Рішення

від 02.06.2015 по справі 904/2729/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.15 Справа № 904/2729/15

За позовом: публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Локос", м. Дніпропетровськ

про стягнення 25 605,78 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Артьомова Ю.С., довіреність № 1145-О від 19 квітня 2013 року, провідний юрисконсульт

Від відповідача: Бабаніна Т.І., довіреність № 01 від 02 березня 2015 року, головний бухгалтер

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Локос" заборгованість за договором б/н від 26 травня 2011 року у розмірі 25 605,78 грн., з яких:

- 20 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 4 351,34 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 1 074,44 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 180,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 26.05.2011. Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26001119787001, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг". Відповідач за умовами договору свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Відповідач проти позову не заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву, мотивований тим, що погасити борг у повному обсязі на теперішній час у підприємства немає можливості оскільки, доходом підприємства є тільки пенсія директора. Підприємство до теперішнього часу не працює. Разом з тим, зазначає, що найближчі фінансові надходження на підприємстві будуть використані для погашення "Кредитного ліміту", а тому просить відстрочку виплати по "Кредитному ліміту" та всім нарахуванням до нього на сьогоднішній день до 01 грудня 2015 року та про звільнення від сплати штрафів та пені.

Розгляд справи був відкладений з 21 квітня 2015 року на 18 травня 2015 року, з 18 травня 2015 року на 02 червня 2015 року.

У судовому засіданні 02 червня 2015 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Локос" звернулося до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк" із заявою про відкриття поточного рахунку, за умовами якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26001119787001 та узгодив із ним правила здійснення електронних платежів за допомогою банківських програмних продуктів (а.с. 31).

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 26.05.2011 (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26001119787001 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.16 Умов під час укладання договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта (відповідача у справі) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод, таким чином, прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Стаття 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначає, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п. 3.2.1.1.8 Умов).

На виконання умов договору № б/н банківського обслуговування від 26.05.2011 публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" надавалися товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Локос" кредитні кошти в межах встановленого ліміту, згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/150316124845 від 16 березня 2015 року станом на 26.05.2011 розмір ліміту - 50 000,00 грн.; на 04.02.2013 - 62 500,00 грн.; на 01.03.2014 - 62 500,00 грн.; на 02.03.2014 - 10 798,83 грн.; на 25.05.2014 - 20 000,00 грн., які використовувались клієнтом, що підтверджуються банківською випискою з рахунку № 26001119787001 (а.с.51).

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню") розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.п. 3.2.1.4.1.2., 3.2.1.4.1.3. Умов та правил надання банківських послуг).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п.3.2.1.4.1.4 Умов та правил надання банківських послуг).

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Локос" належним чином умови договору № б/н банківського обслуговування від 26.05.2011 не виконало, у зв'язку з чим позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість за кредитом у сумі 20 000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 4 351,34 грн. за період з 02.04.2014 по 19.05.2015, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 1 074,44 грн. за період з 07.05.2014 по 19.05.2014, заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 180,00 грн. за період з 05.05.2014 по 19.05.2015.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору № б/н банківського обслуговування від 26.05.2011 в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені за прострочення виконання зобов'язань.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 20 000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 4 351,34 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 180,00 грн.

З огляду на положення умов договору № б/н банківського обслуговування від 26.05.2011 та "Умов та правил надання банківських послуг" строк повернення кредиту у сумі 20 000,00 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 4 351,34 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 180,00 грн., є таким, що настав.

Доказів сплати кредиту у сумі 20 000,00 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 4 351,34 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 180,00 грн., відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 20 000,00 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 4 351,34 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 180,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Позивачем розрахована та заявлена до стягнення пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 1 074,44 грн. за період з 07.05.2014 по 19.05.2015.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована відповідно до умов договору та чинного законодавства, з урахуванням положень ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 20 000,00 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 4 351,34 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 1 074,44 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 180,00 грн., є правомірними та підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Суд не вбачає підстав задовольнити клопотання відповідача про звільнення від сплати штрафних санкцій у вигляді пені.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

З огляду на викладене, враховуючи незначний розмір заявленої до стягнення пені, суд не вбачає підстав задовольнити клопотання відповідача про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій та застосувати положення пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд відхиляє клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на строк до 01 грудня 2015 року. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 вказаного кодексу визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами тих виняткових обставин, які б свідчили про складність виконання рішення суду або роблять його неможливим у визначений строк та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення та, що після закінчення наданої судом відстрочки виконання рішення суду товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Локос" зможе виконати рішення суду, клопотання про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 827, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Локос" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд.14, кв.1, ідентифікаційний код 20232511) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 4 351 (чотири тисячі триста п'ятдесят одну) грн. 34 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 1 074 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 44 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 180 (сто вісімдесят) грн. 00 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 05.06.2015