Постанова

від 22.05.2015 по справі 203/2214/15-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 травня 2015 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю представника митного органу Романенко І.М. , ОСОБА_2 та представника ТОВ "Техніка - Дніпро " - Гончарової А.А. , справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2015 року, якою відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, директора ТОВ «Техніка - Дніпро», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 4 72 Митного кодексу України, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення , -

в с т а н о в и в:

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2015 року відносно ОСОБА_2 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 472 МК України, за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення .

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, відносно ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, відповідно до якого ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «Техніка - Дніпро» , не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність та кількість) про товар, який був переміщений через митний кордон України та підлягав обов'язковому декларуванню.

Однак, місцевий суд з мотивів, викладених в постанові, прийшов до висновків про те, що недекларування ОСОБА_2 надлишку харчової добавки, вагою 16 кг., можна

Провадження № 33/774/276/15 Головуючий у першій інстанції: Гончаров О.В.

Категорія: ст. 472 МК України Головуючий у другій інстанції: Деркач Н.М.

вважати помилкою, при цьому в матеріалах справи відсутні відомості стосовно того, що така бездіяльність ОСОБА_2 призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, як відсутні відомості і про те, що допущена ним помилка потягла до незабезпечення дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у зв'язку з чим районний суд прийняв вищезазначене рішення у справі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції , заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним в правопорушенні митних правил і накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 472 МК України.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС посилається на те, що постанова місцевого суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням апелянта, вина ОСОБА_2 в порушенні митних правил, передбачених ст. 4 72 МК України, в повному обсязі підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи і яким районним судом не було надано належної оцінки .

В судовому засіданні апеляційного суду представник митного органу Романенко І.М. підтримала в повному обсязі подану заступником начальника Дніпропетровської митниці ДФС апеляційну скаргу і наполягала на наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України .

ОСОБА_2 та представник ТОВ "Техніка - Дніпро" - Гончарова А.А. , в суді апеляційної інстанції заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, оскільки вважають постанову місцевого суду законною та обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а постанова районного суду скасуванню з прийняттям нової постанови, виходячи з наступного .

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 487, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення .

Як встановлено апеляційним переглядом, в порушення зазначених вимог закону, районним судом належним чином не були з'ясовані обставини, щодо вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 4 72 МК України, оскільки, викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на положеннях чинного митного законодавства України.

Так, правильно встановивши факт незаявлення ОСОБА_2 за встановленою формою точних та достовірних даних (наявність та кількість) про товар, під час його декларування при переміщенні через митний кордон України, що не оспорювалося ОСОБА_2 ні в судовому засіданні суду першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи, місцевий суд дійшов до необґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

В основу такого рішення районний суд безпідставно поклав висновок про те, що недекларування ОСОБА_2 0,2 % від загальної ваги імпортованого товару сталося внаслідок допущеної ним помилки, не врахувавши при цьому той факт, що у відповідності до положень ст. 268 МК України, допущення у митній декларації помилок є підставою для звільнення особи від санкцій, застосування яких відноситься до виключної компетенції органу доходів і зборів .

Тим більше, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що процедура застосування органом доходів і зборів санкцій, про які йдеться у ст. 268 МК України, не є тотожною з процедурою притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

З огляду на викладене, постанова районного суду є необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що 26 листопада 2014 року, відповідно до контракту № 6/06/05 від 06 червня 2005 року, специфікації до нього від 12 жовтня 2014 року № 20, в зоні діяльності Південної митниці Міндоходів морським транспортом , із США, від фірми "Gold Medal Products Company", на підставі товаросупровідних документів: інвойсу від 12 жовтня 2014 року № 20 U2014 , коносаменту від 03 листопада 2014 року № HLCUTOR 141008666, у контейнері CLHU8878524 , надійшли товари, загальною вагою нетто 17 663 кг., фактурною вартістю 405 461, 90 грн.

27 листопада 2014 року, на підставі CMR від 26 листопада 2014 року № 190207, ДКД від 20 листопада 2014 року № 110080000/2014/127094, вищевказаний товар вантажним автомобілем було доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці Міндоходів, а 28 листопада 2014 року керівник ТОВ «Техніка - Дніпро» ОСОБА_2 подав до м/п "Дніпропетровськ - південний " електронну митну декларацію № 110080000/2014/127719 та задекларував у режимі імпорт за ЕМД типу ІМ - 40 ДЕ переміщений через митний кордон України товар.

01 грудня 2014 року співробітниками Дніпропетровської митниці в присутності ОСОБА_2 було проведено огляд задекларованих товарів, з розкриттям всіх пакувальних місць, за результатами якого встановлено, що у контейнері CLHU 8878524 харчової добавки з маркуванням "2094 BL Bulk Concentrated Caramel Corn Treat Mix" (Gold Medal products) на 16 кг більше від загальної ваги, зазначеної у ЕМД № 110080000/2014/127719 .

Факт недекларування ОСОБА_2 товару за вищевикладених обставин в повному обсязі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності, та самим ОСОБА_2 не оспорюється.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що вина ОСОБА_2 в порушенні митних правил повністю доведена, а його дії слід кваліфікувати за ст. 4 72 МК України, як незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність та кількість) про товар, який був переміщений через митний кордон України та підлягав обов'язковому декларуванню.

Вирішуючи питання про накладення на правопорушника ОСОБА_2 адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції, враховуючи, що таке діяння ОСОБА_2 не призвело до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, у зв'язку з чим не становить великої суспільної небезпеки, а також те, що загальна вага незадекларованого ОСОБА_2 товару становить лише 16 кг і складає 0,2 % від загальної ваги імпортованого товару, приходить до висновку про малозначність вчиненого ОСОБА_2 правопорушення .

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, скасувавши постанову районного суду, вважає необхідним прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним в порушенні митних правил, передбачених ст. 472 МК України і звільнити його від адміністративної відповідальності, на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення , ст. 4 72 Митного кодексу України -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити частково.

Скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2015 року, якою відносно ОСОБА_2 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 472 Митного кодексу України, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення .

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 4 72 МК України та звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, із винесенням останньому усного зауваження.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області Н.М. Деркач