Постанова

від 02.06.2015 по справі 904/199/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 року Справа № 904/199/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Білецької Л.М., Подобєда І.М.

секретар судового засідання Малик С.О.

представники сторін:

від відповідача: Комлик О.М. представник, довіреність №82-8/93 від 17.03.15;

від позивача: Сакало А.А. представник, довіреність б/н від 01.12.14;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 року у справі № 904/199/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоплюсресурс", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.,

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості в сумі 44 728, 66 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 року у справі № 904/199/15 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоплюсресурс" 36 667,39 грн. інфляції, 8 061, 27 грн. річних, 1827,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору № 0908/11 від 08.09.2011 року щодо своєчасних розрахунків за отриманий товар, правом позивача відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України стягнути вказані позивачем суми, які є поточними вимогами кредитора відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і які відповідно до ст.8 вказаного Закону вирішуються у позовному провадженні господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача (боржника).

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2013 року у справі про банкрутство №26/904/229/2013 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію не застосовуються санкції на невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Апелянт вважає відсутнім у позивача право на стягнення інфляційних втрат та просить рішення господарського суду від 12.02.2015 року у справі № 904/199/15 скасувати.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує наведені скаржником доводи з посиланням на положення ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зазначає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних не є вимогами про застосування санкцій за невиконання зобов'язання.

Просить апеляційний суд оскаржуване судове рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2013 року порушено провадження у справі № 26/904/229/2013 про банкрутство за заявою Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" про визнання банкрутом (а.с.16).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

27.03.2013 року в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство № 26/904/229/2013 відносно ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури".

Ухвалою від 18.07.2013 року господарський суд Дніпропетровської області затвердив реєстр вимог кредиторів, до яких увійшли і вимоги позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоплюсресурс", а саме: вимоги щодо стягнення 1 147 грн. (витрати по сплаті судового збору ) - 1 черга задоволення, 131 295,16 грн. ( 3% річних станом на 09.01.2013 року ) - 4 черга задоволення (а.с.17 - 23).

Суд в ухвалі зазначив на право стягнення вказаних сум у зв*язку з наявністю у Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікоплюсресурс" за договором поставки № 0908/11 від 08.09.2011 року.

Вказаний договір міститься в матеріалах даної справи на а.с.11.

Зі змісту позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати 36 667, 39 грн. та річні 8 061, 27 грн. (а.с. 4-10, 30).

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних розрахована за період з 09.01.2013 року по 12.02.2015 року, сума інфляційних розрахована за період з січня 2013 року по січень 2015 року (а.с. 30).

У розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції на час постановлення оскаржуваного рішення) заявлені позивачем вимоги є поточними кредиторськими вимогами.

До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Колегією суддів витребувано постанову господарського суду Дніпропетровської області у справі №26/904/229/2013 з якої слідує, що відповідач у даній справі визнаний банкрутом від 16.03.2015 року у (а.с.79 - 81).

Відповідно до Постанови Пленуму вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають засобом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (п.3.1 Постанови).

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлено договором або законом) , так само як інфляційні нарахування не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 Постанови).

Отже, суд першої інстанції правомірно визначив природу позовних вимог, їх відповідність діючому законодавству, що регулює питання банкрутства, правильно послався на положення ст.625 Цивільного кодексу України і задовольнив позов.

При розгляді апеляційної скарги відповідач висновки оскаржуваного судового рішення не спростував. Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 року у справі № 904/199/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.М. Подобєд

Підписано в повному

обсязі 05.06.2015 року.