Постанова

від 27.05.2015 по справі 804/4062/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 р. Справа № 804/4062/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняБурцевій Я.Е. за участю представника позивача Біжко Ю.О. представника відповідача Копань А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ареал» вернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.02.2015р. № 0000362203.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 627 Цивільного кодексу України, порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому позивач зазначає, що у розумінні ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи, надані позивачем, фіксують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Ареал» та ПП «Орім», згідно Договору №133 від 01.09.2014р. та є доказом того, що цей договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю. Також зазначив, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Перевіркою ТОВ «Ареал» не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання маркетингових послуг від ПП «Орім».

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.02.2015р. року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000362203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 188767,50 грн. (основний платіж -125845,00 грн., штрафні санкції - 62922,50 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі Акту від 05.02.2015р. №160/04-65-22-03/32713909 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ареал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Орім» за жовтень 2014р.»

У вказаному Акті зроблено висновок про порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 125845,00 грн.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У відповідності зі ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була здійснена відповідачем на підставі наказу №46 від 02.02.2015р. та повідомлення. Отримання наказу та повідомлення, позивачем не оспорюються.

Судом встановлено, що 01.09.2014р. року між ТОВ «Ареал» (Замовник) та ПП «Орім» (Виконавець) було укладено Договір № 133 про надання маркетингових послуг відповідно до якого Виконавець зобов'язуються надати Замовникові наступні послуги:

- проведення фокус-груп на загальну вартість 555000,00 грн.;

- проведення телефонного опитування респондентів на загальну вартість 11250,00 грн.;

- визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі на загальну вартість 187500,00 грн.;

- визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні на загальну вартість 1250,00 грн.;

- визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні на загальну вартість 70,00 грн.

30.09.2014р. між ТОВ «Ареал» та ПП «Орім» було складено акт №001009 здачі-прийняття (надання послуг) до Договору № 133 від 01.09.2014р., в якому зазначено, що Виконавцем були проведені (надані) послуги, а Замовником прийняті такі роботи (послуги):

- проведення фокус-груп на суму 462500,00 грн. без ПДВ;

- проведення телефонного опитування респондентів на суму 9375,00 грн. без ПДВ;

- визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі на суму 156250,00 грн. без ПДВ;

- визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні на суму 1041,67 грн. без ПДВ;

- визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні на суму 58,33 грн. без ПДВ.

Загальна вартість виконаних робіт становить 755070,00 грн. в т.ч. ПДВ - 125845,00 грн.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням кількісних та якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, договір на надання послуг, укладений позивачем з контрагентом-виконавцем, та відповідний акт приймання-здачі наданих послуг не є достатніми для визначення характеру, виду, обсягу наданих послуг та не дають можливість зробити висновок про пов'язаність витрат позивача на оплату послуг з його господарською діяльністю та про обґрунтованість сплаченого у їх складі ПДВ до податкового кредиту позивача.

Інших доказів стосовно кількісних та якісних характеристик послуг, наданих ПП «Орім», а також доказів фактичного отримання цих послуг позивачем не надано.

З огляду на викладене, оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

В то же час, у відповідності до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. З огляду на те, що позивачем під час подання позову майнового характеру було сплачено судовий збір у розмірі 377,54 грн. та суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, тому слід стягнути з позивача решту судового збору у розмірі 3397.81 грн.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362203 від 17.02.2015р. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал» (49061, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 113-а, код ЄДРПОУ 32713909) судовий збір в сумі 3397,81 грн. (три тисячі триста дев'яносто сім гривень, 81 копійка).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 червня 2015 року.

Суддя О.В. Серьогіна