Рішення
від 02.06.2015 по справі 922/2282/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р.Справа № 922/2282/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтару А.Д.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ) до Приватного підприємства "Будпроект" (м. Харків); ) 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ніколайчук Вадим Юрійович (м. Харків) про стягнення 323 848,56 доларів США (еквівалент 7 610 441,16 грн.) за участю представників сторін:

позивача - не з'явився ;

відповідача - не з'явився;

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Будпроект" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням третьою особою, Ніколайчуком Вадимом Юрійовичем, взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №22/А-08 від 28.02.2008, укладеним між Ніколайчуком Вадимом Юрійовичем та ПАТ КБ "Приватбанк", а також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поруки, укладеним між сторонами 28.02.2008. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 323 848,56 доларів США (еквівалент 7 610 441,16 грн. за курсом 23,50 відповідно до службового розпорядження НБУ від 26.03.2015), з яких 98106,13 доларів США - заборгованість за кредитом; 141358,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 84384,34 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором поставки № 325/07/2010 щодо своєчасної оплати за поставлений товар. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у призначене судове засідання 02.06.2015 не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив.

Представник 3-ї особи в судове засідання 02.06.2015 не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання 02.06.2015 не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі від 10.04.2015, ухвали суду від 27.04.2015 та від 12.05.2015, що були направлені відповідачеві рекомендованим листом за його поштовою адресою, вказаною в позовній заяві, повернулись до господарського суду з довідкою Укрпошти "про закінчення терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.02.2008 між Ніколайчук Вадимом Юрійовичем (далі - Третя особа) і Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - Позивач) було укладено кредитний договір № 22/А-08 (далі - кредитний договір).

Відповідно до укладеного кредитного договору Позивач надав кредит у розмірі 108000,.00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.02.2023 року.

Закрите Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - Банк), про що зазначено у п.1.1. статуту ПАТ КБ "ПриватБанк".

17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Відповідно до п. 1.3 договору, строк повернення кредиту відсотків і винагороди відповідно до Графіку погашення кредиту, процентів і винагород (додаток №1 до договору, надалі - Графік), але не пізніше 17.02.2023 року.

Відповідно до п. 2.2.2 договору, Позичальник зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до пп. 2.3.1, 2.3.2, 4.1. 4.2, 4.3, 4.4, 4.11, 4.12 договору, а також у відповідності з Графіком.

Відповідно до п. 2.2.3 договору, Позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, та з урахуванням п. 4.11 договору.

Відповідно до п. 4.1 договору за користування кредитом, в період з дати списання коштів з рахунку до дати погашення кредиту відповідно до пп. 1.3, 2.2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1, 4.11 договору, а також Графіку, Позичальник сплачує відсотки в розмірі 14,00% річних.

Відповідно до п. 4.3 договору, при порушення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту, передбачених пп. 1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.11 договору. Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 32,00% річних, від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 4.9 договору, в разі непогашення кредиту в терміни, встановлені Графіком, а також пп. 2.3.3. 4.12 договору, заборгованість в частині невчасно погашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок простроченої заборгованості за кредитом нарахування відсотків здійснюється у відповідності з п. 4.3 договору з дня виникнення простроченої заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання за кредитним договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Ніколайчуку Вадиму Юрійовичу кредит в розмірі 108000,00 доларів США.

Третя особа не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22/А-08. Таким чином, суд вважає, третя особа зобов'язання за вказаним договором не виконала.

Крім того, 28.02.2008 року між Приватним підприємством "Будпроект" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (кредитор) укладено договір поруки.

Згідно п.1 договору поруки, предметом є надання поруки поручителю перед кредитором, за виконання Ніколайчук Вадимом Юрійовичем (боржник) всіх своїх обов'язків за Договором 22/А-08 від 28.02.2008 р., згідно якого кредитор надав кредит в сумі 108 000,00 доларів США, а боржник зобов'язаний повернути кредит в строк по 17.02.2023 р. згідно графіку.

Відповідно до п. 4 договору поруки, у випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Вимога, що була пред'явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов'язання, залишена без задоволення.

На дату подання позовної заяви до суду жодних виплат за зазначеним зобов'язанням на обліковий рахунок Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" так і не надходило, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач та 3-тя особа не надали суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в частині стягнення заборгованості за кредитом по договору №22/А-08 від 28.02.2008 р. в розмірі 98106,13 доларів США, що еквівалентно - 2305494,055 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 141358,09 доларів США, що еквівалентно 3321915,115 грн., обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту, просить стягнути з нього пеню в сумі 84384,34 доларів США.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.1 договору, при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Графіком, а також п.п. 2.2.2. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, термінів повернення кредиту, передбачених Графіком, а також п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3, винагороди, передбаченого п.п. 4.5. 4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0.2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні за курсом НБУ на дату щоденного нарахування.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в сумі 84384,34 доларів США, що еквівалентно 1983031,99 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Будпроект" (61000, Харківська обл., м. Харків, просп. Леніна. вул. 38; код ЄРДПОУ: 24345790) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом по договору №22/А-08 від 28.02.2008 р. в розмірі 98106,13 доларів США, що еквівалентно - 2305494,055 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 141358,09 доларів США, що еквівалентно 3321915,115 грн.; пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 84384,34 доларів США, що еквівалентно 1983031,99 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 73080,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.2015 р.

Суддя Г.І. Сальнікова

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення02.06.2015
Оприлюднено10.06.2015
Номер документу44665198
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/2282/15

Рішення від 02.06.2015

Господарське

Господарський суд Харківської області

Сальнікова Г.І.

Ухвала від 12.05.2015

Господарське

Господарський суд Харківської області

Сальнікова Г.І.

Ухвала від 27.04.2015

Господарське

Господарський суд Харківської області

Сальнікова Г.І.

Ухвала від 10.04.2015

Господарське

Господарський суд Харківської області

Сальнікова Г.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні