Рішення

від 04.06.2015 по справі 925/613/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Справа № 925/613/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Корчемна О.М - директор,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-14",

с. Кашперівка, Тетіївського району, Київської області

до приватного підприємства "Агро-Пак 2000", м. Черкаси

про стягнення 31 193 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Призма-14" до приватного підприємства "Агро-Пак 2000" про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 31 193 грн. 00 коп. сплаченої згідно умов договору купівлі - продажу №0000052 від 09 вересня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 квітня 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 23 квітня 2015 року.

Проте, судове засідання 23 квітня 2015 року не відбулося, у зв'язку з відпусткою головуючого по справі судді.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 травня 2015 року призначено розгляд справи на 04 червня 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від директора підприємства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.

Клопотання відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 69 ГПК України строк вирішення даного спору закінчується 06 червня 2015 року, а від відповідача відповідної заяви до суду не надходило.

В пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Керівник приватного підприємства "Агро-Пак 2000" не був позбавлений можливості уповноважити іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з юридичною особою трудовими відносинами або надіслати суду відзив на позов.

Крім того, слід зазначити, що належних доказів які підтверджують перебування керівника підприємства на лікарняному суду надано не було.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 червня 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/613/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що на виконання умов договору купівлі - продажу №0000052 від 09 вересня 2014 року здійснив попередню оплату товару в розмірі 510 720 грн. 00 коп.

Проте, відповідачем не було здійснено поставки товару у визначені договором строки та не повернуто попередню оплату у встановлений позивачем термін.

В зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача попередню оплату в розмірі 31 193 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 09 вересня 2014 року між приватним підприємством "Агро-Пак 2000" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Призма-14" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу № 0000052.

Відповідно до умов п. 1.1. вищевказаного договору покупець зобов'язався оплатити вартість товару, згідно рахунку фактури, специфікації та умов даного договору, а продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар на протязі трьох днів з моменту отримання оплати на розрахунковий рахунок.

17 листопада 2014 року відповідачем було виставлено позивачу рахунок - фактуру №СФ-000185 на загальну суму 510 720 грн. 00 коп., в зв'язку з чим позивачем 17 листопада 2014 року було перераховано відповідачу 510 720 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення за №3952 від 17 листопада 2014 року (а.с. 15).

Однак приватним підприємством "Агро-Пак 2000" було передано товариству з обмеженою відповідальністю "Призма-14" товар (мішки поліпропіленові) в кількості 60 000 шт. на загальну суму 478 800 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними:

- № PН-0000140 від 20 листопада 2014 року на суму 299 250 грн. 00 коп.;

- № PН-0000145 від 26 листопада 2014 року на суму 179 550 грн. 00

коп. (а.с.17-18).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 1.1. договору визначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар на протязі трьох днів з моменту отримання оплати на розрахунковий рахунок.

Відповідач не передав позивачу товар в кількості 4 000 шт. мішків на загальну суму 31 920 грн. 00 коп.

Тобто, відповідач порушив своє зобов'язання і в установлений договором строк товар на всю суму попередньої оплати не поставив позивачу.

Відповідно до п. 8.3 договору даний договір діє до 31 грудня 2014 року.

При відсутності заперечень з боку сторін, термін дії договору продовжується на один рік.

16 березня 2015 року на адресу відповідача позивачем було надіслано повідомлення-вимогу за № 167, в якій позивач повідомив відповідача, що заперечує у продовженні дії договору та вимагав протягом 7-ми днів з дня отримання даної вимоги повернути кошти в розмірі 31 920 грн.00 коп. (а.с. 16).

Однак відповідач кошти не повернув.

В даному позові позивач просив суд стягнути з відповідача лише 31 193 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов'язання щодо поставки решти товару чи повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням положень ст. 693 Цивільного кодексу України сума попередньої оплати в розмірі 31 193 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Агро-Пак 2000", вул. Смілянська, 149, оф. 205, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33978253, р/р 26003507100700 в АКІБ "Укрсиббанк" в. м. Харків, МФО 351005 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-14", вул. Леніна, 30, с. Кашперівка, Тетіївського району, Київської області, ідентифікаційний номер 31200837, р/р 26009500042288 у ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614 - 31 193 грн. 00 коп. - попередньої оплати та 1 827 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 05 червня 2015 року.

Суддя А.В.Васянович