Рішення

від 28.05.2015 по справі 923/518/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 р. Справа № 923/518/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська перспектива", м. Херсон

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія", с.Українське, Іванівський район, Херсонська область,

про стягнення 36 006,58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Чумаченко М.М., уповн. представник, довіреність від 02.09.2014р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом СТОВ "Таврійська перспектива" (позивач) до СТОВ "Росія" (відповідач) з вимогами про стягнення 36 006,58 грн. заборгованості за договором постачання товару № 01/13 від 08.01.2013р., з яких 25 600,00 грн. заборгованості з оплати товару, 9 344,00 грн. інфляційних нарахувань та 1062,58 грн. річних (3%), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за цим договором.

Відповідач належним чином повідомлений судом про місце та час розгляду справи.

27.05.2015р. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач не заперечує проти позову та повідомляє про неможливість погашення відповідачем заборгованості перед позивачем через скрутний фінансовий стан відповідача. Відзив містить у собі клопотання про надання відповідачеві відстрочки виконання рішення суду у даній справі до 01.08.2015р.

Представник відповідача в судове засідання 28.05.2015р. не прибув.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача в судове засідання 28.05.2015р. не унеможливлює розгляд справи № 923/518/15. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити позов повністю, з вказаних у позовній заяві підстав, а також, заперечує проти задоволення клопотання про надання відповідачеві відстрочки виконання рішення суду, з підстав необґрунтованості цього клопотання.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 28.05.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська перспектива" (надалі - позивач) та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" (надалі - відповідач) уклали 08.01.2013р. між собою договір постачання товару № 01/13, на умовах якого позивач зобов'язався передавати у власність відповідачу товар, а саме, макуху соєву та олію соєву, у кількості та асортименті згідно до оформлених рахунків, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався приймати та своєчасно оплачувати цей товар (надалі - договір). Згідно з п. 1.2. договору загальна вартість договору відповідає сумарній вартості товару згідно усіх оформлених рахунків. Згідно з п. 2.1. договору постачання товару здійснюється на умовах, згідно рахунків, які є невід'ємними складовими даного договору. Згідно з п. 3.1., п. 3.2. договору розрахунки за товар здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на умовах попередньої оплати повної вартості товару, за ціною згідно до оформлених рахунків. Згідно з п. 7.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р., або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

За результатами проведеного судом аналізу положень договору, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір є, фактично, договором купівлі - продажу: з положень договору не вбачається притаманного договору поставки узгодження між сторонами договору строків та обсягів поставки товару (графіку його поставки), передбачено постачання товару, згідно заявок відповідача (п. 2.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю повну вартість товару після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар загальною вартістю 25 800,00 грн. (з ПДВ) на підставі накладної № 23/10.01 від 23.10.2013р. та товарно-транспортної накладної № 23/10.01 від 23.10.2013р., згідно рахунку № 174 від 22.10.2013р. та довіреності відповідача № 171 від 23.10.2013р.

Відповідачем не здійснено повної оплати вартості вказаного товару а ні на умовах договору (п.3.1. договору - попередня оплата повної вартості товару), а ні після отримання товару від позивача (згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України). Доказів іншого відповідачем не надано. Таким чином, зобов'язання з оплати вказаного у накладній № 23/10.01 від 23.10.2013р. товару загальною вартістю 25 800,00 грн. є простроченим відповідачем.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем додатково уточнений згідно з складеним бухгалтерськими службами сторін актом звірки взаєморозрахунків за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року, саме, як 25 600,00 грн.

У позовній заяві, також, вказано, що за обліком позивача заборгованість відповідача з оплати вказаного у накладній № 23/10.01 від 23.10.2013р. товару загальною вартістю 25 800,00 грн. складає 25 600,00 грн. Проте, у матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем часткової (у будь-якому розмірі) оплати цього товару. Разом з тим суд зазначає, що спір вирішується судом, виходячи з вказаного (визначеного) позивачем розміру позовних вимог. Визначення розміру позовних вимог є виключним правом позивача. Виходячи з обставин справи заявлення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача 25 600,00 грн. заборгованості з оплати товару, об'єктивно, не призводить та не може призвести до порушення прав та ущемлення інтересів відповідача.

Відповідач не надав будь-яких заперечень щодо наявності у нього 25 600,00 грн. заборгованості перед позивачем або ж доказів сплати, повністю або частково, цієї заборгованості.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення 25 600,00 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з вимогами про стягнення з відповідача 25 600,00 грн. заборгованості з оплати товару позивачем заявлено вимоги про стягнення 1 062,58 грн. річних (3 %) та 9344,00 грн. інфляційного збільшення суми боргу, які нараховані у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання у розмірі 25 600,00 грн., у період з 11.11.2013р. по 30.03.2015р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Виходячи з положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України зобов'язання з оплати вказаного у накладній № 23/10.01 від 23.10.2013р. товару загальною вартістю 25800,00 грн. є простроченим відповідачем не пізніше ніж з 24.10.2013р.

Проте, нарахування річних (3 %) та інфляційного збільшення суми боргу, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання у розмірі 25 600,00 грн., здійснено позивачем починаючи з 11.11.2013р . У зв'язку із цим, як і раніше за текстом даного рішення, суд констатує про те, що згідно приписів ГПК України визначення розміру позовних вимог є виключним правом позивача. В контексті цього суд зазначає й про виключне право позивача, на власний розсуд, визначати періоди здійснення нарахування заявлених до стягнення річних та інфляційного збільшення суми боргу (втрат від інфляції).

Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок 1 062,58 грн. річних (3 %), які нараховані за період з 11.11.2013р. по 30.03.2015р. (за 505 днів), та встановлено, що цей розрахунок є правильним. Відповідачем не надано доказів сплати на користь позивача заявлених до стягнення 1 062,58 грн. річних (3 %), повністю або частково.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 062,58 грн. річних (3 %) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок 9 344,00 грн. інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 25 600,00 грн. за період з 11.11.2013р. по 30.03.2015р. та встановлено, що у даному розрахунку при визначенні середнього індексу інфляції за період з 11.11.2013р. по 30.03.2015р. позивачем безпідставно не враховане (не застосоване) значення індексу інфляції за березень 2015 року, яке складає 110,8 %. Вказане суперечить положенням листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та призвело до заниження розміру заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційного збільшення боргу (втрат від інфляції).

Судом здійснений власний розрахунок інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 25 600,00 грн. за період з 11.11.2013р. по 30.03.2015р., з урахуванням наступних щомісячних індексів інфляції: 100,2 % за листопад 2013р., 100,5 % за грудень 2013р., 100,2 % за січень 2014р., 100,6 % за лютий 2014р., 102,2 % за березень 2014р., 103,3 % за квітень 2014р., 103,8 % за травень 2014р., 101,0 % за червень 2014р., 100,4 % за липень 2014р., 100,8 % за серпень 2014р., 102,9 % за вересень 2014р., 102,4 % за жовтень 2014р., 101,9 % за листопад 2014р., 103,0 % за грудень 2014р., 103,1 % за січень 2015р., 105,3 % за лютий 2015р. та 110,8 % за березень 2015р.

Середній індекс інфляції за період з 11.11.2013р. по 30.03.2015р., після округлення отриманого в результаті значення середнього індексу інфляції 1,512576 до тисячних, складає 1,513.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,513 = (1,002 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,033 х 1,038 х 1,010 х 1,004 х 1,008 х 1,029 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108)

Сума інфляційного збільшення суми боргу становить 13 132,80 грн.

13 132,80 грн. = 25 600,00 грн. х 1,513 - 25 600,00 грн.

Під час розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем на користь позивача заявлених до стягнення 9 344,00 грн. інфляційного збільшення боргу, повністю або частково.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 344,00 грн. інфляційного збільшення боргу підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заявлений до стягнення розмір такого збільшення боргу не перевищує дійсного, розрахованого судом розміру цього збільшення боргу, а саме, 13 132,80 грн.

Відповідно до ст . 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За загальним правилом (згідно із ст. 121 ГПК України) відстрочка або розстрочка виконання рішення суд може бути надана відповідачу за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у виняткових випадках залежно від обставин справи.

Згідно з ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Підставами для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

За законом, власне, скрутний фінансовий стан суб'єкта господарювання не є достатньою підставою для надання відстрочки або розстрочки виконання судового рішення. Проте, підставою для надання відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є, зокрема, відсутність коштів на банківських рахунках та/або наявна загроза банкрутства суб'єкта господарювання.

Відповідачем не надано суду доказів (довідок банків) на підтвердження відсутності коштів на банківських рахунках відповідача або ж недостатності наявних на цих рахунках коштів для негайного виконання рішення суду у даній справі в повному обсязі.

Відповідачем не надано суду доказів, які б однозначно та достовірно підтверджували й наявність загрози банкрутства відповідача. Так, суду не надано будь-яких форм фінансової звітності відповідача за 2014 рік та перший квартал 2015 року (з відмітками про надання цих форм звітності до компетентних державних органів), з яких слідувало б, що фінансовий стан відповідача у 2014 році був скрутним або є скрутним на теперішній час (через збитковість господарської діяльності відповідача або з інших причин). Так само, суду не надано будь-яких первинних документів (виписок банку по рахунках відповідача, касових відомостей тощо) на підтвердження розміру фактичних доходів відповідача від його підприємницької діяльності та фактичних видатків відповідача (на сплату податків та інших обов'язкових платежів, виплату заробітної плати працівникам та фінансування власної поточної діяльності тощо) протягом першого кварталу 2015 року або ж протягом січня - травня 2015року.

Разом з тим, суд констатує, що відповідачем не надано суду й жодних доказів на підтвердження можливості відповідача 01.08.2015р. виконати рішення суду. Так, суду не надано належних документальних доказів (спеціальних форм галузевої звітності, довідок Управління агропромислового розвитку відповідної місцевої держадміністрації) проведення відповідачем сівби сільськогосподарських культур на будь-яких площах, за рахунок доходів від реалізації врожаю яких відповідач до 01.08.2015р. планує виконати рішення суду. Також, суд зазначає, що строки збирання врожаю сільськогосподарських культур не є загальновідомими, й тому підлягають доведенню перед судом на загальних підставах, в порядку ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України.

У зв'язку з цим, клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання даного рішення суду у даній справі до 01.08.2015р. не підлягає задоволенню. У задоволенні цього клопотання має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1 827,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (місцезнаходження: 75430, Херсонська обл., Іванівський район, с. Українське, вул. Степова, буд.1; ідентифікацій код юридичної особи 03784574) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська перспектива" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Червонофлотська, буд.30, оф.2; ідентифікацій код юридичної особи 23524131) 25 600 (двадцять п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 9 344 (дев'ять тисяч триста сорок чотири) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 1 062 (одна тисяча шістдесят дві) грн. 58 коп. річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" про надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі до 01.08.2015р.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.06.2015р.

Суддя К.В. Соловйов