Постанова

від 03.06.2015 по справі 922/654/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа №922/654/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд», с.Вільхувата, (вх.№2562Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2015 року по справі №922/654/15,

за позовом Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, м.Черкаси,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд», с.Вільхувата,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року позивач - Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.04.2015 року, яка була прийнята судом) стягнути відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» пеню за порушення строку виконання робіт в сумі 1579770,98 грн., штраф за порушення строку виконання робіт в сумі 606964,64 грн. та пеню за несвоєчасне надання забезпечення виконання угоди в сумі 61943,65 грн. та судовий збір в сумі 44973,59 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за рамковою угодою №130-157 від 19.06.2013 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.04.2015 року у справі №922/654/15 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» на користь Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради пеню за порушення строку виконання робіт в сумі 1346297,45 грн. грн., штраф за порушення строку виконання робіт в сумі 606964,64 грн. та судовий збір в сумі 39065,24 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено принцип рівності перед законом і судом, а саме розглянуто справи за відсутності представника відповідача, який звертався з клопотанням про відкладення розгляду справи і не було надано можливості зібрати всі необхідні докази з метою об'єктивного дослідження обставин справи.

Скаржник вказує, що порушення ним строків на виконання завершення робіт сталось внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, на які він не міг вплинути. При цьому, апелянт зазначає, що позивачем не було передано відповідачу проекти на виконання робіт з реконструкції об'єктів, передбачених додатковою угодою №7/1 від 26.06.2013 року, чим порушив договірні зобов'язання, а саме п. 6.1.1 рамкової угоди, що спричинило порушення відповідачем строків завершення робіт до 15.04.2014 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

28.05.2015 року апелянт надав через канцелярію суду клопотання (вх.№8475), в якому просить відкласти розгляд справи.

Розглянувши заявлене апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, у разі нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що відсутні можливість забезпечити участь уповноваженого представника, у зв'язку з його хворобою. У підтвердження заявленого клопотання апелянт надав довідку з Першої Черкаської міської поліклініки про знаходження на стаціонарному лікуванні. Проте, колегія суддів зазначає, що неможливість вирішення господарського спору в даному судовому засіданні, вирішується господарським судом в кожному випадку окремо з урахуванням обставин справи. Враховуючи те, що відповідач є апелянтом по справі, а отже в апеляційній скарзі ним викладені доводи з яких він не погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції, а також те, що наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення, оскільки відсутність апелянта в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому відповідач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника чи з'явитись особисто (в особі директора).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволені клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 03.06.2015 року була направлена позивачу рекомендованим листом 27.04.2015 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ним 05.05.2015 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив.

Ухвалою суду від 27.04.2015 року суд попереджав сторони, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін. Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін, а також те, що їх явка в судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за їх відсутністю за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

05.07.2012 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (генеральний замовник), Департаментом житлового-комунального комплексу Черкаської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» (підрядник, відповідач) укладено рамкову угоду №157 (т. 1, а.с. 12-14).

Згідно з п. 1.1 рамкової угоди, відповідач (підрядник) зобов'язався виконати роботи з реконструкції покриття проїзної частини вулиць міста Черкаси із застосуванням щебенево-мастикового асфальтобетону, у т.ч.:

- вул. Котовського (від вул. Хрещатик до вул. Одеська);

- вул. Смілянська (від вул. Фрунзе до вул. 30 років Перемоги);

- вул. Енгельса (від вул. Шевченка до вул. Бидгощська);

- вул. Ільїна (від вул. Котовського до вул. Енгельса);

- вул. Благовісної (від. Вул. Котовського до вул. Енгельса);

- вул. Гагаріна (від вул. Жужоми до узвозу Клубний);

- вул. Хрещатик (від вул. Котовського до вул. Леніна) (далі - об'єкти), за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведеними в додатках №1-4 угоди, які є невід'ємними його частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт.

Рішенням Черкаської міської ради від 14.02.2013 року №3-1591 «Про заміну замовника» (п. 1) замовником за рамковою угодою визначено Департамент містобудування Черкаської міської ради в частині прав та обов'язків попереднього замовника - Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (правонаступництво) щодо робіт з реконструкції покриття проїзної частини вулиць міста Черкаси із застосуванням щебенево-мастикового асфальтобетону наступних об'єктів:

- вул. Котовського (від вул. Хрещатик до вул. Одеська);

- вул. Смілянська (від вул. Фрунзе до вул. 30 років Перемоги);

- вул. Енгельса (від вул. Шевченка до вул. Бидгощська);

- вул. Ільїна (від вул. Котовського до вул. Енгельса);

- вул. Благовісної (від. Вул. Котовського до вул. Енгельса);

- вул. Гагаріна (від вул. Жужоми до узвозу Клубний);

- вул. Хрещатик (від вул. Котовського до вул. Леніна), у тому числі в частині робіт, що не були виконані у 2012 році.

Відповідно до п. 2 рішення Черкаської міської ради від 14.02.2013 року №3-1591 «Про заміну замовника», моментом переходу прав та обов'язків за угодою вирішено визначити дату укладення додаткової угоди до рамкової угоди від 05.07.2012 року №157.

У п.п. 12.1 та 12.2 рамкової угоди закріплено, що всі зміни та доповнення до угоди оформлюються додатковими угодами до угоди. Додаткові угоди та додатки до угоди є її невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

На виконання зазначеного рішення Черкаської міської ради, між сторонами укладено додаткову угоду №6 від 15.02.2013 року до рамкової угоди (т. 1, а.с. 17), відповідно до якої, замовником по угоді став Департамент містобудування Черкаської міської ради.

19.06.2013 року, з метою виконання додаткових робіт, визначених рамковою угодою №157 від 05.07.2012 року, між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (генеральний замовник), Департаментом містобудування Черкаської міської ради (замовник), та TOB «Управління механізації «Аерошляхбуд» (підрядник, відповідач) укладено рамкову угоду №130-157 (т. 1, а.с. 18-19).

Ціна рамкової угоди №130-157 від 19.06.2013 року становить 3001097,80 грн., у т.ч. ПДВ - 500182,97 грн. (пункт 3.1).

26.06.2013 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (генеральний замовник), Департаментом містобудування Черкаської міської ради (замовник), та TOB «Управління механізації «Аерошляхбуд» (підрядник, відповідач) укладено додаткову угоду №7/1 до рамкової угоди №157 від 05.07.2012 року (т. 1, а.с. 20), якою сторони дійшли згоди п. 3.1. угоди викласти в наступній редакції: «Ціна угоди, з урахуванням вартості додаткових робіт по об'єктам, наведеної в рамковій угоду №130-157 від 16.06.2013 року, становить 72948543,40 грн., у тому числі ПДВ 12158090,57 грн.».

23.05.2013 року Черкаською міською радою прийнято рішення №3-1682 «Про структуру, загальну чисельність апарату Черкаської міської ради та її виконавчих органів», яким передбачено утворити юридичну особу - Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради (позивач) шляхом злиття Департаменту містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36299650) та Департаменту муніципальної інспекції Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 26423502). Департамент містобудування Черкаської міської ради передбачено припинити.

На підставі рішення Черкаської міської ради від 23.05.2013 року №3-1682 «Про структуру, загальну чисельність апарату Черкаської міської ради та її виконавчих органів», укладено додаткову угоду №8 від 19.08.2013 року до рамкової угоди №157 від 05.07.2012 року (оборотна сторона а.с. 20, т.1), відповідно до якої, замовником по угоді визначено позивача - Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на момент звернення до суду з позовною заявою, замовником за рамковою угодою є Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради (позивач).

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п. 4.1 рамкової угоди №157 від 05.07.2012 року, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами угоди, за умови виконання підрядником умов п. 6.3.5 угоди, згідно Постанови КМУ від 09.10.2006 року №1404 замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від ціни угоди, які підрядник зобов'язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів протягом 3 (трьох) місяців з моменту отримання цих коштів. По закінченню вищевказаного терміну, протягом 1 (одного) робочого дня, невикористана сума авансу має бути повернута замовнику.

Відповідно до п. 5.1 рамкової угоди (в редакції додаткової угоди №7/1 від 26.06.2013 року), підрядник зобов'язаний розпочати роботи за угодою протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання ним на свій розрахунковий рахунок авансу згідно п.4.1 угоди (при умові виконання замовником вимог п. 6.1.1 угоди) і завершити виконання робіт з реконструкції об'єктів до 15.04.2014 року. Термін дії договору не може бути переглянутий сторонами за умови порушення замовником умов п.4.1 угоди у разі, якщо таке порушення сталося з вини невиконання підрядником умов п.6.3.5 угоди.

На виконання умов угоди, замовник (позивач) перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 20984233,68 грн., що складає 30% від ціни угоди. Вказані обставини підтверджуються відповідними платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи та карткою виконання (т.1, а.с. 54), яка була підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У порушення умов угоди, відповідачем в передбачені угодою строки роботи не завершені. Сума невиконаних робіт склала 12139292,76 грн., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт, що містяться в матеріалах справи, та карткою виконання (т.1, а.с. 54), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції з яким погоджується колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, станом на момент розгляду справи, відповідач роботи за угодою на суму 12139292,76 грн. не виконав та всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо визнання відповідача таким, що з 16.04.2014 року прострочив виконання підрядних робіт за угодою.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У частині 1 ст. 548 Цивільного кодексу України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У пункті 7.2 рамкової угоди №157 від 05.07.2012 року сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання робіт за угодою, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування штрафних санкцій від вартості непереданого підрядником замовнику відреконструйованого об'єкту за кожен день затримки, а за прострочення виконання робіт за угодою понад 30 календарних днів додатково підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5% від вартості непереданого об'єкту.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем здійснено розрахунок та заявлено до стягнення 1579770,98 грн. пені за порушення строку виконання робіт за період з 16.04.2015 року по 22.10.15 року включно. Проте, такий розрахунок суперечить вимогам частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано спливає 17.10.2015 року, а не 22.10.2015 року.

Суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок позивача заявленої до стягнення пені, з урахуванням норм чинного законодавства України, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення вимоги щодо стягнення пені в сумі 1346297,45 грн. за період з 16.04.2015 року по 16.10.2015 року включно з відповідача на користь позивача.

Крім того, перевіривши нарахування заявленого до стягнення позивачем штрафу, колегія суддів дійшла висновку,

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши нарахування позивача, зробив правомірний висновок щодо стягнення 606964,64 грн. штрафу за порушення строку виконання робіт з відповідача на користь позивача.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача на свою користь 61943,65 грн. пені за несвоєчасне надання забезпечення виконання угоди за період з 16.05.2014 року по 22.10.2014 року.

Так, у п. 6.3.5 рамкової угоди №157 від 05.07.2012 року закріплено, що підрядник зобов'язаний не пізніше дати укладення угоди надати замовнику забезпечення виконання угоди у розмірі 5% від ціни угоди, у вигляді банківської гарантії.

У п. 2 додаткової угоди №3 до рамкової угоди №157 від 05.07.2012 року сторони визначили, що не пізніше дати укладення цієї додаткової угоди підрядник зобов'язаний надати замовнику забезпечення виконання зобов'язань за угодою №157 у вигляді банківської гарантії з терміном дії до 30.06.2013 року та у розмірі не менше 5% від суми невиконаного зобов'язання, яке на день підписання цієї додаткової угоди становить 27345008,45 грн.

Згідно п. 7.6 рамкової угоди, у разі несвоєчасного виконання підрядником вимог п. 6.3.5 угоди (щодо вчасного надання банківської гарантії), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від розміру забезпечення виконання угоди за кожен день затримки.

У п. 3 додаткової угоди №7/1 до рамкової угоди №157 від 05.07.2012 року сторони домовились, що не пізніше 30 червня 2013 року підрядник зобов'язаний надати замовнику забезпечення виконання зобов'язань за угодою у вигляді банківської гарантії з терміном дії до 15 травня 2014 року та у розмірі не менше 5% (п'яти відсотків) від суми невиконаного зобов'язання, яке на день підписання цієї додаткової угоди становить 19650960,03 грн.

15.05.2014 року завершився термін дії забезпечення виконання угоди у вигляді банківської гарантії у розмірі 5% (п'яти відсотків) від суми невиконаного за угодою зобов'язання. Не надання нової банківської гарантії, на думку позивача, свідчить про наявність підстав для нарахування пені зазначеної в п. 7.6 угоди.

Як встановлено судом першої інстанції з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з наданих позивачем документів, ані угодою, ані додатковими угодами до неї не встановлений строк надання нової банківської гарантії з іншим строком ніж до 15.05.2014 року.

Отже, за відсутності закріпленого в договорі зобов'язання відповідача надати нову банківську гарантію з іншим строком ніж до 15.05.2014 року, посилання на прострочення виконання відповідачем вказаного зобов'язання є неправомірним. У зв'язку з чим, місцевим господарським судом правомірно та обґрунтовано відмовлено в задоволені позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне надання забезпечення виконання угоди в сумі 61943,65 грн. за період з 16.05.2014 року по 22.10.2014 року.

Щодо доводів апелянта, що порушення ним строків виконання завершення робіт сталось внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, на які він не міг вплинути, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначає скаржник, за період з 01.11.2013 року по 15.04.2014 року склалися невідповідні погодні умови, що не відповідали державним нормам будівництва України, а встановлення невідповідних погодних умов для здійснення робіт по будівництву є обставинами непереборної сили, що звільняє відповідача від відповідальності за невиконання у строки робіт.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У той час у розділі 9 рамкової угоди №157 від 05.07.2012 року «Обставини непереборної сили» сторони погодили, що при настанні обставин непереборної сили, тобто неможливості повного або часткового виконання кожною із сторін зобов'язань за угодою, у тому числі: пожеж, стихійних лих, воєнних дій будь-якого характеру, блокади, актів органів влади й інших органів (введення мораторію, рішень, розпоряджень, постанов та ін.), що робить неможливим виконання зобов'язань за угодою та не залежить від волі сторін, термін виконання зобов'язань відкладається на час протягом якого будуть діяти дані обставини.

Якщо обставини будуть продовжуватись більш ніж 3 (три) календарних місяці, то кожна із сторін буде мати право відмовитися від виконання своїх зобов'язань за угодою без відшкодування іншій стороні будь-яких збитків.

Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за угодою, повинна негайно письмово повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, що перешкоджають сторонам у виконанні своїх зобов'язань за угодою.

Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за угодою, повинна негайно, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десяти) календарних днів, письмово повідомити інші сторони про настання і припинення обставин, що перешкоджають виконанню умов угоди.

З матеріалів справи вбачається, що жодна із сторін не відмовлялася від виконання своїх зобов'язань. Відповідачем не надано доказів того, що він звертався до позивача з повідомленням про настання і припинення обставин, що перешкоджають йому у виконанні своїх зобов'язань за угодою, що в силу положень п. 9.4 рамкової угоди виключає можливість посилання на такі обставини.

При цьому, настання і припинення обставин непереборної сили повинні бути підтверджені відповідним сертифікатом Торгово-Промислової палати України або іншим компетентним органом. Однак, відповідачем відповідного сертифікату не надано, а лист Черкаського обласного центру з гідрометеорології №40.03.08/82 від 07.04.2015 року «Про середньодобову температуру повітря за період з 01.11.2013 року по 15.04.2014 року по м.Черкаси» не є висновком іншого компетентного органу, а також належним та допустимим доказом у підтвердження настання обставин непереборної сили.

Відхиляє також колегія суддів посилання апелянта на те, що не передання позивачем відповідачу проектів на виконання робіт з реконструкції об'єктів, передбачених додатковою угодою №7/1 від 26.06.2013 року, чим порушив договірні зобов'язання, а саме п. 6.1.1 рамкової угоди, спричинило порушення відповідачем строків завершення робіт до 15.04.2014 року, оскільки відповідачем не надано доказів у підтвердження зазначено посилання і не може бути підставою для звільнення останнього від відповідальності.

Щодо доводів скаржника, що при розгляді справи і прийнятті рішення судом першої інстанції порушено принцип рівності перед законом, а саме розглянуто справу за відсутності представника відповідача, який звертався з клопотанням про відкладення розгляду справи і не було надано можливості зібрати всі необхідні докази з метою об'єктивного дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає наступне.

29.01.2015 року Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою по даній справі, яка ухвалою суду від 04.02.2015 року була прийнята до розгляду та призначено судове засідання.

При цьому, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, дотримано вимоги ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, а саме, направлено на адресу відповідача копію позовною заяви з додатками, що підтверджується оригіналом чеку «Укрпошта» та описом вкладення до цінного листа від 28.01.2015 року.

В подальшому, ухвалою суду від 16.02.2015 року задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи і призначено нове судове засідання на 10.03.2015 року. Ухвалою суду від 10.03.2015 року як і ухвалою суду від 23.03.2015 року розгляд справи відкладався у зв'язку із нез'явленням відповідача, а також необхідністю виконання сторонами вимог суду щодо надання документів по справі. 07.04.2015 року місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції розглянуто справу в межах визначених законом строку та із забезпеченням принципу рівності. Відповідач повідомлявся належним чином про час та місце засідання суду і не був позбавлений права на протязі часу якого тривав розгляд справи (майже два місяці) надати до суду відзив на позовну заяву а також документи в підтвердження своєї позиції по справі.

Колегія суддів зазначає, що господарський процес побудований на принципі диспозитивності і сторона у випадку наявності її порушеного або оспорюваного права самостійно вчиняє дії направленні на поновлення прав або їх захист, застосовуючи при цьому визначені законодавцем механізми у відповідності до належного користування згідно приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, не застосування відповідачем наданих йому прав належним чином, не може свідчити про те, що з боку суду має місце порушення норм процесуального права та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження належного виконання ним умов рамкової угоди №157 від 05.07.2012 року з урахуванням додаткових угод до неї щодо своєчасного виконання робіт у встановленому порядку та розмірі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2015 року по справі №922/654/15 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2015 року по справі №922/654/15 залишити без змін.

Повний тест постанови складено 04 червня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.