Рішення

від 02.06.2015 по справі 914/1421/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 р. Справа№ 914/1421/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» (м. Львів)

до відповідача 1: Приватного підприємства «Львівська агенція художнього мистецтва» (м. Львів)

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» (с. Кожухів, Вінницька обл.)

про: стягнення 4568762,40 грн. суми основного боргу, 806355,27 грн. - пені, 2358295,14 грн. - штрафу, 58955,81 грн. - 3% річних, 1091839,26 грн. - інфляційних втрат

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Патлачук Є.В. - довіреність № 04/36 від 27.04.2015 року.

від відповідача 1: Дяків О.М. - директор ПП «Львівська агенція художнього мистецтва»

від відповідача 2: Гнатюк Ю.П. - директор ТзОВ «ЛАЙФ-ІНВЕСТ», паспорт РВ УМВСУ у Вінницькій області, виданий 29.01.1996 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» (м. Львів) до відповідача 1 - Приватного підприємства «Львівська агенція художнього мистецтва» (м. Львів), відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» (с. Кожухів, Вінницька обл.) про стягнення 4568762,40 грн. суми основного боргу, 806355,27 грн. - пені, 2358295,14 грн. - штрафу, 58955,81 грн. - 3% річних, 1091839,26 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.05.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 13.05.2015 року. Ухвалою суду від 13.05.2015 року розгляд справи відкладено до 20.05.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача 2. Ухвалою суду від 20.05.2015 року розгляд справи відкладено до 02.06.2015 року, згідно клопотання відповідача 2 та в зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача 1. У судовому засіданні 02.06.2015 року оголошено перерву до 17 год. 20 хв.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.05.2015 року, про відкладення від 13.05.2015 року, від 20.05.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

19.05.2015 року за вх. № 20313/15 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

02.06.2015 року за вх. № 2271/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 суму основного боргу в гривнях, еквівалентну 160000,00 євро станом на день вчинення платежу.

02.06.2015 року за вх. № 2306/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 суму основного боргу в розмірі 4053736,00 грн., еквівалентну 160000,00 євро станом на день реєстації позовної заяви.

02.06.2015 року за вх. № 22628/15 позивач подав заяву про незаперечення проти розтермінування оплати боргу відповідачем 2 шляхом стягнення заборгованості у таких розмірах:

- до 15 вересня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 жовтня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 грудня 2015 року - 1368135,90 грн.

Відповідач 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.05.2015 року, про відкладення від 13.05.2015 року, від 20.05.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

19.05.2015 року за вх. № 20310/15 відповідач 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

02.06.2015 року за вх. № 22626/15 відповідач 1 подав заяву про визнання уточнених (зменшених) позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.05.2015 року, про відкладення від 13.05.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

20.05.2015 року за вх. № 20810/15 відповідач 2 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

02.06.2015 року за вх. № 22462/15 відповідач 2 подав заяву про визнання уточнених (зменшених) позовних вимог в повному обсязі, а також просить суд розстрочити виконання рішення суду.

02.06.2015 року за вх. № 22627/15 відповідач 2 подав заяву про визнання уточнених (зменшених) позовних вимог в повному обсязі, а також просить суд розстрочити виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості у таких розмірах:

- до 15 вересня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 жовтня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 грудня 2015 року - 1368135,90 грн.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 02.06.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 04 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» (надалі - позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» (надалі - відповідач 2), було укладено Договір № 13/28 (зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковою Угодою № 1 від 20 березня 2014 року) поставки обладнання технологічного комплексу для зберігання та сушіння зерна та інших аналогічних культур торгової марки «RIELA» (надалі - Договір).

Позивач зазначає, що, відповідно до умов даного Договору, він зобов'язувався поставити відповідачу 2 обладнання технологічного комплексу для зберігання та сушіння зерна та інших аналогічних культур торгової марки «RIELA» (надалі - Товар), а також провести його монтаж та пуско - налагоджувальні роботи. В свою чергу, відповідач 2 зобов'язувався прийняти, вказаний у Специфікації до Договору товар та оплачувати його вартість частинами, шляхом здійснення періодичних платежів у порядку, розмірі та строки, що вказані у п. 3 даного Договору.

Позивач звертає увагу на те, що, згідно з п. 4.1. та п. 4.2. Договору, позивач зобов'язаний поставити товар на умовах доставки до місця розвантаження за адресою: вул. Лугова 72, с. Кожухів, Літинський район, Вінницька область, 22313, Україна, що є адресою місцезнаходження відповідача 2.

Позивач зазначає, що п. 5.1. Договору вказує, що Продавець після поставки товару на місце розвантаження, вказане у п. 4.1. даного Договору, передає товар Покупцю по кількості, відповідно до видаткової накладної. Відповідно до п. 1.2 Договору, Продавець проводить монтаж товару.

Позивач зазначає, що у п. 5.2. Договору зазначено, що після проведення Продавцем монтажу та пуско - наладки товару, Покупець пересвідчується у якості товару і підписує Акт здачі - приймання виконаних монтажних робіт та Гарантійну Книгу на товар.

Позивач наголошує, що на виконання вищевказаних вимог Договору, позивачем було поставлено і передано товар відповідачу 2, що підтверджується Видатковими накладними № 24 від 24.03.2014 року, № 27 від 01.04.2014 року та № 37 від 29.04.2014 року. В свою чергу, після завершення позивачем виконання монтажу та пуско - налагоджувальних робіт обладнання технологічного комплексу для зберігання та сушіння зерна та інших аналогічних культур торгової марки «RIELA» відповідач 2 пересвідчився у їх повноті та якості і Сторони Договору підписали Гарантійну Книгу на товар.

Позивач звертає увагу на те, що умовами Договору Сторони закріпили особливий порядок визначення ціни товару (п. 3 Договору): розміри платежів у гривнях, які повинен отримувати Продавець, визначалися виходячи з відповідних сум в євро, закріплених у п.п. 3.1.1. - 3.1.9. Договору (з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою). Позивач та відповідач 2 дійшли згоди, що ціна товару в гривнях підлягає зміні прямо пропорційно курсу продажу євро, встановленого на міжбанківському валютному ринку (п. 3.2. Договору). При цьому, загальна сума усіх отриманих позивачем від відповідача 2 гривневих платежів, що перераховані в еквіваленті сум в євро, повинна бути рівною еквіваленту загальної вартості Договору, що вказана у п. 2.1. даного Договору (п. 3.4. Договору та п. 2 Додаткової угоди).

За твердженням позивача, відповідно до порядку розрахунків, визначених Договором, відповідач 2 зобов'язувався сплатити вартість товару частинами (розмір яких та строки їх сплати встановлювався в п. 3.1. Договору), кожна з яких в гривнях дорівнювала б відповідному еквіваленту в євро (за курсом міжбанківського валютного ринку, станом на наступний робочий день після одержання платежу + 1% - п. 3.2. Договору), а одержання таких гривневих платежів давало б Позивачу можливість придбати валюту євро у відповідних розмірах, що у сумі становитимуть, вказану у п. 2.1., загальну вартість Договору -475865.00 євро.

Позивач зазначає, що внаслідок відмови відповідача 2 від сплати передбачених Договором платежів належним чином та у повному обсязі, систематичного порушення строків їх здійснення, виникла прострочена заборгованість, сума якої у гривнях дорівнює еквіваленту 180327,97 євро та становить 4568762,40 грн. (за курсом на міжбанківському валютному ринку станом на 27.04.2015 року (день складання позовної заяви) + 1% - 25,33585 грн.)7.

Позивач звертає увагу на те, що 10 грудня 2014 року ним було надіслано відповідачу 2 Лист № 12/128, в якому зазначалося про необхідність погашення вищевказаної заборгованості та було запропоновано відповідачу 2 порядок розтермінування її сплати. Однак, Листом № 29 від 11 грудня 2014 року відповідач 2 повідомив про відхилення пропозиції щодо розтермінування сплати заборгованості і в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого товару належним чином та у повному обсязі.

Позивач звертає увагу на те, що 30 березня 2014 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача 2 щодо розрахунків за Договором № 13/28 від 04.11.2013 року (зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковою Угодою № 1 від 20.03.2014 року) між позивачем та Приватним підприємством «Львівська агенція художнього мистецтва» (надалі - відповідач 1), було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого, відповідач 1 зобов'язувався, у випадку прострочення відповідачем 2 на користь позивача вказаних в основному Договорі платежів, самостійно виконати його зобов'язання на підставі письмової вимоги позивача.

Позивач зазначає, що 30 березня 2015 року ним, на підставі вищезгаданого Договору поруки було надіслано відповідачу 1 письмову вимогу про сплату заборгованості відповідача 2 за Договором № 13/28 від 04.11.2013 року на загальну суму заборгованості, однак відповіді станом на момент подання позовної заяви не надходило.

Відповідно до ст. 265 ГК України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Зі змісту даної норми випливає, що обов'язку покупця сплатити за поставлений товар певну грошову суму відповідає право продавця на отримання цієї суми, що і було порушено відповідачем 2.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а в ст.193 ГК України, в свою чергу, зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ст. 554 ЦК України).

Згідно з ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Позивач зазначає, що у пункті 7.2. Договору вказано, що, у випадку прострочення платежу покупцем, йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; якщо покупець порушив термін розрахунку більш ніж на 30 днів, він зобов 'язаний також виплатити продавцю штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Позивач наголошує, що п. 7.5. Договору вказує, що за односторонню відмову від виконання своїх обов'язків (зокрема, обов'язку покупця здійснювати оплату товару в порядку та на умовах, визначених Договором) протягом дії даного Договору, винна Сторона сплачує іншій Стороні штраф у розмірі 10% від загальної вартості Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку позивача, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» за Договором № 13/28 станом на 27.04.2015 року становить 8 884 207,88 грн., з яких 4 568 762,40 грн. - основна сума боргу; 806 355,27 грн. - пеня; 2 358 295,14 грн. -штраф; 1 091 839,26 грн. - доплата з врахуванням індексу інфляції; 58 955,81 грн.- 3 % річних, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

02.06.2015 року за вх. № 2306/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 суму основного боргу в розмірі 4053736,00 грн., еквівалентну 160000,00 євро станом на день реєстації позовної заяви.

02.06.2015 року за вх. № 22628/15 позивач подав заяву про незаперечення проти розтермінування оплати боргу відповідачем 2 шляхом стягнення заборгованості у таких розмірах:

- до 15 вересня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 жовтня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 грудня 2015 року - 1368135,90 грн.

02.06.2015 року за вх. № 22626/15 відповідач 1 подав заяву про визнання уточнених (зменшених) позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 зазначає, що 04.11.2013 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено Договір № 13/28 (зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковою Угодою № 1 від 20.03.2014 року), відповідно до якого позивач зобов'язувався поставити обладнання технологічного комплексу для зберігання та сушіння зерна та інших аналогічних культур торгової марки «RIELA» і провести монтажні та пуско - налагоджувальні роботи щодо цього обладнання.

Відповідач 2 зазначає, що в квітні 2014 року позивачем було здійснено поставку товару за Договором № 13/28, а в червні 2014 року було завершено виконання робіт з монтажу та пуско - налагоджувальних робіт. Відповідачем 2 було прийнято поставлений товар та виконані роботи, однак, враховуючи різке падіння одержуваних у 2014 році доходів товариства, здійснити оплату вартості поставленого товару та виконаних робіт в порядку і на умовах встановлених Договором не видалося за можливе, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути позивач.

Користуючись своїм правом, передбаченим ч. 5 ст. 22 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» визнає заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» у справі № 914/1421/15 вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» заборгованості за Договором № 13/28 від 04.11.2013 року у розмірі 4053736,00 грн., що дорівнює еквіваленту 160 000,00 євро за курсом на міжбанківському валютному ринку станом на день складання позовної заяви

Відповідач 2 наголошує, що, враховуючи складне фінансове становище Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» та специфіку його господарської діяльності (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур), відповідно до якої підприємство одержує основну частину свого річного доходу в період з вересня по грудень, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» матиме реальну можливість погасити заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» за Договором № 13/28 від 04.11.2013 року в період з вересня по грудень 2015 року, тому, просить суд розстрочити виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості у таких розмірах:

- до 15 вересня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 жовтня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 грудня 2015 року - 1368135,90 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 04 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» (надалі - позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» (надалі - відповідач 2), було укладено Договір № 13/28 (зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковою Угодою № 1 від 20 березня 2014 року) поставки обладнання технологічного комплексу для зберігання та сушіння зерна та інших аналогічних культур торгової марки «RIELA» (надалі - Договір).

Відповідно до умов даного Договору, позивач зобов'язувався поставити відповідачу 2 обладнання технологічного комплексу для зберігання та сушіння зерна та інших аналогічних культур торгової марки «RIELA» (надалі - Товар), а також провести його монтаж та пуско - налагоджувальні роботи. В свою чергу, відповідач 2 зобов'язувався прийняти вказаний у Специфікації до Договору товар та оплачувати його вартість частинами, шляхом здійснення періодичних платежів у порядку, розмірі та строки, вказані у п. 3 даного Договору.

Згідно з п. 4.1. та п. 4.2. Договору, позивач зобов'язаний поставити товар на умовах доставки до місця розвантаження за адресою: вул. Лугова 72, с. Кожухів, Літинський район, Вінницька область, 22313, Україна, що є адресою місцезнаходження відповідача 2.

Позивач зазначає, що п. 5.1. Договору вказує, що Продавець після поставки товару на місце розвантаження, вказане у п. 4.1. даного Договору передає товар Покупцю по кількості відповідно до видаткової накладної. Відповідно до п. 1.2 Договору Продавець проводить монтаж товару.

У п. 5.2. Договору зазначено, що після проведення Продавцем монтажу та пуско -наладки товару Покупець пересвідчується у якості товару і підписує акт здачі - приймання виконаних монтажних робіт та Гарантійну Книгу на товар.

На виконання вищевказаних вимог Договору, позивачем було поставлено і передано товар відповідачу 2, що підтверджується Видатковими накладними № 24 від 24.03.2014 року, № 27 від 01.04.2014 року та № 37 від 29.04.2014 року. В свою чергу, після завершення позивачем виконання монтажу та пуско - налагоджувальних робіт обладнання технологічного комплексу для зберігання та сушіння зерна та інших аналогічних культур торгової марки «RIELA» відповідач 2 пересвідчився у їх повноті та якості і Сторони Договору підписали Гарантійну Книгу на товар.

Умовами Договору Сторони закріпили особливий порядок визначення ціни товару (п. 3 Договору): розміри платежів у гривнях, які повинен отримувати Продавець, визначалися, виходячи з відповідних сум в євро, закріплених у п.п. 3.1.1. - 3.1.9. Договору (з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою). Позивач та відповідач 2 дійшли згоди, що ціна товару в гривнях підлягає зміні прямо пропорційно курсу продажу євро, встановленого на міжбанківському валютному ринку (п. 3.2. Договору). При цьому, загальна сума усіх отриманих позивачем від відповідача 2 гривневих платежів, що перераховані в еквіваленті сум в євро, повинна бути рівною еквіваленту загальної вартості Договору, що вказана у п. 2.1. даного Договору (п. 3.4. Договору та п. 2 Додаткової угоди).

Відповідно до порядку розрахунків, визначених Договором, відповідач 2 зобов'язувався сплатити вартість товару частинами (розмір яких та строки їх сплати встановлювався в п. 3.1. Договору), кожна з яких в гривнях дорівнювала б відповідному еквіваленту в євро (за курсом міжбанківського валютного ринку, станом на наступний робочий день після одержання платежу + 1% - п. 3.2. Договору), а одержання таких гривневих платежів давало б позивачу можливість придбати валюту євро у відповідних розмірах, що у сумі становитимуть, вказану у п. 2.1., загальну вартість Договору - 475865.00 євро.

Внаслідок відмови відповідача 2 від сплати передбачених Договором платежів належним чином та у повному обсязі, систематичного порушення строків їх здійснення, виникла прострочена заборгованість сума якої у гривнях дорівнює еквіваленту 180327,97 євро та становить 4568762,40 грн. (за курсом на міжбанківському валютному ринку станом на 27.04.2015 року (день складання позовної заяви) + 1% - 25,33585 грн.)7.

10 грудня 2014 року позивачем було надіслано відповідачу 2 Лист № 12/128, в якому зазначалося про необхідність погашення вищевказаної заборгованості та було запропоновано відповідачу 2 порядок розтермінування її сплати. Однак, Листом № 29 від 11 грудня 2014 року відповідач 2 повідомив про відхилення пропозиції щодо розтермінування сплати заборгованості і в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого товару належним чином та у повному обсязі.

30 березня 2014 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача 2 щодо розрахунків за Договором № 13/28 від 04.11.2013 року (зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковою Угодою № 1 від 20.03.2014 року), між позивачем та Приватним підприємством «Львівська агенція художнього мистецтва» (надалі - відповідач 1), було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого, відповідач 1 зобов'язувався у випадку прострочення відповідачем 2 на користь позивача вказаних в основному Договорі платежів, самостійно виконати його зобов'язання на підставі письмової вимоги позивача.

30 березня 2015 року позивачем, на підставі вищезгаданого Договору поруки, було надіслано відповідачу 1 письмову вимогу про сплату заборгованості відповідача 2 за Договором № 13/28 від 04.11.2013 року на загальну суму заборгованості, однак відповіді станом на момент подання позовної заяви не надходило.

Відповідно до ст. 265 ГК України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Зі змісту даної норми випливає, що обов'язку покупця сплатити за поставлений товар певну грошову суму відповідає право продавця на отримання цієї суми, що і було порушено відповідачем 2.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ст. 554 ЦК України).

Згідно з ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

У пункті 7.2. Договору вказано, що у випадку прострочення платежу покупцем, йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; якщо покупець порушив термін розрахунку більш ніж на 30 днів, він зобов 'язаний також виплатити продавцю штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

У п. 7.5. Договору зазначено, що за односторонню відмову від виконання своїх обов'язків (зокрема обов'язку покупця здійснювати оплату товару в порядку та на умовах визначених Договором) протягом дії даного Договору, винна Сторона сплачує іншій Стороні штраф у розмірі 10% від загальної вартості Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

02.06.2015 року за вх. № 2306/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 суму основного боргу в розмірі 4053736,00 грн., еквівалентну 160000,00 євро станом на день реєстації позовної заяви.

02.06.2015 року за вх. № 22626/15 відповідач 1 подав заяву про визнання уточнених (зменшених) позовних вимог в повному обсязі.

02.06.2015 року за вх. № 22627/15 відповідач 2 подав заяву про визнання уточнених (зменшених) позовних вимог в повному обсязі,

Крім того, враховуючи складне фінансове становище Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» та специфіку його господарської діяльності (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур), відповідно до якої підприємство одержує основну частину свого річного доходу в період з вересня по грудень, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» матиме реальну можливість погасити заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» за Договором № 13/28 від 04.11.2013 року в період з вересня по грудень 2015 року, тому просить суд розстрочити виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості у таких розмірах:

- до 15 вересня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 жовтня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 грудня 2015 року - 1368135,90 грн.

02.06.2015 року за вх. № 22628/15 позивач подав заяву про незаперечення проти розтермінування оплати боргу відповідачем 2 шляхом стягнення заборгованості у таких розмірах:

- до 15 вересня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 жовтня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 грудня 2015 року - 1368135,90 грн.

Згідно ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідачів, а також враховуючи те, що позивач подав обґрунтування правової позиції, в якому не заперечує проти розстрочення на строк, що зазначений у заяві відповідача, суд прийшов до висновку, що, з метою надання можливості добровільного виконання відповідачем судового рішення, з урахуванням фінансового становища відповідачів, необхідно розстрочити виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості у таких розмірах:

- до 15 вересня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 жовтня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 грудня 2015 року - 1368135,90 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не заперечив та не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідачі позовні вимоги визнали повністю, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» до відповідача 1 - Приватного підприємства «Львівська агенція художнього мистецтва», відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» про стягнення з відповідача 2 суми основного боргу в розмірі 4053736,00 грн., еквівалентну 160000,00 євро станом на день реєстації позовної заяви є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 523 від 27.04.2015 року на суму 73080,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача 2, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» (22313, Вінницька область, Літинський район, с. Кожухів, вул. Лугова, 72, код ЄДРПОУ 34142967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» (код за ЄДРПОУ: 32483750, р/р № 26003053899970 в ПАТ ЗГРУ «ПриватБанк» м. Львів, МФО 325321) суму основного боргу в розмірі 4053736 (чотири мільйони п'ятдесят три тисячі сімсот тридцять шість) грн. 00 коп., шляхом стягнення заборгованості у таких розмірах:

- до 15 вересня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 жовтня 2015 року - 1342800,05 грн.

- до 15 грудня 2015 року - 1368135,90 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ-ІНВЕСТ» (22313, Вінницька область, Літинський район, с. Кожухів, вул. Лугова, 72, код ЄДРПОУ 34142967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» (код за ЄДРПОУ: 32483750, р/р № 26003053899970 в ПАТ ЗГРУ «ПриватБанк» м. Львів, МФО 325321) 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.