Рішення

від 02.06.2015 по справі 911/1317/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа №911/1317/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок», Київська область, м. Обухів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектроінвест», Київська область, м. Бровари

про стягнення 28616,03 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача : Приліпко Д.В. (довіреність №536 від 27 вересня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерок» (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектроінвест» (далі - відповідач) про стягнення 28616,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення попередньої оплати товару згідно рахунку №261 від 7 квітня 2014 року та згідно рахунку №444 від 25 червня 2014 року в розмірі 23442,64 грн. Додатково, позивач нарахував відповідачу 514,69 грн. 3% річних та 4658,70 грн. інфляційних втрат.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 31 березня 2015 року та призначено справу до розгляду на 15 квітня 2015 року.

Ухвалою суду від 15 квітня 2015 року розгляд справи відкладено на 12 травня 2015 року.

Ухвалою суду від 12 травня 2015 року продовжено строк вирішення спору у справі №911/1317/15 та розгляд справи відкладено на 2 червня 2015 року.

Представник позивача в судових засіданнях 15 квітня 2015 року, 12 травня 2015 року та 2 червня 2015 року позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 15 квітня 2015 року, 12 травня 2015 року та 2 червня 2015 року представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 31 березня 2015 року, від 15 квітня 2015 року та від 12 травня 2015 року, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Згідно п. 2.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

2 червня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На підставі виставленого рахунку №261 від 7 квітня 2014 року та рахунку №444 від 25 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелектроінвест» виникли господарські зобов'язання, згідно яких позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 13562,40 грн. та 9880,24 грн. у якості попередньої оплати за поставку товару.

10 квітня 2014 року позивачем на рахунок відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 13562,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38735 від 10 квітня 2014 року (а.с. 12) та 27 червня 2014 року позивачем на рахунок відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 9880,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5322 від 27 червня 2014 року (а.с. 13).

Листом №345 від 23 жовтня 2014 року відповідач повідомив позивача, що відвантаження товару за рахунком №261 від 7 квітня 2014 року та рахунком №444 від 25 червня 2014 року неможливе.

Листом №585 від 24 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерок» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектроінвест» з вимогою повернути грошові кошти, оплачені платіжним дорученням №38735 від 10 квітня 2014 року, за рахунком №261 від 7 квітня 2014 року в сумі 13562,40 грн. та грошові кошти, оплачені платіжним дорученням №5322 від 27 червня 2014 року, за рахунком №444 від 25 червня 1014 року в сумі 9880,24 грн.

Вищезазначений лист було надіслано на адресу відповідача 1 листопада 2014 року, що підтверджується реєстром рекомендованих листів (а.с. 54).

Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема, у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) становить 3 дні, не враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку.

Отже, лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» №585 від 24 жовтня 2014 року було отримано відповідачем 5 листопада 2014 року.

Як встановлено судом, станом на день розгляду справи відповідь на лист №585 від 24 жовтня 2014 року відповідач не надав, грошові кошти у сумі 23442,64 грн. позивачу не повернув.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна, набуття або збереження за рахунок іншої особи, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України).

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові №6-88цс13 від 2 жовтня 2013 року.

Оскільки, грошові кошти у сумі 23442,64 грн. набуто відповідачем безпідставно, через відсутність між позивачем та відповідачем станом на день розгляду справи зобов'язання з поставки товару на підставі виставленого рахунку №261 від 7 квітня 2014 року та рахунку №444 від 25 червня 2014 року, вимога позивача про стягнення з відповідача 23442,64 грн. попередньої оплати за непоставлену продукцію є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 514,69 грн. 3 % річних та 4658,70 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість щодо повернення попередньої оплати товару розмірі 23442,64 грн.

Відповідно до п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року №14, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (ст. 612 Цивільного кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (ст. 1212 Цивільного кодексу України), оскільки, відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 514,69 грн. 3 % річних та 4658,70 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість щодо повернення попередньої оплати товару в розмірі 23442,64 грн. не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектроінвест» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Короленка, 54-Б, кв. 35, код 37893231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 6, код 34840150) - 23442 (давдцять три тисячі чотириста сорок дві) грн. 64 коп. заборгованості та 1496 (одна тисяча чотириста дев'яносто шість) грн. 70 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 5 червня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць