Рішення

від 08.06.2015 по справі 199/3119/15-ц

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/3119/15-ц

(2/199/1818/15)

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

02 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючий - суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Карабань А.Є.

За участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іноземного підприємства «АІС-Дніпропетровськ» про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, за яким просить поновити його на посаді майстра зміни Іноземного підприємства «АІС-Дніпропетровськ». Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 вересня 2013 року він був прийнятий відповідачем на посаду майстра контрольного, 02 лютого 2015 року був переведений у цьому ж підприємстві на посаду майстра зміни, а 26 березня 201 року він був повідомлений про звільнення «за невідповідальність працівника займаної посаді» на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП за наказом № 13-К. При цьому Відповідач не надав будь-яких пояснень щодо причин такого рішення, не вимагав надання позивачем будь-яких пояснень щодо його роботи, кваліфікації, стажу тощо. Позивач вважає, що таке звільнення є незаконним, оскільки він відповідає кваліфікаційним вимогам посадової інструкції майстра зміни: має відповідну освіту, стаж та досвід. Крім цього, на порушення вимог ст. 40 КЗпП, відповідач не пропонував позивачу переведення на іншу посаду. Також, на порушення вимог ст. 149 КЗпП, відповідач не зажадав ніяких пояснень від позивача та позбавив його можливості надати таких пояснень, оскільки не повідомив позивачу суті його невідповідності. Позивач стверджує, що весь час працював чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконував розпорядження, додержувався трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставився до майна відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви на яких вони ґрунтуються.

Відповідач Іноземне підприємство «АІС-Дніпропетровськ», належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 77 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. За ухвалою суду розгляд справи проведений за відсутності представника відповідача в порядку ст. 224 ЦПК України заочно за наявних в справі доказів.

На підставі досліджених доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини.

З копії трудової книжки (а.с. 5-7) вбачається, що 02 вересня 2013 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду майстра контрольного до Іноземного підприємства «АІС-Дніпропетровськ», а 02 лютого 2015 року був переведений у цьому ж підприємстві на посаду майстра зміни.

Позивачем до позову додана копія наказу по ІП «АІС-Дніпропетровськ» № 13-К від 26 березня 2015 року (а.с. 8), за якою ОСОБА_1 звільнено з посади майстра зміни за невідповідальність працівника займаної посади згідно п. 2 ст. 40 КЗпП.

Вирішення позовних вимог зводиться до оцінки судом правомірності такого звільнення.

При цьому суд виходить з того, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках … виявленої невідповідностіпрацівника займаній посаді або виконуваній роботівнаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я , які перешкоджають продовженню даної роботи , а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниціабо скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці .

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Суд також враховує роз'яснення, викладені у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», за якими при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов'язки чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити залежну дисципліну праці у відповідній структурі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Суд виходить з того, що оскаржуваний наказ хоча і містить посилання на правову підставу звільнення - п. 2 ст. 40 КЗпП України, однак зазначена в наказі фактична підстава для звільнення - «невідповідальність працівника займаної посади», не передбачена чинним законодавством як підстава для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, оскільки терміни «невідповідність» та «невідповідальність» не є тотожними.

Саме по собі звільнення позивача з посиланням на п. 2 ст. 40 КЗпП України не може бути визнане судом правильним, оскільки відповідач в оскаржуваному наказі не вказав, що позивача звільнено:

· через виявлену невідповідність позивача займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню даної роботи,

· через виявлену невідповідність позивача займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи,

· або через відмову позивачу у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на позивача обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

Крім цього, відповідачем не доведено, що він не мав можливості перевести позивача на іншу роботу, або останній відмовився від запропонованої йому роботи. Таким чином, відповідачем були порушені вимоги ч. 2 ст. 40 КЗпП України.

З огляду на викладене, доводи позивача в цій частині знайшли свої підтвердження в судовому засіданні, і його звільнення є таким, що проведено без законної підстави.

Доводи позивача щодо порушення відповідачем при його звільненні вимог ст. 149 КЗпП України судом до уваги не приймаються, оскільки звільнення з підстав, передбачених п. 2 ст. 40 КЗпП України не є дисциплінарним стягненням, та не зобов'язує власника або уповноважений ним орган попередньо зажадати від працівника письмових пояснень. Однак помилкове посилання позивача на зазначену правову норму на вирішення спору по суті не впливає.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки позивача було звільнено без законної підстави, останній на підставі ч. 1 ст. 235 КЗпП України підлягає поновленню на попередній роботі.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача до доходу Держави, згідно вимог ст. 88 ЦПК України, слід стягнути судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Керуючись п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 40, ч. 1 ст. 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214 та 224 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Іноземного підприємства «АІС-Дніпропетровськ» про поновлення на роботі- задовольнити в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, на посаді майстра зміни Іноземного підприємства «АІС-Дніпропетровськ»(м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, б. 7, код ЄДРПОУ 34590033).

Стягнути з Іноземного підприємства «АІС-Дніпропетровськ»до доходу Держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок .

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідач, який не з'явився у судове засідання, може подати до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий :