Рішення

від 18.05.2015 по справі 910/4909/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015Справа №910/4909/15-г За позовом Науково-технічного комплексу "Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона"

Національної академії наук України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "МАХ.МЕДІА"

Про стягнення 279 470,32 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача Дерев'янченко Р.А. - представник (дов. № б/н від 24.03.2015 р.)

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Науково-технічний комплекс "Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона" НАН України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАХ.МЕДІА" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 01-Н0713 від 02.07.2013р. у розмірі 279 470,32 грн. (211 568,45 грн. - основна заборгованість, 8 503,31 грн. - 3% річних, 45 910,35 грн. - інфляційна складова, 13 488,21 грн. - пеня).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2015 р. порушено провадження у справі №910/4909/15-г та призначено справу до розгляду на 16.03.2015 р.

У судове засідання 16.03.2015 р. представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 06.04.2015р. ,про що виніс відповідну ухвалу від 16.03.2015р.

У судове засідання 06.04.2015 р. представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 20.04.2015 р., про що 06.04.2015 р. винесено відповідну ухвалу.

Представник відповідача у судове засідання 20.04.2015 р. знову не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 20.04.2015 р. подав суду клопотання про продовження строку розгляду спору відповідно до ст. 69 ГПК України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 18.05.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

Представник відповідача у судове засідання 18.05.2015 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/4909/15-г були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (03148, м. Київ, вул. Леся Курбаса, 19/11), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвали у даній справі вручені відповідачу належним чином (повідомлення про вручення наявні в матеріалах справи).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 18.05.2015 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не надано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 18.05.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2013 р. між науково-технічним комплексом «Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона» НАН України (далі - продавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "МАХ.МЕДІА" (далі - покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 01-НО713 (далі-Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, продавець зобов'язується поставити електроди зварювальні згідно специфікації разом з супроводжувальними документами покупцю, а покупець сплатити за товар та отримати його згідно з умовами даного договору.

Відповідно до специфікації товару, сума поставки електродів для зварювання марки АНО-21 складає 211 568, 45 грн.

За змістом п. 2.2. Договору, оплата вартості товару проводиться на умовах: відстрочка платежу 25 банківських днів.

При цьому, передача-приймання товару здійснюється зі складу Києва за супровідними документами (товарна накладна, податкова накладна, сертифікат якості) (п. 3.1.).

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується поясненнями представника позивача, Позивач виконав свій обов'язок за договором належним чином, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № НТ-0000009 від 02.07.2013 р. на суму 211 568, 45 грн., відповідач, у свою чергу, оплату за поставлені позивачем товари згідно зі специфікацією не здійснив.

При цьому, відповідач жодних пояснень по суті спору не надав, факт поставки не заперечив, факт розрахунку не підтвердив.

Позивач звертався до відповідача з претензією, у якій вимагав сплати 244 920, 91 грн. (211 568, 45 грн. - основний борг, 4 990, 70. - 3% річних, 14 386, 65 грн. - інфляційна складова, 13 488, 21 грн. - пеня). Дану претензію було отримано відповідачем 21.05.2014 р., що підтверджується відповідною відміткою у верхньому правому куті першої сторінки претензії.

Разом з тим, жодних сплат за поставлений товар відповідач не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за поставлений позивачем товар, відповідач у встановлений строк не виконав, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № НТ-0000009 від 02.07.2013 р. на суму 211 568, 45 грн..

Станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості за Договором становить 211 568, 45 грн.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 211 568, 45 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Разом з тим, умовами Договору сторони не погодили порядок, розміри та строк нарахування пені внаслідок прострочення сплати відповідачем вартості поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим відсутні законні підстави для стягнення з відповідача пені.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8 503, 31 грн. та інфляційних втрат у розмірі 45 910, 35 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних збитків, суд зазначає що розрахунок відповідає матеріалам справи та нормам законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних збитків підлягають задоволенню у повному обсязі, в сумі заявленій позивачем.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, у судові засідання не з'явився, у зв'язку з чим позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МАХ. МЕДІА" (03194, м. Київ, проспект Леся Курбаса, буд. 19/11, ідентифікаційний код 24732386) на користь науково-технічного комплексу "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" Національної академії наук України (01650, м. Київ, вул. Боженка, 11, ідентифікаційний код 30179417) 211 568 (двісті одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 45 коп. основного боргу, 8 503 (вісім тисяч п'ятсот три) грн. 31 коп. 3% річних, 45 910 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот десять) грн. 35 коп. інфляційних втрат та 5 319 (п'ять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 64 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 25.05.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева