Рішення

від 03.06.2015 по справі 920/653/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2015 Справа № 920/653/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми

до відповідача: Приватного підприємства «Телерадіокомпанія «ТВ-КОМ», м. Глухів, Сумська область

про стягнення 33 015 грн. 37 коп.

СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Ігнатенко С.В., довіреність № 10-19/17-Д/48 від 26.06.2014р.

від відповідача: не прибув

у судовому засіданні брала участь секретар судового засідання М.О. Ейсмонт

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання договірних зобов`язань по виконанню умов договору № 2 від 18.05.2013р. та договору на використання опор ПЛ-0,4 кВ ПАТ «Сумиобленерго» для підвішування кабелів телекомунікаційних мереж № 02 від 03.11.2014р. у розмірі 33 015 грн. 37 коп., з яких: 26 579 грн. 34 коп. - основна заборгованість, 344 грн. 55 коп. - 3% річних, 6 091 грн. 48 коп. - інфляційні втрати, а також просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Представник позивача у дане судове засідання подав клопотання від 03.06.2015р., в якому зазначає про часткову сплату відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 12 800 грн., на підтвердження чого надає банківські виписки.

Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своєї позиції у справі не подав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору між сторонами по суті та повідомлення відповідача про місце та час розгляду справи належним чином, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

18.05.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» (позивач, власник повітряної лінії) та Приватним підприємства «Телерадіокомпанія «ТВ-КОМ» (відповідач, власник повітряної мережі кабельного телебачення) укладений договір за № 2, відповідно до п. 1.1 якого позивач надає відповідачу право користування опорами, які належать позивачу, виключно для підвіски проводів мережі кабельного телебачення.

Перелік опор, право користування якими надано за цим договором для сумісного підвішування проводів кабельного телебачення і інтернету, їх місцезнаходження наведено у додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Пунктами 3.1 та 3.2 договору сторони узгодили, що відповідач зобов`язується перераховувати грошові кошти позивачу у вигляді компенсації витрат за сумісне підвішування мережі КТ на ПЛ-0,4кВ в розмірі 6,19 грн., в т. ч. 1,03 грн. ПДВ, за використання однієї опори ПЛ за місяць. Повна вартість компенсації витрат за сумісне підвішування мережі КТ на ПЛ-0,4кВ встановлюється в розмірі 3658,29 грн., в т. ч. 609,71 грн. ПДВ, за місяць. Сплата за використання опор ПЛ-0,4кВ для сумісного підвішування мережі КТ проводиться відповідачем один раз на місяць до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Також, 03.11.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» (позивач, власник повітряної лінії) та Приватним підприємства «Телерадіокомпанія «ТВ-КОМ» (відповідач, власник телекомунікаційних мереж) укладений договір на використання опор ПЛ-0,4 кВ ПАТ «Сумиобленерго» для підвішування кабелів телекомунікаційних мереж № 02, відповідно до п. 1.1 якого позивач надає відповідачу право використовувати опори, які належать позивачу, виключно для підвіски кабелів телекомунікаційних мереж, за плату, визначену розділом 2 договору.

Перелік та кількість опор, право користування якими передано за цим договором, їх місцезнаходження, наведено у додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Пунктами 2.1 - 2.3 договору сторони узгодили, що ціна за використання однієї опори складає 7,08 грн., в т. ч. 1,18 грн. ПДВ на місяць. Відповідач щомісячно зобов`язується перераховувати грошові кошти позивачу у вигляді плати за використання опор для підвішування кабелів телекомунікаційних мереж на ПЛ-0,4кВ позивача в розмірі 2435,52 грн., в т. ч. ПДВ 405,92 грн. Плата за використання опор перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача щомісячно до 1-го числа (робочого) місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання згідно умов договорів № 2 від 18.05.2013р. та № 02 від 03.11.2014р. виконав. Даний факт підтверджується, зокрема, наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами та Актами прийому - передачі виконаних робі (надання послуг).

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Представником позивача у дане судове засідання було подане клопотання, в якому зазначено, що частина основної заборгованості в сумі 12 800 грн. 00 коп. сплачена відповідачем, на підтвердження чого подав банківські виписки, а тому, суд, на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, припиняє провадження у даній частині позовних вимог. На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 779 грн. 34 коп., що повністю підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладених між сторонами договорів, а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 13 779 грн. 34 коп. боргу визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 344 грн. 55 коп. 3% річних та 6 091 грн. 48 коп. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, а тому позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по його сплаті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Телерадіокомпанія «ТВ-КОМ» (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Києво-Московська, 8/1, код 32064531) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7, код 23293513) 13 779 грн. 34 коп. основного боргу, 344 грн. 55 коп. 3% річних, 6 091 грн. 48 коп. інфляційних втрат, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження по справі в частині стягнення з Приватного підприємства «Телерадіокомпанія «ТВ-КОМ» на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» 12 800 грн. 00 коп. основного боргу - припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 04.06.2015р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД