015 року, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» просило Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрелектроінвест» повернути помилково перераховані кошти.

Як встановлено судом, станом на день розгляду справи відповідь на лист про повернення коштів №490 від 18 лютого 2015 року відповідач не надав, грошові кошти у сумі 8950,00 грн. позивачу не повернув.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Згідно п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Відповідно до п. 2.35. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16 березня 1995 року №227/95 встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що грошові кошти у сумі 8950,00 грн. набуто відповідачем безпідставно, оскільки, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які господарські зобов'язання, згідно яких позивач перерахував відповідачу зазначені грошові кошти.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрелектроінвест» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Черняховського, 20-А, оф. 9, код 39344098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» (19632, Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, Смілянське шосе, 8-й кілометр, 2, код 32718137) - 8950 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 5 червня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць