Рішення

від 03.06.2015 по справі 903/543/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2015 р. Справа № 903/543/15

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Маркет", Волинська обл., Ківерцівський р-н, м. Ківерці

про стягнення 59 891 грн. 69 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Кузін Є.В., довіреність № 2200-К-О від 03.07.2014 року

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Свемон-Маркет" 59 891 грн. 69 коп., в т. ч. 40 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 10 593 грн. 13 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 6 876 грн. 59 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2 421 грн. 97 коп. заборгованість по комісії за користуванням кредитом та судові витрати по справі в сумі 1 827 грн. 00 коп.

Позовна заява обгрунтована невиконанням відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами за договором банківського обслуговування № б/н від 21.08.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника у судове засідання не направив, хоч був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, що стверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 4301033204048 (а.с. 57).

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

21.08.2014 року ТОВ "Свемон-Маркет" підписана заява про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитка печатки (а.с. 33-45).

Згідно зазначеної заяви відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з тарифами банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Крім того, в заяві відповідач просить відкрити поточний рахунок, вид валюти: гривня, назва виду економічної діяльності: виготовлення швейних виробів для індивідуального замовлення.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, між сторонами склалися відносини кредитора та позичальника.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Розділом 3.2.1. зазначених Умов регламентований порядок надання кредитного ліміту.

Відповідно до п. п. 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.8, 3.2.1.1.12, 3.2.1.1.13, 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3, 3.2.1.4.1.4, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.9, 3.2.1.5.1. "Умов та правил надання банківських послуг" кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача з повернення кредиту, сплати відсотків і винагороди. Проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну (паперовій або електронній) інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі «Угода»). Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Відповідач зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом. За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредитний ліміт в сумі 40 000 грн. 00 коп. (а.с. 49-50).

11.04.2015 року відповідачу направлено претензію № 40826VOB0S0DD з вимогою погасити прострочену заборгованість в сумі 57 893 грн. 56 коп., що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень № 7114, поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист (а. с. 52-54). Проте претензія залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість відповідача становить 40 000 грн. 00 коп. по сплаті кредиту, 10 593 грн. 13 коп. по сплаті процентів за користування кредитом та 2 421 грн. 97 коп. по сплаті комісії за користування кредитом, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6 876 грн. 59 коп. пені, нарахованої за період з 07.10.2014 року по 23.04.2015 року.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами ст. ст. 6, 628 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами договору сторонами визначено інший період нарахування пені.

Пунктом 3.2.1.5.4 договору сторони передбачили, що нарахування пені за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Таким чином зі змісту п. 3.2.1.5.4 "Умов та правил надання банківських послуг" вбачається, що сторонами погоджено встановлення більшого строку нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний термін, а саме - три роки, що не суперечить чинному законодавству. Такого ж висновку дійшов ВГСУ у постанові №14/044-11 від 12.07.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

П. 3.2.1.5.7 "Умов та правил надання банківських послуг" передбачено, що строк позовної давності по стягненню кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Таким чином, нараховані позивачем 6 876 грн. 59 коп. пені за період з 07.10.2014 року по 23.04.2015 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п. 3.2.1.5.4 договору.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Маркет" (Волинська обл., Ківерцівський р-н., м. Ківерці, вул. Грушевського, буд. 27, код ЄДРПОУ 32297293) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570)

- 40 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 10 593 грн. 13 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 6 876 грн. 59 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2 421 грн. 97 коп. заборгованість по комісії за користуванням кредитом та судові витрати по справі в сумі 1 827 грн. 00 коп., а всього: 61 718 грн. 69 коп. (шістдесят одна тисяча сімсот вісімнадцять грн. 69 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 08.06.2015 року.

Суддя А. М. Кравчук