cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2015Справа №910/7758/15-г
за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Громадської організації "Маєш право"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про розірвання договору, виселення та повернення нежилого приміщення
Суддя Полякова К.В.
Представники сторін:
від позивача: Глотова С.О. (дов.№155/1/03-28/5 від 06.01.2015)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Шумінська Ю.Ю. (дов.№062/02/07-11626 від 29.12.2014)
СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Громадської організації "Маєш право" про розірвання договору, виселення та повернення нежилого приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 порушено провадження у справі №910/7758/15-г, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено справу до розгляду на 12.05.2015 року.
29.04.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
За наслідками судового засідання 12.05.2015 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.05.2015 року.
Під час судового засідання 28.05.2015 представник позивача надав пояснення та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач повторно не направив свого представника для участі у судовому засіданні, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення на юридичну адресу поштового відправлення. Відзиву на позов відповідач також не надавав, тому справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
У п. 94 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. № 270) зазначено, що прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.
Згідно з п. 117 вказаних Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання; поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Третя особа надала усні пояснення по справі та підтримала заявлені позивачем вимоги.
Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно зі ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні")
Згідно з рішенням Київської міської ради від 15.03.2012 № 198/7535 про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" Головне управління комунальної власності м. Києва, починаючи з 02.01.2013 року реорганізовано в Департамент комунальної власності м. Києва.
Крім цього, затверджено розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2012 № 2383 "Про затвердження Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".
Також Департаментом комунальної власності м. Києва видано наказ від 02.01.2013№1 "Про розподіл обов'язків між директором, першим заступником та заступниками директора Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", згідно з яким заступник директора Департаменту комунальної власності м. Києва - начальник управління орендних відносин та звітності комунальних підприємств - Шмуляр Олег Васильович має право підписувати та погоджувати договори оренди (в т. ч. і договори оренди цілісних майнових комплексів) та інші документи, які стосуються передачі майна комунальної власності територіально громади м. Києва в оренду.
22.05.2014 між Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Громадською організацією «Маєш право» (орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство) укладено договір №1571 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.
За умовами укладеного договору, а саме п.1.1., орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250 та Протоколу Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 14.03.2014 №169 п.1.3.6 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, за адресою: бульвар Лесі Українки, будинок №27/2 літ.А для розміщення громадської організації.
Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація" (п. 2.4. договору оренди).
Положеннями п.3.1. договору оренди визначено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250, яким встановлено 1 грн.на рік на площу 50,00 кв.м., та за березень 2014 становить: 23,42 грн. за 1 кв.м на площу 20,25 кв.м., що складає 474,25 грн., згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору оренди).
Крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за березень 2014 складає 391,15 грн. на місяць, та компенсацію витрат підприємства на площу 50,00 кв.м. за березень 2014 складає 133,08 грн. на місяць.
За приписами п.3.5. договору оренди, додатково до орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, компенсацією витрат підприємства та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.3.6.Договору, орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при повернені об'єкта оренди орендодавцеві.
Орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця (п. 3.7. договору).
Згідно п.3.10. договору оренди, зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше, ніж орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Орендодавець зараховує авансовий платіж, як орендну плату, компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою за останні два місяці строку дії договору оренди. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться у відповідності до методики розрахунку орендної плати.
Із матеріалів справи вбачається, що об'єкт оренди передано відповідачу у орендне користування 22.05.2014 відповідно до складеного та підписаного сторонами акту приймання-передачі нерухомого майна.
За приписами п.4.15.Договору, орендар після припинення дії Договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкту оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.
Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що при несплаті орендарем орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу, орендодавець має право відмовитися від Договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря.
Відповідно до п.6.7.Договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Розділом 9 договору оренди визначено строк дії договору, а саме з 22.05.2014 по 20.05.2017 року.
За умовами п.9.3.Договору, одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадку, передбаченого пунктом 5.2.цього Договору.
На вимогу однієї із сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п.9.6.Договору).
З метою досудового врегулювання спору, КП "Київжитлоспецексплуатація" направило 18.02.2015 на адресу орендаря вимогу №155/1/03-749 про сплату заборгованості за користування приміщенням, однак грошові кошти від відповідача не надійшли. Також, 20.11.2014 та 19.03.2015 Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направляв відповідачу листи №062/07/15-10064 та №062/07/15-2948 відповідно, у яких просив погасити заборгованість за Договором оренди та у листі від 19.03.2015 відмовився від зазначеного Договору та просив з моменту одержання цього листа звільнити орендоване приміщення та передати його по ату приймання-передачі КП "Київжитлоспецексплуатація".
Так, у порушення умов договору, відповідач орендну плату сплачував не вчасно та не в повному обсязі, у зв'язку із чим в останнього утворилась заборгованість за період 22.05.2014 по березень 2015 у розмірі 12028,30 грн., що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі №910/24760/14.
У межах вказаного позову КП "Київжитлоспецексплуатація" просить Договір оренди розірвати, виселити Громадську організацію «Маєш право» з орендованих приміщень та зобов'язати передати дані приміщення позивачу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.
Як передбачено нормами ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, у відповідності до вищезазначених вимог законодавства, між сторонами укладено Договір №1571 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 22.05.2014 року.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Так, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем прийнятих за договором зобов'язань по сплаті орендних платежів, за останнім утворилась за період 22.05.2014 по березень 2015 у розмірі 12028,30 грн., що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі №910/24760/14.
Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Маючи намір відмовитись від договору, Департамент комунальної власності м. Києва направив відповідачу листи 20.11.2014 (вих. №062/07/15-10064) та повторно 19.03.2015 (вих. №062/07/15-2948). Однак, відповіді на адресу позивача не надходило, що зумовило звернення КП "Київжитлоспецексплуатація" із даним позовом до суду.
Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України визначені підстави зміни або розірвання договору, зокрема, у частині 2 вказаної статті зазначено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п.6.7.Договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Крім того, п. 9.6 договору оренди передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Дана умова передбачена також ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено право зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про втрати та збитки, які вказана сторона понесла внаслідок порушення іншою стороною договору.
Під шкодою в контексті ч. 2 ст. 651 ЦК України слід розуміти комплекс негативних наслідків, які виникають у зв'язку з порушенням. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору має довести наявність істотного порушення та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди, так і моральної (немайнової) шкоди.
Однією з підстав розірвання договору найму є несплата орендарем орендної плати. У межах розгляду справи №910/24760/14 Господарським судом міста Києва встановлено, що орендар належно не виконував свого обов'язку щодо внесення орендної плати, що є істотним порушенням договірного зобов'язання, та є підставою для розірвання договору оренди.
Згідно з пунктом 7.6 договору оренди у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні відповідач зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди позивачу у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених відповідачем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Згідно з ч.1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.
Норми ч. 3 ст. 133 Господарського кодексу України гарантують рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.
Положеннями статті 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Положеннями частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що договір №1571 підлягає розірванню, то користування відповідачем нежилими приміщеннями за адресом: бульвар Лесі Українки, будинок №27/2 літ.А , які йому не належать, є протиправним.
Вказана позиція викладена у п. 5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 02.04.1994 № 02-5/225, у якому вказано, що незаконним є володіння чужим майном без законних підстав або коли такі підстави були, а потім відпали.
Таким чином, вимога позивача про зобов'язання повернути, шляхом підписання акта прийому-передачі КП "Київжитлоспецексплуатація" нежилі приміщення загальною площею 70,25 кв.м (1 поверх - 1,00 кв.м., підвал - 69,25 кв.м.) в будинку №27/2 літ. А на бул. Лесі Українки, є обґрунтованою, документально доведеною та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Під час розгляду даного господарського спору, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, а тому вимога Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про виселення Громадської організації "Маєш право" підлягає задоволенню.
За приписами частини 3 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Однією із позовних вимог є зобов'язання відповідача передати балансоутримувачу нежилі приміщення, тобто позивачем, як однією із сторін договору № 1571, заявлено вимогу про застосування наслідків розірвання договору, яка підлягає задоволенню у повному обсязі.
З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Громадської організації "Маєш право" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання договору, виселення та повернення нежилого приміщення - задовольнити повністю .
Договір №1571 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 22.05.2014, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407), Громадською організацією "Маєш право" (01004, місто Київ, вулиця Басейна, 1/2А; ідентифікаційний код 14360570) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, 51-а; ідентифікаційний код 03366500) розірвати.
Громадську організацію "Маєш право" (01004, місто Київ, вулиця Басейна, 1/2А; ідентифікаційний код 14360570) з нежилих приміщень (загальною площею 70,25 кв.м.: 1 поверх - 1,00 кв.м., підвал - 69,25 кв.м.) у будинку № 27/2 літер А на бул. Лесі Українки виселити.
Зобов'язати Громадську організацію "Маєш право" (01004, місто Київ, вулиця Басейна, 1/2А; ідентифікаційний код 14360570) нежилі приміщення (загальною площею 70,25 кв.м.: 1 поверх - 1,00 кв.м., підвал - 69,25 кв.м.) у будинку № 27/2 літер А на бул. Лесі Українки передати Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, 51-а; ідентифікаційний код 03366500).
Стягнути з Громадської організації "Маєш право" (01004, місто Київ, вулиця Басейна, 1/2А; ідентифікаційний код 14360570) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, 51-а; ідентифікаційний код 03366500) 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 28.05.2015 року.
Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
та підписано 02.06.2015 року
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2015 |
Оприлюднено | 10.06.2015 |
Номер документу | 44665064 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні