Рішення

від 02.06.2015 по справі 917/696/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 р. Справа № 917/696/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш", юр.адреса: пр. Л.Свободи, 46-в, кв.79, м. Харків, 61204, факт.адреса: вул.Фонвізіна, 18, м.Харків, 61105

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс", вул.Воскресінська, 6, м. Миргород, Полтавська область, 37600

про стягнення грошових коштів у сумі 112517 грн. 77 коп.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: відсутні

від відповідача: відсутні.

Після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомлено дату складання повного тексту рішення (05.06.2015 р.).

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 112517,77 грн., з яких: 83134,23 грн. - сума основного боргу за договором поставки товару №21 від 02.01.2015 р., 5150,07 грн. пені, 24233,47 грн. штраф.

Позивач на позовних вимогах наполягає з мотивів, зазначених у позовній заяві та 29.05.2015 р. надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Також 29.05.2015 р. на адресу Господарського суду Полтавської області від позивача надійшла заява № 52 від 28.05.2015 р. про зменшення позовних вимог у якій просить стягнути з відповідача 5150,07 грн. пені та 24233,47 грн. штрафу. Згідно ст.22 ГПК України, позивач має право зменшити розмір позовних вимог.

Вказана заява приймається судом до розгляду, і позовні вимоги розглядаються в новій редакції. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 29383,54 грн., з яких : 5150,07 грн. пені та 24233,47 грн. штрафу.

Відповідач вимог попередніх ухвал суду не виконав, явку представника у жодне з засідань не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. - 57, 63).

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, справа розглядається без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив:

02.01.2015 р. між сторонами було укладено договір поставки № 21 (копія, арк. справи 6), згідно до якого, позивач (постачальник) зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність відповідача (покупця) лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (згідно переліку, затвердженого Наказом МОЗ України), (далі по тексту - товар), а покупець зобов'язується приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору (п. 1.1 договору).

Розділом 3 договору передбачено ціни та порядок розрахунків. Зокрема в п. 3.1 зазначено, що загальна сума договору складається із сум всіх накладних за даним договором. Ціна товару, сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розмір націнки вказується в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку у формі платіжного доручення або в іншій формі, передбаченій чинним законодавством (п.п.3.2, 3.3 Договору).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що відповідач за даним договором крім відшкодування збитків несе таку відповідальність:

-за несплату вартості товару у встановлений термін нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення;

-за прострочення виконання грошового зобов'язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, сплачує позивачу 30% від загальної вартості несплаченого товару.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 р.

Як зазначає позивач у позовній заяві, він, на виконання умов договору №21 від 02.01.2015 р., згідно до видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, копії а.с. - 9-44, передав відповідачу товар на загальну суму 83134,23 грн.

Отримання товару здійснювалося відповідальними особами відповідача без довіреності згідно ч. 3 п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства Фінансів України №99 від 16.05.1996 р.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України, прийнявши товар без претензій щодо асортименту, якості, кількості товару чи відсутності будь-якого документу, не оплатив його у встановлені у договорі строки, в зв'язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову складала 83134,23 грн. та, була сплачена відповідачем після порушення провадження по справі, в зв'язку з чим позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог.

Вважаючи свої права порушеними, позивач, на підставі п. 6.2 договору та ст.625 ЦК України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 5150,07 грн. пені та 24233,47 грн. штрафу.

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 29383,54 грн. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, за яким в силу ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по договору поставки товару №21 від 02.01.2015 р. щодо оплати поставленого позивачем товару та мав заборгованість перед позивачем у сумі 83134,23 грн., яку сплатив лише 27.04.2015 р., що підтверджується банківською випискою (копія, а.с - ). В зв'язку з цим у позивача виникло право на нарахування позивачу штрафних санкцій.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Судом перевірено методику розрахунку пені та штрафу з використанням калькулятора ІПС "Ліга". За результатами проведеного перерахунку, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 5150,07 грн. пені за вказані у позові періоди (розрахунок в матеріалах справи, а.с. - 46-47) та 24233,47 грн. 30% штрафу по накладним від 12.01.2015 р., 19.01.2015 р., 22.01.2015 р. та 05.02.2015 р. на загальну суму 80778,24 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. - 48)

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивачем надано належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог; відповідач жодних доказів, які б спростовували наявність боргу чи його розмір, не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем, покладається на відповідача відповідно до приписів ст.49 ГПК України

Крім того, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ "Про судовий збір" повернення судового збору здійснюється за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про повернення позивачу з державного бюджету сплаченої суми судового збору в розмірі 422,87 грн.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 75 , 82-85 ГПК України, 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (вул.Воскресінська, 6, м. Миргород, Полтавська область, 376003, код ЄДРПОУ 21055784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (юр.адреса: пр. Л.Свободи, 46-в, кв.79, м. Харків, 61204, факт.адреса: вул.Фонвізіна, 18, м.Харків, 61105, код ЄДРПОУ 25184975) 5150,07 грн. пені, 24233,47 грн. штрафу та 1827,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Томаш" (юр.адреса: пр. Л.Свободи, 46-в, кв.79, м. Харків, 61204, факт.адреса: вул.Фонвізіна, 18, м.Харків, 61105, код ЄДРПОУ 25184975) зі спеціального фонду Державного бюджету України 422,87 грн. судового збору сплаченого платіжним дорученням №1304 від 27.03.2015 р. на суму 2250,37 грн. (оригінал в матер. справи, а.с - 5)

Повне рішення складено 05.06.2015 р.

Суддя Н.Г. Гетя