Рішення

від 03.06.2015 по справі 924/407/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2015 р. Справа № 924/407/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" м.Вінниця

до Приватного підприємства "Промкабель" м. Хмельницький

про стягнення 57096грн. 53коп.

Представники сторін:

від позивача Пізюк О.В. - за довіреністю б/н від 15.10.2014р.

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою суду від 19.05.2015р. строк вирішення спору за заявою позивача продовжено на 15 днів по 08.06.2015р. включно та відкладено розгляд справи на 03.06.2015р.

Відповідач в судове засідання 03.06.2015р. явку уповноваженого представника не забезпечив.

Ухвала суду від 19.05.2015р. про відкладення розгляду справи направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та внесену до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України - м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88/4, однак повернута до суду з відміткою "за закінчення терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 47600грн. попередньої оплати, 4968грн. 66коп. пені, 434грн. 27коп. 3% річних за користування чужими грошовими коштами, 5626грн. 91коп. інфляційних втрат.

У судовому засіданні 19.05.2015р. судом прийнято подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої предмет позову становили вимоги про стягнення з відповідача 77 249грн. 25коп., з яких 47 600 грн. 00коп. попередньої оплати, 13 566грн. 47коп. пені, 371грн. 67коп. 3% річних за користування чужими коштами, 15711грн. 11коп. - інфляційних втрат.

В судовому засіданні 03.06.2015р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог (вх.№05-08/1537/15), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 47600 грн. 00коп. попередньої оплати, 9496грн. 53коп. - пені, нарахованої за несвоєчасну поставку товару за період з 07.12.2014р. по 18.05.2015р.

Подана заява про зменшення позовних вимог (вх.№05-08/1537/15) не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог предмет позову становлять вимоги про стягнення з відповідача 57096грн. 53коп., з яких 47600 грн. 00коп. попередньої оплати, 9496грн. 53коп. - пені, нарахованої за несвоєчасну поставку товару за період з 07.12.2014р. по 18.05.2015р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору №19/11 від 19.11.2014р. Наголошує, що на виконання пункту 4.3 договору позивачем 26.11.2014р. перераховано 70% від вартості товару - 47600грн., проте відповідач не поставив товар. Зазначає, що днем, з якого слід нараховувати пеню є 07.12.2014р., оскільки ТОВ "Барлінек Інвест", як покупець, здійснив оплату замовленого товару 27.11.2014р., згідно виставленого рахунку, в якому підтверджуються технічні характеристики товару, погоджені сторонами у договорі та визначені пропозицією ПП "Промкабель" від 19.11.2014р. про можливість поставки трансформатора. Також зазначає, що претензія отримана відповідачем 06.02.2015р., що підтверджується підписом та печаткою директора. Враховуючи, що ПП "Промкабель" не повернув суми попередньої оплати за непоставлений товар просить суд стягнути її в примусовому порядку.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

19.11.2014р. між позивачем (Покупець) та відповідачем (Продавець) укладено договір № 19/11.

Відповідно до п. 1.1 договору Продавець зобов'язався передати трансформатор ТМЗ 1000/10/0,4 (Товар) в кількості 1 шт., а Покупець - прийняти і оплатити Товар, найменування і асортимент, (номенклатура) якого встановлюється в замовленні Покупця та у документі на відпуск (видатковій накладній), які, після їх оформлення, стають невід'ємними частинами даного Договору.

Продавець зобов'язаний передати Товар належної якості і в передбачені цим Договором терміни за адресою: Україна, 21034 м. Вінниця, вул. Чехова 7В (п. 2.1.1 договору).

Згідно п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 Покупець зобов'язаний: направити Постачальнику офіційне Замовлення; своєчасно оплатити Товар відповідно до п. 4 Договору; прийняти Товар протягом 1 дня після поставки згідно п. 2.1.1 та п. 5.1 договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що товар за умовами цього Договору поставляється після отримання Продавцем замовлення від Покупця.

Покупець самостійно направляє Продавцю попередню заявку у домовленій формі із зазначенням кількості та асортименту Товару, контактної особи, умов поставки та ін. Замовлення повинно обов'язково містити підпис уповноваженої особи Покупця та бути завірено печаткою, що використовується у господарській діяльності Покупця (п.3.2 договору).

Згідно п.3.3 договору після погодження кількості, асортименту та інших характеристик партії Товару, Продавець виставляє Покупцю рахунок, який є підтвердженням замовлення.

У п.3.4 договору встановлено, що Продавець зобов'язаний надати Товар у розпорядження Покупця у визначеному п. 2.1.1 Договору місці у десятиденний строк з дати отримання замовлення; дострокове постачання допускається; моментом виконання Продавцем зобов'язань по передачі Товару вважається дата прийняття його Покупцем, про що свідчить відмітка Покупця у видатковій накладній (товарно-транспортній накладній, рахунку-фактурі, податковій накладній) у кожному конкретному випадку.

Загальна ціна продукції, що поставляється за цим Договором, складає: 68000грн., в тому числі ПДВ 11333,33грн. Оплата здійснюється банківським переказом на рахунок Продавця в українських гривнях. Покупець зобов'язаний попередньо оплатити 70% від вартості товару. Іншу частину - 30% по готовності товару до відгрузки (п. п. 4.1, 4.2, 4.3 договору).

Відповідно до п.5.2 договору невчасне постачання Товару спричиняє за собою сплату Продавцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми не поставленого в строк Устаткування за кожен прострочений день. Сплата пені не звільняє Продавця від виконання зобов'язань за Договором; Продавець несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором, якщо невиконання цих обов'язків потягло за собою спричинення збитків Покупцю.

Термін дії цього Договору встановлюється з дня його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2014р. (п. 8.1 договору).

Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СФ-000066 від 20.11.2014р. на 68000грн. 40коп.

Позивач, керуючись п. 4.3 договору, перерахував відповідачу в рахунок попередньої оплати 47600грн., що підтверджується платіжним дорученням №11592 від 26.11.2014р. (проведено банком 27.11.2014р.) з призначенням платежу "плата по факту за запчастини та витратні матеріали згідно рахунку від 20.11.2014р. по договору №19/11 від 19.11.2014р.".

06.01.2015р. позивач повторно надіслав відповідачу заявку-замовлення, у якій зазначив, що Товар (понижуючий трансформатор силовий, масляний двохобмотковий типу ТМЗ 1000/10/0,4 з захистом масла в кількості 1шт.) необхідно доставити на умовах DDP м. Вінниця, вул. Чехова 7В у повній відповідності з положеннями "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року.

05.02.2015р. позивач звернувся до відповідача з претензією, у якій просив повернути 47600грн. попередньої оплати та 4257,91грн. штрафних санкцій. Відповідач отримав останню 06.02.2015р., про що свідчить підпис, завірений печаткою Приватного підприємства "Промкабель".

Згідно довідки позивача, станом на 06.04.2015р. відповідач не здійснив поставку Товару та не повернув суму попередньої оплати у розмірі 47600грн.

Враховуючи невиконання зобов'язань щодо поставки товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 47600грн. попередньої оплати та 9496грн. 53коп. - пені, нарахованої за несвоєчасну поставку товару за період з 07.12.2014р. по 18.05.2015р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини сторін, що виникли на підставі договору №19/11 від 19.11.2014р., характеризують ознаками купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №19/11 від 19.11.2014р. позивач згідно платіжного доручення №11592 від 26.11.2014р. (проведено банком 27.11.2014р.) перерахував відповідачу 47600грн. попередньої оплати у розмірі 70% від вартості товару.

Відповідач взятих на себе зобов'язань згідно умов договору щодо поставки товару в обумовлений договором строк не виконав.

Претензія позивача від 05.02.2015р. №60 щодо повернення попередньої оплати в розмірі 47600грн., отримана відповідачем та залишена без відповіді та відповідного реагування.

Згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приписами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем не подано доказів повернення попередньої оплати у розмірі 47600грн. або поставки товару на зазначену суму.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного суд вважає, позовні вимоги про стягнення з відповідача 47600грн. попередньої оплати обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 9496грн. 53коп. - пені, нарахованої за несвоєчасну поставку товару за період з 07.12.2014р. по 18.05.2015р. судом враховується таке.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею) (ст.546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 5.3 договору сторони встановили відповідальність за невчасне постачання Товару шляхом сплати Продавцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми не поставленого в строк Устаткування за кожен прострочений день.

Враховуючи умови п.3.3 договору, за якими виставлення Покупцем рахунку є підтвердженням замовлення та приписи п.3.4 договору, за змістом якого продавець зобов'язаний надати товар у десятиденний строк з дати отримання замовлення, зважаючи на дату виставлення рахунку №СФ-0000066 від 20.11.2014р., суд вважає, що граничний строк поставки товару 01.12.2014р.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару. Вартість не поставленого устаткування складає 68000грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що нарахування пені в розмірі 9496грн. 53коп. проведено в межах можливих нарахувань та в рамках шестимісячного терміну нарахування штрафних санкцій, визначеного ч.6 ст.232 ГК України, з огляду на що, позовні вимоги в частині стягнення 9249грн. 53коп. є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" м.Вінниця до Приватного підприємства "Промкабель" м.Хмельницький про стягнення 57096грн. 53коп. задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства "Промкабель" (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88/4, код 32600882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" (м. Вінниця, вул. Чехова, 7-В, код 34004579) 47600грн. (сорок сім тисяч шістсот гривень) попередньої оплати, 9496грн. 53коп. (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 53коп.) пені, 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.2015р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу простим (м. Вінниця, вул. Чехова, 7-В);

3 - відповідачу простим (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88/4).