Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/7951/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/7951/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД"

До Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м.Києва

"Київміськсвітло"

Про стягнення 1 894,89 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача Шумаков Ю.Б. - директор (наказ від 10.04.2013 р.)

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м.Києва "Київміськсвітло" про стягнення заборгованості за Договором закупівлі товару № 13/02-11 від 13.02.2014р. у розмірі 1 894,89 грн. (1398,60 грн. основна заборгованість, 73,71 грн. пеня, 383,04 грн. інфляційні втрати, 39,54 грн. 3 % річних).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2015 р. порушено провадження у справі №910/7951/15-г та призначено справу до розгляду на 20.04.2015 р.

У судове засідання 20.04.2015 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 25.05.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

Представник відповідача у судове засідання 25.05.2015 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/7951/15-г були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (м. Київ, вул. Машинобудівна, 40), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвали у даній справі вручені відповідачу належним чином (повідомлення про вручення наявні в матеріалах справи).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 25.05.2015 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не надано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 25.05.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2014 р. між комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» (далі - покупець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД" (далі - продавець, позивач) був укладений договір закупівлі товару № 13/02-11 (далі-Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, продавець зобов'язується поставити покупцю мітли та щітки, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його за рахунок бюджетних асигнувань, які головним розпорядником бюджетних коштів доведенні покупцю на 2014 р.

За змістом п. 3.2. Договору, загальна сума закупівлі товару становить 1 398,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.п. 3.4., 3.6. Договору, розрахунки по договору здійснюються після прийняття товару у власність покупця, що підтверджується видатковою накладною, в якій зазначено асортимент, кількість і ціна товару, який перейшов у власність покупця та загальну суму для оплати. Поставлений товар оплачується покупцем протягом тридцяти банківських днів з дня його прийняття у власність при умові отримання від постачальника всіх документів, передбачених п. 3.5. Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується поясненнями представника позивача, останній виконав свій обов'язок за договором належним чином, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 338 від 20.02.2014 р. на суму 1 398, 60 грн., відповідач, у свою чергу, оплату за поставлені позивачем товари згідно з умовами Договору не здійснив.

При цьому, відповідач жодних пояснень по суті спору не надав, факт поставки не заперечив, факт розрахунку не підтвердив.

Жодних сплат за поставлений товар відповідач не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач окрім заявленої суми основного боргу нарахував відповідачу пеню у розмірі 73, 71 грн., інфляційні збитки у розмірі 383, 04 грн. та 3% річних у розмірі 39, 54 грн., які також просить стягнути.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за поставлений позивачем товар, відповідач у встановлений строк не виконав.

Станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості за Договором становить 1 398, 60 грн.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 1 398, 60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 5.3. Договору, у випадку затримки платежу за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача сума пені становить 73, 71 грн. та обчислюється за період з 03.04.2014 р. по 01.10.2014 р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає, що враховуючи передбачений п. 3.6. Договору строк оплати вартості поставленого товару - 30 банківських днів з моменту поставки, першим днем прострочення сплати вартості товару є 04.04.2014 р., а отже здійснивши власний розрахунок суми пені за період з 04.04.2014 р. по 01.10.2014 р., суд зазначає, що до стягнення підлягає 73, 48 грн., а отже позовні вимоги стосовно стягнення пені задовольняються частково.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 39,54 грн. та інфляційних втрат у розмірі 383,04 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних збитків, розрахованих за період з 03.04.2014 р. по 12.03.2015 р., та здійснивши власний розрахунок сум 3% річних за період з 04.04.2014 р. по 12.03.2015 р. та інфляційних втрат, суд зазначає що до стягнення 3% річних підлягає сума 39, 43 грн., інфляційних збитків (за період з квітня 2014 р. по лютий 2015 р.) - 383,04 грн., а отже вимоги щодо 3% річних підлягають задоволенню частково, а щодо інфляційних збитків - у повному обсязі, в сумі заявленій позивачем.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, у судові засідання не з'явився, у зв'язку з чим позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40, ідентифікаційний код 03360905) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11/1, ідентифікаційний код 33061725) 1398 (одна тисяча триста дев'яносто вісім) грн. 60 коп. основного боргу, 73 (сімдесят три) грн. 48 коп. пені, 39 (тридцять дев'ять) грн. 43 коп. 3% річних, 383 (триста вісімдесят три) грн. 04 коп. інфляційних втрат та 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 67 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 28.05.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева