Рішення

від 08.06.2015 по справі 904/3462/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.15р. Справа № 904/3462/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванівка", (смт. Кринички, Дніпропетровська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італійська сушка", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 17 661,91 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Карпенко Ю.С. - представник (дов. № б/н від 27.01.15р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іванівка" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італійська сушка" (далі-відповідач) про стягнення 17 661,91 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 14 200,00 грн. - основний борг, 3 235,55 грн. - інфляційні втрати, 226,36 грн. - 3% річних

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 3009 від 30.09.2014р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Представником позивача в судовому засіданні надано клопотання, яким приєднує до матеріалів справи копію листа про направлення акту звірки взаємних розрахунків відповідачу з доказами поштового відправлення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 20584065 станом 19.05.2015 року юридичне місцезнаходження відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Італійська сушка") - 49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, буд. 31-Д - куди і направлялись ухвали суду.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іванівка", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Італійська сушка", як покупець, було укладено договір поставки № 3009.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір автоматично продовжується на 1 (один) рік, якщо жодна із сторін не відмовиться від договору в письмовій формі (п.п. 7.1., 7.2. договору).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію (надалі - товар) власного виробництва на умовах, зазначених у цьому договорі.

Найменування товару - борошно пшеничне. Кількість та ціна товару визначається видатковими накладними (п.п. 2.1., 2.3. договору).

Доставка товару здійснюється автотранспортом покупця та за його рахунок. Датою поставки товару продавцем вважається дата надходження товару на склад покупця. Перехід права власності на товар відбувається в момент приймання товару покупцем на складі покупця (п.п. 3.1., 3.4., 3.5. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку згідно рахунка-фактури на кожну окрему партію товару. Поставка товару здійснюється з відстрочкою платежу на 14 календарних днів.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що датою сплати за товар вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Продавець зобов'язаний постачати покупцеві товар за умов даного договору, попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що постачається (п.п. 5.1. - 5.1.2. договору).

Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмовити від договору, оплачувати товар згідно з умовами виставленими у цьому договорі та в рахунках (п.п. 5.2. - 5.2.2. договору).

На підставі довіреності № 0480 від 30 вересня 2014 року відповідачем було отримано борошно вищого ґатунку в кількості 9,0 тон, та борошно 1 ґатунку в кількості 1 тонна, на загальну суму 38 350,00грн. згідно товарно-транспортної накладної № Р742 від 30 вересня 2014 року, та видаткової накладної № 742 від 30 вересня 2014 року, а також виписано рахунок № 511 від 30 вересня 2014 року на вказану кількість та суму.

Згідно довіреності № 0006 від 28 жовтня 2014 року відповідачем було отримано борошно вищого ґатунку в кількості 9,0 тон, та борошно 1 ґатунку в кількості 1 тонна, на загальну суму 38 850,00грн. згідно товарно-транспортної накладної № Р870 від 28 жовтня 2014 року, та видаткової накладної № 870 від 28 жовтня 2014 року, а також виписано рахунок № 601 від 28 жовтня 2014 року на вказану кількість та суму.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що всього позивачем відповідачу поставлено товару на загальну суму 77 200,00 грн.

В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 63 000,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар згідно до договору поставки складає у сумі 14 200,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 79 від 11 березня 2015 року з вимогою про оплату виниклої заборгованості.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного позивач просить суд згідно договору поставки стягнути з відповідача основний борг у сумі 14 200,00 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки № 3009 від 30.09.14р. у сумі 14 200,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 14 200,00 грн.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 3 235,55 грн. та 3% річних у сумі 226,36 грн., згідно розрахунків (а.с. 12 - 13).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 3 235,55 грн. та 3% річних у сумі 226,36 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італійська сушка" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 31-Д; код ЄДРПОУ 38530203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванівка" (52300, Дніпропетровська область, смт. Кринички, вул. Будівельників, 9; код ЄДРПОУ 31004377) - 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 3 235 (три тисячі двісті тридцять п'ять) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 226 (двісті двадцять шість) грн. 36 коп. 3% річних, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.06.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін