Постанова

від 02.06.2015 по справі 7/132-4/86

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 7/132-4/86 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційні скарги 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" 2.Резніченка Сергія Вікторовича на ухвалугосподарського суду Полтавської області від 20.11.2014 року та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі№ 7/132-4/86 господарського суду Полтавської області за заявоюУправління Пенсійного фонду України в м. Лубни доВідкритого акціонерного товариства "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" провизнання банкрутом за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Онуфрієнко М.В., посвідчення № 031806 від 30.01.2015 року, від Резніченка Сергія Вікторовича - Падалка К.В., дов. б/н від 09.02.2015 року, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" - В'язовченко А.М., дов. № 05/05-01Д від 05.05.2015 року, Падалка К.В., дов. № 12/05-01Д від 12.05.2015 року, від арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. - Ковтун В.В., дов. № 3039 від 02.07.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 року у справі № 7/132-4/86 (суддя - Білоусов С.М.), зокрема, клопотання представника кредитора Резніченка С.В. від 16.10.2014 року щодо визнання погашеними вимог кредиторів, якими списано кредиторську заборгованість підприємства-боржника, залишено без задоволення. Клопотання представника кредитора Резніченка С.В. від 16.10.2014 року щодо залишення без затвердження звіту ліквідатора, у зв'язку з його схваленням неповноважним складом комітету кредиторів за участі кредиторів, які списали заборгованість боржника, залишено без задоволення. Клопотання представника кредитора Резніченка С.В. від 16.10.2014 року щодо введення процедури санації Відкритого акціонерного товариства "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" (далі - ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка"), у зв'язку з наявністю у матеріалах справи плану санації, який не був розглянутий комітетом кредиторів залишено без задоволення. Клопотання представника кредитора Резніченка С.В. від 16.10.2014 року щодо призначення нового ліквідатора, у зв'язку з бездіяльністю арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб залишено без задоволення. Скаргу від 16.10.2014 року представника кредитора Резніченка С.В. на дії та бездіяльність ліквідатора у зв'язку з невиконанням та неналежним виконанням обов'язків ліквідатором Телешуном Ю.В. залишено без задоволення. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка, ліквідовано ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка". Ухвалено державному реєстратору внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка"; вимоги всіх кредиторів, не задоволені в зв'язку з відсутністю майна, ухвалено вважати погашеними; припинено провадження у справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі № 7/132-4/86 (головуючий суддя - Пуль О.А., суддя - Кухар В.І., суддя - Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу Резніченка Сергія Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" (далі - ТОВ "Фондова компанія "Фаворит") залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 року у справі № 7/132-4/86 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі № 7/132-4/86, ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі № 7/132-4/86 скасувати. Направити справу до господарського суду Полтавської області (в іншому складі суду) на розгляд на стадію ліквідації.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 2, 46, 114, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року), ст. ст. 4, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Також, не погоджуючись із ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі № 7/132-4/86, до Вищого господарського суду України звернувся Резніченко Сергій Вікторович з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі № 7/132-4/86 скасувати. Направити справу до господарського суду Полтавської області (в іншому складі суду) на розгляд на стадію ліквідації.

В обґрунтування доводів касаційної скарги Резніченко С.В. посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року), ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши уповноважених представників сторін, прокурора, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.09.2007 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни (далі - УПФУ в м. Лубни) порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Полтавської області від 29.01.2013 року

визнано банкрутом ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Телешуна Ю.В.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року постанову господарського суду Полтавської області від 29.01.2013 року у справі № 7/132-4/86 скасовано. Справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області на стадію санації.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2013 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року у справі № 7/132-4/86 скасовано. Постанову господарського суду Полтавської області від 29.01.2013 року у справі № 7/132-4/86 залишено в силі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.11.2013 року, зокрема, клопотання Резніченка Сергія Вікторовича про введення процедури санації підприємства - боржника визнано таким, що не підлягає задоволенню. Скаргу Резніченка Сергія Вікторовича на дії та бездіяльність ліквідатора визнано такою, що задоволенню не підлягає. Клопотання Резніченка Сергія Вікторовича про призначення нового ліквідатора визнано таким, що не підлягає задоволенню. Затверджено звіт та ліквідаційний баланс ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка". Ліквідовано ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка". Державному реєстратору ухвалено внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка". Ухвалено вимоги всіх кредиторів, не задоволені у зв'язку з відсутністю майна, вважати погашеними. Провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року ухвалу господарського суду Полтавської області від 14.11.2013 року у справі № 7/132-4/86 скасовано. Справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області на стадію ліквідації.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2014 року ухвалу господарського суду Полтавської області від 14.11.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року у справі № 7/132-4/86 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області на стадію ліквідації.

При цьому, Вищий господарський суд України вказав, що у порушення норм процесуального права суд не повідомив, зокрема, прокурора про час та місце слухання даної справи, який 16.05.2012 року подав до господарського суду Полтавської області заяву № 05-1021 про вступ у справу № 7/132-4/86. Інших вказівок з боку Вищого господарського суду України не визначено.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.07.2014 року призначено розгляд справи на 07.08.2014 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.08.2014 року відкладено розгляд справи на 16.10.2014 року. При цьому, зобов'язано ліквідатора провести збори кредиторів за участю представника прокуратури Полтавської області, подати суду протокол зборів з обов'язковим зазначенням заперечень кредиторів щодо затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута ( за наявності); подати суду та кредитору Резніченку С.В. інформацію про джерела одержання ним документів банкрута та копій документів, отриманих ним під час виконання повноважень керуючого санацією і ліквідатора. Прокуратурі Полтавської області подати суду відомості щодо наявності кримінальних проваджень, відкритих стосовно посадових осіб ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" по факту незаконного відчуження майна підприємства, а також повідомити про можливість повернення даного майна в ліквідаційну масу банкрута.

16.10.2014 року до господарського суду Полтавської області від представника кредитора Резніченка С.В. надійшло клопотання ( вх. 13589 від 16.10.2014 року), в якому останній просив суд винести ухвалу, в якій визначити: вважати погашеними вимоги кредиторів: Фонду державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості в сумі 37 130,75 грн.; Лубенської ОДПІ в сумі 266 437,27 грн. основного боргу та 101 445,82 грн. штрафних санкцій та пені; УПФУ в м. Лубнах у сум 438 715,75 грн. основного боргу та 141 509,29 грн. штрафних санкцій та пені з моменту списання вищевказаними кредиторами кредиторської заборгованості ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка".

16.10.2014 року до господарського суду Полтавської області від представника кредитора Резніченка С.В. надійшло клопотання (вх.13586 від 16.10.2014 року), в якому останній просив суд залишити без затвердження звіт ліквідатора, у зв'язку з відсутністю його схвалення повноважним складом зборів комітету кредиторів боржника.

16.10.2014 року до господарського суду Полтавської області від представника кредитора Резніченка С.В. надійшло клопотання (вх. 13584 від 16.10.2014 року), в якому останній просив суд всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини та матеріали справи та прийняти рішення про введення процедури санації ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка".

16.10.2014 року до господарського суду Полтавської області від представника кредитора Резніченка С.В. надійшло клопотання (вх.13585 від 16.10.2014 року), в якому останній просив винести ухвалу про призначення нового ліквідатора ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка".

16.10.2014 року до господарського суду Полтавської області від представника кредитора Резніченка С.В. надійшло клопотання (вх.13587 від 16.10.2014 року), в якому останній просив взяти до відома факти, викладені в скарзі, та винести ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. від виконання повноважень ліквідатора товариства, у зв'язку з невиконанням та неналежним виконанням ним обов'язків, покладених на ліквідатора, також просив відкласти судове засідання у даній справі у зв'язку з необхідністю призначення нового ліквідатора або керуючого санацією ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.10.2014 року розгляд даної справи відкладено на 20.11.2014 року. При цьому, суд зобов'язав ліквідатора надати витяг з ЄДРПОУ щодо підприємства - банкрута та письмові заперечення на скаргу Резніченка С.В. на дії та бездіяльність ліквідатора. Прокуратурі - повідомити суд про можливість повернення майна боржника в ліквідаційну масу банкрута.

20.11.2014 року господарським судом Полтавської області винесено оскаржувану ухвалу у справі № 7/132-4/86.

При цьому, приймаючи рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу підприємства - боржника, суд виходив з того, що звіт ліквідатора Телешуна Ю.В. та ліквідаційний баланс ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" подані у відповідності до вимог ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI), підтверджені матеріалами справи і підлягають затвердженню даною ухвалою, а підприємство - ліквідації.

Суд апеляційної інстанції, погодився з висновками господарського суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу підприємства банкрута, про ліквідацію ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" та припинення провадження у даній справі, але не погодився з правовими підставами суду щодо посилання на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VІ) положення цього Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, з урахуванням наведених положень та того, що постанову про визнання ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури прийнято 29.01.2013 року, до ліквідаційної процедури у даній справі застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VІ у новій редакції з 19.01.2913 року (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до ст. 37 Закону про банкрутство у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

За клопотанням комітету кредиторів або інвесторів, або власника майна (органу уповноваженого управляти майном) банкрута чи з власної ініціативи господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації й після визнання боржника банкрутом у разі наявності плану санації та до початку продажу майна банкрута.

Згідно зі ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно - правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог , внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, тощо.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконання усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень, до державних органів, які контролюють оплату загальнообов'язкових податків і зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі, про права кредиторів подати свої грошові вимоги.

Відповідно до ст. 46 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі - продажу; копії договорів купівлі - продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2013 року ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Телешун Ю.В. подав до господарського суду Полтавської області звіт про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" у порядку ст. 46 Закону про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором складено ліквідаційний баланс станом на 04.10.2013 року з урахуванням відсутності майна, майнових прав та грошових коштів, що можуть бути включені до складу ліквідаційної маси та реалізовані для погашення вимог кредиторів.

На виконання вимог ухвали господарського суду Полтавської області від 07.08.2014 року арбітражним керуючим - ліквідатором боржника надано протокол зборів кредиторів від 24.09.2014 року, журнал реєстрації присутніх на зборах комітету кредиторів від 24.09.2014 року та витяг з ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців № 29358840 станом на 29.09.2014 року, з яких вбачається, що 24.09.2014 року проведено збори комітету кредиторів, на яких повторно розглянуто кінцевий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів від 24.09.2014 року на порядок денний було винесено питання: розгляд та схвалення кінцевого звіту ліквідатора про проведену роботу в ході ліквідації товариства та розгляд та схвалення ліквідаційного балансу товариства.

На зборах були присутні представники від кредиторів з правом вирішального голосу: Лубенської ОДПІ, УПФУ в м. Лубнах, Лубенського міськрайонного центру зайнятості, Резніченко С.В., ТОВ "Фондова компанія "Фаворит", ВАТ "Київський ремонтно - механічний завод". На виконання вимог ухвали суду від 07.08.2014 року на збори запрошувався представник прокуратури Полтавської області, проте останній не з'явився. Збори визнано повноважними.

По першому питанню порядку денного вирішили схвалити звіт ліквідатора про проведену роботу в ході ліквідації ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка"; по другому питанню схвалили ліквідаційний баланс товариства, який в подальшому був поданий ліквідатором до господарського суду Полтавської області 10.10.2013 року.

Крім того, ліквідатором банкрута надано до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, здійснена 20.11.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 51-4952 вих.14 від 15.10.2014 року Лубенський міжрайонний прокурор повідомив суд, що у провадження Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області та Лубенській міжрайонній прокуратурі кримінальні провадження відносно службових осіб ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" не перебувають.

Також, на виконання вимог господарського суду Полтавської області від 07.08.2014 року листом № 05/2-1055 вих.№-14 від 18.11.2014 року прокуратура Полтавської області повідомила суд, що, враховуючи, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, та, оскільки з часу відчуження оспорюваного майна минуло більше 8 років, а про його реалізацію власнику - ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" було відомо, строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України сплинув. Таким чином, звернення до суду з позовними вимогами про визнання договорів купівлі - продажу від 03.08.2006 року та 24.10.2006 року та повернення майна можливе лише за наявності поважності причин пропуску строку позовної давності.

Щодо клопотання представника кредитора Резніченка С.В. (вх. 13589 від 16.10.2014 року), в якому останній просив суд винести ухвалу, в якій визначити: вважати погашеними вимоги кредиторів: Фонду державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості в сумі 37 130,75 грн.; Лубенської ОДПІ в сумі 266 437,27 грн. основного боргу та 101 445,82 грн. штрафних санкцій та пені; УПФУ в м. Лубнах у сум 438 715,75 грн. основного боргу та 141 509,29 грн. штрафних санкцій та пені з моменту списання вищевказаними кредиторами кредиторської заборгованості ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка", судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство погашеними вимогами кредиторів вважаються задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання в інший спосіб, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Тобто, погашеними вважаються вимоги кредиторів, щодо яких досягнуто згоди про їх розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) всієї суми боргу або частини. Зокрема, прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання за волевиявленням кредитора, що ґрунтується на принципах ст. 12 Цивільного кодексу України про здійснення особою своїх цивільних прав вільно, на власний розсуд, що включає можливість відмовитися від свого майнового права.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що представники Лубенської ОДПІ, УПФУ в м. Лубнах, Лубенського міського центру зайнятості, аргументуючи свою позицію щодо схвалення кінцевого звіту та ліквідаційного балансу боржника, повідомили всіх присутнім про те, що кредиторська заборгованість боржника вже списана. Зазначене надійшло своє відображення у протоколі зборів.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження списання вищенаведеними кредиторами сум основного боргу та штрафних санкцій, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно залишив без задоволення клопотання представника кредитора Резніченка С.В. щодо визнання погашеними вимог кредиторів Лубенської ОДПІ, УПФУ в м. Лубнах, Лубенського міського центру зайнятості, оскільки останнє є необґрунтованим.

Щодо клопотання представника кредитора Резніченка С.В. (вх. 13586 від 16.10.2014 року), в якому останній просив суд залишити без затвердження звіт ліквідатора, у зв'язку з відсутністю його схвалення повноважним складом зборів комітету кредиторів боржника, судами попередніх інстанцій встановлено таке.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що станом на момент проведення зборів комітету кредиторів ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" у боржника не існувало грошового зобов'язання перед кредиторами: Лубенської ОДПІ, УПФУ в м. Лубнах, Лубенського міського центру зайнятості, оскільки таке зобов'язання припинилося внаслідок списання зазначеними кредиторами заборгованості, тобто припинилося у інший спосіб у значенні ст. 1 Закону про банкрутство. Отже, на думку заявника, на момент голосування щодо схвалення звіту ліквідатора вимоги зазначених кредиторів були погашеними, відповідно кількість голосів, що мав кожен з названих кредиторів, дорівнювався нулю.

Проте, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, до припинення провадження у справі про банкрутство погашення (задоволення) вимог конкурсних кредиторів боржником або третьою особою у випадках, передбачених Законом, не позбавляє їх права на голосування на зборах кредиторів, якщо інше не встановлено Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу зборів кредиторів від 16.04.2010 року до комітету кредиторів увійшли: Лубенський міськрайонний центр зайнятості; УПФУ в м. Лубнах; ВАТ "Київський ремонтно - механічний завод", Обласне виробниче підприємство теплового господарства "Лубнитеплоенерго", Резніченко С.В., ТОВ "Фондова компанія "Фаворит". Головою комітету кредиторів обрано представника УПФУ в м. Лубни (протокол від 14.05.2010 року). Інший склад комітету кредиторів не обирався. Згідно протоколу зборів комітету кредиторів від 24.09.2014 року членами комітету кредиторів вирішено схвалити звіт ліквідатора про проведену роботу в ході ліквідації ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" та схвалити ліквідаційний баланс товариства, поданий до господарського суду Полтавської області 10.10.2013 року.

За таких обставин, судом першої інстанції правомірно залишено без задоволення вказане клопотання, оскільки встановлено, що звіт ліквідатора схвалено повноважним складом комітету кредиторів.

Щодо клопотання представника кредитора Резніченка С.В. (вх. 13584 від 16.10.2014 року), в якому останній просив суд всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини та матеріали справи та прийняти рішення про введення процедури санації ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка", судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону про банкрутство за клопотанням комітету кредиторів або інвесторів, або власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) банкрута чи з власної ініціативи господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації й після визнання боржника банкрутом у разі наявності плану санації та до початку продажу майна банкрута.

Тобто, основними умовами переходу з процедури ліквідації у процедуру санації, є наявність плану санації та наявність майна. Ініціаторами прийняття такого рішення виступають: комітет кредиторів, інвестори або власник майна, а також господарський суд.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наявний попередній проект плану санації, на який посилається заявник, не може бути взятий до уваги як належний доказ для переходу із процедури ліквідації у процедуру санації, оскільки у відповідності до приписів ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI), керуючись якою складено наявний проект плану санації, останній повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань; передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, проект попереднього плану санації не передбачає строк відновлення платоспроможності боржника та не містить заходів щодо відновлення платоспроможності боржника.

За таких обставин, враховуючи висновки, зроблені Вищим господарським судом України в постанові від 20.08.2013 року, якою залишено без змін постанову господарського суду Полтавської області від 29.01.2013 року у справі № 7/132-4/86 про визнання банкрутом ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" та про відкриття ліквідаційної процедури, клопотання представника кредитора Резніченка С.В. щодо прийняття рішення про введення процедури санації стосовно ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" правомірно залишено без задоволення як необґрунтоване. Крім того, суди попередніх інстанцій вірно вказали на те, що фінансові показники боржника, на підставі яких складено проект плану санації за 2004-2006 рік не можуть братися до уваги у 2014 році. Нового плану санації не надавалось ані інвесторами, ані власником, ані кредиторами.

Щодо клопотання представника кредитора Резніченка С.В. (вх. 13585 від 16.10.2014 року), в якому останній просив суд винести ухвалу про призначення нового ліквідатора ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка", судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 46 Закону про банкрутство, якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, арбітражним керуючим Телешуном Ю.В. в ході ліквідаційної процедури підприємства - банкрута майнових активів, які підлягали б включенню до складу ліквідаційної маси, не виявлено.

Твердження заявника клопотання щодо наявних документів в матеріалах справи про порушення кримінальних справ стосовно посадових осіб банкрута та здійснення відчуження майна з порушенням законодавства спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, клопотання представника кредитора Резніченка С.В. правомірно залишено без задоволення.

Щодо скарги представника кредитора Резніченка С.В. (вх.13587 від 16.10.2014 року) на дії та бездіяльність ліквідатора боржника, то вона правомірно залишена без задоволення, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги скарги не обґрунтовані та не доведені належними доказами.

Стосовно посилання скаржників на те, що дана справа розглядалася за участі арбітражного керуючого, який не мав повноважень ліквідатора боржника, оскільки останній припинив здійснення своїх повноважень як ліквідатор ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" з 20.11.2013 року, суди попередніх інстанцій вірно вказали на те, що у відповідності до приписів ст. 46 Закону про банкрутство закінчення справи про банкрутство, у зв'язку з визнанням боржника банкрутом не тягне за собою автоматичного припинення повноважень ліквідатора.

У разі скасування ухвали господарського суду про ліквідацію юридичної особи - банкрута та внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та набранням відповідним судовим рішенням законної сили, ліквідатор, призначений господарським судом, продовжує здійснювати свої повноваження відповідно до Закону про банкрутство.

Враховуючи, що постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2013 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року у справі № 7/132-4/86 скасовано, а постанову господарського суду Полтавської області від 29.01.2013 року у справі № 7/132-4/86 про визнання ВАТ "Лубенська швейна фабрика "Лубенчанка" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури залишено в силі, повноваження ліквідатора Телешуна Ю.В. вважаються продовженими до припинення провадження у справі про банкрутство. Не внесення запису про відміну державної реєстрації припинення боржника, яка була здійснена 20.11.2013 року, не може бути підставою для визнання того, що арбітражний керуючий Телешун Ю.В. не мав права здійснювати повноваження ліквідатора в судовому засіданні 20.11.2014 року, не мав права як ліквідатор скликати та проводити збори комітету кредиторів 24.09.2014 року, складати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс та виконувати інші дії як ліквідатор боржника з 20.11.2013 року.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність затвердження судом першої інстанції звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та ліквідацію його як юридичної особи, в зв'язку з відсутністю майнових активів, необхідних для ведення підприємницької діяльності та припинення провадження у даній справі.

Доводи касаційних скарг вказаних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Згідно зі ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" та Резніченка Сергія Вікторовича залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 року та Харківського апеляційного господарського суду від 10.02 .2015 року у справі № 7/132-4/86 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.