Рішення

від 02.06.2015 по справі 916/1594/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р.Справа № 916/1594/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Борбунюк О.О. за довіреністю /приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції/

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про зобов'язання вчинити певні дії

15 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" про зобов'язання відповідача прийняти та виконати платіжне доручення позивача № 29 від 15.12.2014р. щодо перерахування коштів у сумі 1 078 070,00 грн. на рахунок ТОВ "Едельвейс" № 26003799963071 в ПАТ "Правекс - Банк".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2015р. порушено провадження у справі № 916/1594/15-г.

24.04.2015р. до матеріалів справи № 916/1594/15-г надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" вих. № 02/22 від 22.04.2015р. (вх. № 10679/15 від 24.04.2015р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з яким позивач, в зв'язку з віддаленістю, просить суд доручити господарському суду Харківської області проводити судові засідання, призначені у справі № 916/1594/15-г, в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.04.2015р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" вих. № 02/22 від 22.04.2015р. (вх. № 10679/15 від 24.04.2015р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та доручено господарському суду Харківської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду з розгляду справи № 916/1594/15-г.

08.05.2015р. до матеріалів справи надійшли заперечення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (вх. № 11804/15 від 08.05.2015р.) проти позову відповідно до яких відповідач просить суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" залишити без задоволення.

18.05.2015р. до матеріалів справи надійшло клопотання представника позивача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх. № 12532/15 від 18.05.2015р.).

25.05.2015р. до матеріалів справи надійшли письмові пояснення представника позивача № 01/22 від 22.05.2015р. (вх. № 13334/15 від 25.05.2015р.).

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

03 серпня 2009 року між Акціонерним комерційним банком "Імексбанк" від імені якого діє філія АКБ "Імексбанк" у м. Харкові (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (клієнт) було укладено договір банківського рахунку (у національній валюті) № 04-814 (надалі - договір № 04-814 від 03.09.2009р.) відповідно до п. 1.1 якого Банк відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземній валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року (зі змінами та доповненнями), відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) у національній валюті № 26008000009001 (Рахунок) та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий Рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій за Рахунком у межах, встановлених операційним часом Банку (Операційний час).

Відповідно до пп. 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.5, 2.2.6 договору № 04-814 від 03.09.2009р. Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку, керуючись вимогами чинного законодавства. Надавати Банку розпорядження, щодо використання грошових кошті на Рахунку, отримувати виписки по Рахунку та іншу кореспонденцію по здійсненим Клієнтом операціям у Банку. Отримувати готівкові кошти у сумі, яка вказана у грошовому чеку за умови наявності коштів на Рахунку у випадках, передбачених Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 337 від 14 серпня 2003 року. Вимагати від Банку своєчасного і повного надання банківських послуг, обумовлених цим договором.

Згідно з пп. 2.3, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.6 договору № 04-814 від 03.09.2009р. Банк зобов'язується належним чином виконувати умови цього договору. Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів НБУ. Зараховувати грошові кошти, що надійшли на Рахунок Клієнта, в день надходження до Банку відповідного розрахункового документи.

Відповідно до п. 8.1 договору № 04-814 від 03.09.2009р. спори, що виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання (п. 9.1 договору № 04-814 від 03.09.2009р.).

Додатковою угодою № 1 від 20.12.2011р. до договору банківського рахунку (у національній валюті) № 04-814 від 03.09.2009р. сторони дійшли згоди внести зміни у преамбулу договору банківського рахунку № 04-814 від 03.09.2009р. та викласти її у наступній редакції: Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" від імені якого діє відділення № 329 АТ "Імексбанк" у м. Харкові (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (Клієнт) було укладено договір банківського рахунку (у національній валюті) № 04-814, у зв'язку з реорганізацією Філії АТ "Імексбанк" у м. Харкові у відділення № 329 АТ "Імексбанк" у м. Харкові.

Також 20.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" від імені якого діє відділення № 329 АТ "Імексбанк" у м. Харкові (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (Клієнт) було укладено договір про надання послуг по системі "Клієнт - Банк" № 04-248 (надалі - договір № 04-248 від 20.12.2011р.) відповідно до пп. 1.1, 1.3 якого Банк здійснює встановлення, налагодження, навчання роботі з програмно-технологічним комплексом "Клієнт - Банк" (Система), забезпечує оперативний доступ до рахунку/рахунків (Рахунок), вказаному у п. 1.1 договору банківського рахунку № 04-814 від 03 серпня 2009 року (Договір банківського рахунку), видалене формування і відправку електронних платіжних документів, отримання виписки по Рахунку. Договір одночасно взаємодіє з Договором банківського рахунку.

Так, як зазначає позивач у своєму позові, на розрахунковому рахунку позивача № 26008000009001 знаходиться сума в розмірі 1 078 076,87 грн., яка сформувалась 30.10.2014р. на цьому рахунку від продажу валютної виручки, що підтверджується виписками банку. За системою Клієнт - Банк 03.11.2014р. позивачем було подано до виконання платіжне доручення № 23 на суму 680 000 грн., яке не було прийнято та виконано відповідачем без пояснення причин. В подальшому, за системою Клієнт - Банк 09.12.2014р. позивачем було подано до виконання платіжне доручення № 27 на суму 1 078 063,88 грн., яке також не було прийнято та виконано відповідачем без пояснення причин. За інформацією співробітників банку в телефонному режимі здійснення абсолютно всіх платежів було заморожено адміністрацією банку без пояснення причин та на не визначений термін. В зв'язку з цим, позивачем було направлено лист № 1214-15/1 від 15.12.2014р. на адресу Харківського відділення банку з вимогою провести платіж з додатком оформленого на папері платіжного доручення № 29 від 15.12.2014р. на суму 1 078 070 грн.

Також позивач зазначає, що станом на 15.12.2014 року та по сьогодні залишок на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" складає 1 078 076,87 грн. На теперішній час жодної відповіді від Банку позивачем отримано не було, платіжні доручення не виконанні.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" про зобов'язання відповідача прийняти та виконати платіжне доручення позивача № 29 від 15.12.2014р. щодо перерахування коштів у сумі 1 078 070,00 грн. на рахунок ТОВ "Едельвейс" № 26003799963071 в ПАТ "Правекс - Банк". Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором банківського рахунку (у національній валюті) № 04-814 від 03.09.2009р. та договором про надання послуг по системі "Клієнт - Банк" № 04-248 від 20.12.2011р. зобов'язань, а також положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні", Закону України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22.

В подальшому, під час розгляду справи позивачем були надані письмові пояснення № 01/22 від 22.05.2015р. (вх. № 13334/15 від 25.05.2015р.) відповідно до яких позивач зазначає, що Верховний Суд України в своїй постанові від 25.03.2015р. зробив висновок, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема, щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Однак, за переконанням позивача, у даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" свої немайнові вимоги були пред'явлені ще до запровадження в ПАТ "Імексбанк" тимчасової адміністрації. Таким чином правова позиція Верховного Суду України , яка викладена у постанові від 25.03.2015р. у справі № 910/9232/14 жодним чином не впливає на рішення у даній справі, а аргументи Верховного Суду України не можуть бути враховані з огляду на інші правовідносини, що виникли між ТОВ "Едельвейс" та ПАТ "Імексбанк", а також іншої хронології подій що відбувались та засобам досудового врегулювання спору, що були здійснені з боку позивача.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченнях проти позову (вх. № 11804/15 від 08.05.2015р.) та зазначає наступне. Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 16 від 26.01.2015р., що було прийнято на підставі постанови Національного банку України від 26.01.2015р. № 50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", було розпочато процедуру виведення АТ "Імексбанк" з рину шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 27.01.2015р. по 27.04.2015р. включно та рішенням № 84 від 23.04.2015р. продовжено строк дії тимчасової адміністрації по 26.05.2015р. включно, а також призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северіна Ю.П.

Відтак, як зазначає відповідач, після запровадження Фондом тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Оскільки позивач є кредитором банку щодо майнового зобов'язання з перерахування грошових коштів та з урахуванням встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборони на задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2009 року між Акціонерним комерційним банком "Імексбанк" від імені якого діє філія АКБ "Імексбанк" у м. Харкові (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (клієнт) було укладено договір банківського рахунку (у національній валюті) № 04-814 (надалі - договір № 04-814 від 03.09.2009р.) відповідно до п. 1.1 якого Банк відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземній валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року (зі змінами та доповненнями), відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) у національній валюті № 26008000009001 (Рахунок) та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий Рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій за Рахунком у межах, встановлених операційним часом Банку (Операційний час).

Додатковою угодою № 1 від 20.12.2011р. до договору банківського рахунку (у національній валюті) № 04-814 від 03.09.2009р. сторони дійшли згоди внести зміни у преамбулу договору банківського рахунку № 04-814 від 03.09.2009р. та викласти її у наступній редакції: Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" від імені якого діє відділення № 329 АТ "Імексбанк" у м. Харкові (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (Клієнт) було укладено договір банківського рахунку (у національній валюті) № 04-814, у зв'язку з реорганізацією Філії АТ "Імексбанк" у м. Харкові у відділення № 329 АТ "Імексбанк" у м. Харкові.

В подальшому, 20.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" від імені якого діє відділення № 329 АТ "Імексбанк" у м. Харкові (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (Клієнт) було укладено договір про надання послуг по системі "Клієнт - Банк" № 04-248 (надалі - договір № 04-248 від 20.12.2011р.) відповідно до пп. 1.1, 1.3 якого Банк здійснює встановлення, налагодження, навчання роботі з програмно-технологічним комплексом "Клієнт - Банк" (Система), забезпечує оперативний доступ до рахунку/рахунків (Рахунок), вказаному у п. 1.1 договору банківського рахунку № 04-814 від 03 серпня 2009 року (Договір банківського рахунку), видалене формування і відправку електронних платіжних документів, отримання виписки по Рахунку. Договір одночасно взаємодіє з Договором банківського рахунку.

Так, за період з 03.11.2014р. по 09.12.2014р. позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" з платіжним дорученням за системою Клієнт - Банк від 03.11.2014р. № 23 на суму 680 000 грн. та з платіжним дорученням за системою Клієнт - Банк від 09.12.2014р. № 27 на суму 1 078 063,88 грн.

Однак, враховуючи, що відповідачем зазначені платіжні доручення не були прийняті та виконані, позивачем було направлено лист № 1214-15/1 від 15.12.2014р. на адресу Харківського відділення банку з вимогою провести платіж з додатком оформленого на папері платіжного доручення № 29 від 15.12.2014р. на суму 1 078 070 грн.

Проте, відповідачем не було надано жодної відповіді на відповідне звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс".

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 2 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 16 від 26.01.2015р. "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" вирішено розпочати з 27 січня 2015 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 27 січня 2015 року по 26 квітня року включно.

В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 84 від 23.04.2015р. "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Імексбанк" було продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Імексбанк" до 26.05.2015р. (включно).

Постановою правління Національного банку України № 330 від 21.05.2015р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ "Імексбанк" з 27 травня 2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 105 від 27.05.2015р. "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" вирішено розпочати процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання з 27 травня 2015 року.

За приписами частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Як зазначалось по тексту рішення вище, постановою правління Національного банку України № 330 від 21.05.2015р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ "Імексбанк" з 27 травня 2015 року.

Статтею 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

При цьому, ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; 4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; 6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; 7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачені повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Частиною 4 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обумовлено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

До того ж, відповідно до п. 4.27 Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію АТ "Імексбанк", суд доходить висновку, що задоволення вимог кредиторів банку, зокрема позивача у справі, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, враховуючи, що позивач є кредитором банку щодо майнового зобов'язання з перерахування грошових коштів та з урахуванням встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборони на задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку, суд доходить висновку що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі № 910/9228/14 від 23.12.2014р.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 05.06.2015 року.

Суддя Степанова Л.В.