Рішення

від 03.06.2015 по справі 922/2235/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р.Справа № 922/2235/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія", м. Бровари до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олдіс-М", смт. Мала Данилівка про стягнення 4858,41 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олдіс-М", в якій позивач просить стягнути заборгованість за період з 01 липня 2014 року по 01 березня 2015 року в сумі 4858,41 грн. за надані послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж житлового будинку. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області клопотання про розгляд справи за його відсутністю за вх.№17842, яке було прийнято судом до розгляду.

Суд, розглянувши клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника Комунального підприємства Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія" визнав за необхідне прийняти його та задовольнити, як таке, що не суперечить діючому законодавству.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області 19 травня 2015 року повернулись ухвали від 08 квітня 2015 року про порушення провадження у справі, які були направлені на юридичну та фактичну адреси відповідача: смт. Мала Данилівка, вул. Ювілейна, б.7, кв.35; м. Бровари, вул. М. Лагунової, 10, з відмітками пошти: зі спливом терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи господарським судом встановлено наступне.

Між Комунальним підприємством "Броваритепловодоенергія" (позивач та виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛДІС-М" (відповідач та споживач за договором) був укладений договір № 314.ВБС від 28 травня 2014 р. (далі по тексту - договір) про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлового будинку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 8.1 договору, договір набрав чинності з 01.05.2014р.

Відповідно до умов договору позивач здійснює обслуговування внутрішньобудинкових систем жилого будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача площею 833,4 кв.м. в будинку за адресою: м. Бровари, вул. М. Лагунової, 10.

Згідно п. 2.3 договору, оплата за послуги здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У зв'язку з тим, що відповідач порушував умови п. 2.3 договору виникла заборгованість за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж житлового будинку за період з 01 липня 2014 року по 01 березня 2015 року.

За період з 01 липня 2014 року по 01 березня 2015 року позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж на загальну суму 4858,41 грн., відповідач отримав послуги, але не оплатив.

Відповідно до п. 2.8 договору, фактично надані позивачем послуги у відповідному місяці оформляються актом про надання послуг. Позивач зобов'язується направити відповідачу на адресу, що вказана в договорі акт про надання послуг, а відповідач зобов'язується протягом 5-ти днів з моменту його отримання повернути його позивачу в належно оформленому вигляді.

Відповідачу щомісячно направлялись рахунки та акти про надання послуг, але відповідач акти про надання послуг не повертав, та послуги не сплачував, у зв2язку із чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4858,41 грн.

У зв'язку із неповерненням відповідачем актів, 22.10.2014р. позивач направляв відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення рахунки та акти про надання послуг за липень, серпень та вересень 2014р. та акт звірки станом на 30.09.2014р. Відповідачу також направлялись акти та рахунки за жовтень, листопад, грудень 2014р. та січень, лютий 2015р. в кожному місяці.

Направлення відповідачу вказаних актів підтверджується поштовими квитанціями та описами вкладення, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно п.2.9. договору, у випадку неповернення споживачем (відповідач) належно оформлених актів про надання послуг, та відсутності письмових заперечень, послуги вважаються наданими та прийнятими споживачем.

12 березня 2015 року в порядку досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача лист - попередження про відключення від послуг та подання матеріалів до суду №03-532, але відповідач не відреагував та суму боргу у розмірі 4858,41 грн. не сплатив.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 4858,41 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олдіс-М" (62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Ювілейна, буд. 7 кв. 35, код ЄДРПОУ 38734552) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія" (07400, м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, р/р № 2600930015941 в філії головного Управління м. Києва та Київської області АТ "Ощадбанк", МФО 322669, код 13711949, ІПН 137119410062) заборгованість за період з 01 липня 2014 року по 01 березня 2015 року в сумі 4858,41 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний