Рішення

від 04.06.2015 по справі 920/594/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.2015 Справа № 920/594/15 За позовом - Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, м. Суми,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНИЙ ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», м. Суми,

про стягнення 5743,73 грн.

Суддя Лугова Н.П.

За участю представників:

позивача - Бондаренка Є.П. за довіреністю б/н від 01.02.2015 року,

відповідача - не з'явився,

за участю секретаря судового засідання - Кириченко-Шелест А.Г.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 1875 від 05.03.2015 року позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання умов угоди на проведення робіт по визначенню мікробіологічних, залишкових кількостей антибіотиків, пестицидів, мікотоксинів, токсичних елементів, радіонуклідів у молоці пастеризованому, молочнокислих виробах та маслі № 159 від 24.07.2012 року, в сумі 14131,17 грн., в тому числі: 7634,06 грн. - сума основного боргу, 3866,60 грн. - пеня, 554,04 грн. - 3% річних, 2076,46 грн. - інфляційні збитки, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Відповідач відзиву на позов суду не подав, свого представника в судове засідання не направив.

03.06.2015 року від відповідача до суду надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 6367 від 03.06.2015), в якому він просить суд перенести розгляд справи у зв'язку з відсутністю у штаті відповідача посади юриста та прийняттям представника відповідача участі у проведенні слідчих дій по кримінальному провадженні у м. Києві.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підтвердження обставин, викладених відповідачем у зазначеному клопотанні щодо відкладення розгляду даної справи, останнім не надано до суду жодного належного доказу, який би свідчив про відсутність у штатному розписі посади юриста та прийнятті представника відповідача участі у проведенні слідчих дій по кримінальному провадженні у м. Києві, а також доказів неможливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника відповідача згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання обов'язковою, а відтак нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору за наявними у справі матеріалами, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача.

04.06.2015 року представник позивача подав до суду заяву про зміну назви відповідача б/н, б/д (вх. № 6429 від 04.06.2015, в якій просить суд змінити назву відповідача по справі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «ЕКО-ПРОДУКТ» (ідентифікаційний код 37970766) на Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНИЙ ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» (ідентифікаційний код 37970766).

Згідно статей 17, 22-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», 04.06.2015 року господарським судом Сумської області здійснено електронний запит за № 20662152 на формування Спеціального витягу щодо відомостей про стан юридичної особи - відповідача у вказаній справі.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зробленого судом станом на 04.06.2015 року за зазначеним електронним запитом, повне найменування юридичної особи відповідача у справі визначено: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНИЙ ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» (ідентифікаційний код 37970766), що знаходиться за адресою: 40022, м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 33.

Тому, на підставі вищевикладеного, у зв'язку зі зміною назви юридичної особи - відповідача у справі, суд вважає відповідачем у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНИЙ ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» (ідентифікаційний код 37970766), що знаходиться за адресою: 40022, м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 33.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2012 року між сторонами укладено угоду № 159 про проведення робіт по визначенню мікробіологічних, залишкових кількостей антибіотиків, пестицидів, мікотоксинів, токсичних елементів, радіонуклідів у молоці пастеризованому, молочних виробах та маслі (далі - угода), відповідно до умов якої замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання по проведенню зазначених досліджень, а відповідач зобов'язався оплатити виконані позивачем роботи в порядку та на умовах зазначеної угоди.

Пунктом 3.1 угоди визначено, що відповідач сплачує позивачеві за виконані роботи грошову суму у гривнях, згідно тарифів, розроблених Сумською РДЛВМ, а пунктом 3.2 угоди визначено, що перерахування коштів поводиться відповідачем на рахунок позивача.

За умовами пункту 3.3 угоди, оплата за проведення досліджень здійснюється відповідачем незалежно від результатів дослідження, попередньо.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що на виконанням умов укладеної між сторонами угоди, позивачем проведено передбачені угодою дослідження на замовлення відповідача на загальну суму 7634,06 грн. та видано відповідні експертні висновки № 001436п/12 від 07.08.2012 року, № 001477п/12 від 14.08.2012 року та № 001576п/12 від 31.08.2012 року, проте відповідач вартість виконаних позивачем досліджень не оплатив в повному обсязі, відповідно до умов угоди, у зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем в розмірі 7634,06 грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Здійснення позивачем досліджень по визначенню мікробіологічних, залишкових кількостей антибіотиків, пестицидів, мікотоксинів, токсичних елементів, радіонуклідів у молоці пастеризованому, молочних виробах та маслі за угодою № 159 від 24.07.2012 року, підтверджується копіями актів відбору зразків продукції для проведення ветеринарно-санітарної експертизи від 01.08.2012 року, від 10.08.2012 року та від 28.08.2012 року, а також експертними висновками № 001436п/12 від 07.08.2012 року, № 001477п/12 від 14.08.2012 року та № 001576п/12 від 31.08.2012 року (а.с. 16-21).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем, в порядку положень статті 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено відповідачеві претензію № 728 від 17.04.2013 року про сплату заборгованості за виконані дослідження, проте дана претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт проведення позивачем робіт по визначенню мікробіологічних, залишкових кількостей антибіотиків, пестицидів, мікотоксинів, токсичних елементів, радіонуклідів у молоці пастеризованому, молочних виробах та маслі за угодою № 159 від 24.07.2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач, в свою чергу, будь-яких заперечень (відзиву на позов) не подав, доказів оплати наданих послуг не подав, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 7634,06 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 4.3 угоди, за порушення строків оплати відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми не перерахованих коштів, оплата якої прострочена, за кожний день прострочення з моменту підписання угоди.

Згідно статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом, а стаття 547 цього ж Кодексу встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума пені за період з 01.09.2012 року по 09.03.2015 року становить 3866,60 грн.

Права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами вищевказаного договору і вона нарахована з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 3866,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі вимог статей 549-552 Цивільного Кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 554,04 грн. та інфляційні збитки в розмірі 2076,46 грн. за період з 01.09.2012 року по 31.01.2015 року. В обґрунтування зазначених вимог позивачем наведено обґрунтований розрахунок річних та інфляційних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 296,78 грн. та інфляційних збитків в розмірі 2076,46 грн. за період з 01.09.2012 року по 31.01.2015 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі положень статті 625 наведеного вище Кодексу.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНИЙ ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 33, ідентифікаційний код 37970766) на користь Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини (40009, м. Суми, вул. Якіра, буд 17, ідентифікаційний код 00720148) заборгованість в сумі 7634,06 грн., пеню в сумі 3866,60 грн., 3 % річних в сумі 554,04 грн., інфляційні збитки в сумі 2076,46 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2015 року.

Суддя Н.П. Лугова