Рішення

від 08.06.2015 по справі 912/1106/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 рокуСправа № 912/1106/15-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: фермерського господарства "Шаблій", Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Трепівка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна", м. Кіровоград

про витребування майна

та

зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна", м. Кіровоград

до відповідача: фермерського господарства "Шаблій", Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Трепівка

про визнання права власності на нерухоме майно

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Козмірчук Ю.Р. , довіреність № 28/04/15 від 28.04.2015 року;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Шумейко О.Л. , довіреність № 2/15 від 16.04.2015 року;

Фермерське господарство "Шаблій" (далі - ФГ "Шаблій") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" (далі - ТОВ "Агродар-Україна") належне позивачу майно: комплекс будівель і споруд в с. Трепівка, Знам'янського району Кіровоградської області, зокрема, каптерки, ДКЦ, пилорами, складів № № 10-12 та № 14, Млин в с. Казарня Знам'янського району Кіровоградської області з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду від 25.03.2015 року порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду та від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

16.04.2015 року до господарського суду надійшов зустрічний позов ТОВ "Агродар-Україна" до ФГ "Шаблій", в якому заявник просить визнати за товариством право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в с. Трепівка Знам'янського району Кіровоградської області, зокрема, каптерка, ДКЦ, пилорама, склади №№ 10-12 та № 14, а також в с. Казарня Знам'янського району Кіровоградської області Млин по вул. Миру, 26 та відмовити в задоволені первісного позову у даній справі, який прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом за ухвалою господарського суду від 16.04.2015 року.

В судових засіданнях 16.04.2015 року, 28.04.2015 року, 19.05.2015 року та 04.06.2015 року господарським судом оголошувались перерви до 12 год. 00 хв. 28.04.2015 року, 12 год. 00 хв. 19.05.2015 року, 11 год. 00 хв. 04.06.2015 року та 11 год. 00 хв. 08.06.2015 року, відповідно до положень ст. 77 господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 19.05.2015 року продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Позивач за первісним позовом свої вимоги обґрунтовує тим, що між ФГ "Шаблій" та ТОВ "Агродар-Україна" укладено договір найму (оренди) комплексу будівель та споруд б/н від 03.01.2014 року, умовами якого, зокрема п.п. 6.4, 6.5 передбачено, що у разі належного виконання взятих на себе зобов'язань протягом всього строку дії договору оренди, наймач набуває право викупу орендованого майна, що є підставою для переходу права власності на предмет оренди від ТОВ "Агродар-Україна" до ФГ "Шаблій". Викуп здійснюється за ціною, визначеною незалежним оцінювачем, за вирахуванням сплачених протягом строку дії договору орендних плтежів. Оскільки відповідач за первісним позовом відмовився передати у власність ФГ "Шаблій" майно, що було об'єктом оренди за договором від 03.01.2014 року, та перешкоджає у його використанні, зокрема, з 01.02.2015 року ТОВ "Агродар-Україна" виставило власну охорону на об'єктах нерухомості, чим перешкоджає вільно користуватися майном ФГ "Шаблій", останній вважає себе власником орендованого майна з посиланням на ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України та просить витребувати майно на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України).

ТОВ "Агродар-Україна" пред'явило зустрічний позов до ФГ "Шаблій" про визнання права власності на нерухоме майно: комплекс будівель і споруд в с. Трепівка, Знам'янського району Кіровоградської області, зокрема, каптерку, ДКЦ, пилораму, склади № № 10-12 та № 14, Млин в с. Казарня, Знам'янського району Кіровоградської області, по вул. Миру, 26, яке було предметом договору найму (оренди) комплексу будівель та споруд б/н від 03.01.2014 року. Позов обґрунтовано тим, що ФГ "Шаблій" оспорює та не визнає право власності ТОВ "Агродар-Україна" на спірне майно, а останнє добросовісно, відкрито, безперервно володіло спірним нерухомим майном протягом останніх десяти років та просить визнати за ТОВ "Агродар-Україна" право власності на спірне майно на підставі ч. 1 ст. 344 ЦК України (з урахуванням пояснень від 18.05.2015 року, а.с.80-82).

Представник ФГ "Шаблій" в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі, проти зустрічного заперечив.

Представник ТОВ "Агродар-Україна" в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом заперечив та підтримав в повному обсязі вимоги за зустрічним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

03.01.2014 року між ТОВ "Агродар-Україна" (наймодавець) та ФГ "Шаблій" (наймач) укладено договір найму (оренди) комплексу будівель та споруд, за яким передано останньому в оренду комплекс будівель і споруд в с. Трепівка, Знам'янського району Кіровоградської області, зокрема, каптерку, ДКЦ, пилораму, склади № № 10-12 та № 14, млин в с. Казарня, Знам'янського району Кіровоградської області, по вул. Миру, 26 (п. 1.1. договору), загальною вартістю 94 000 грн. (п.п. 1.2., 1.3. договору). Вказаний договір укладено строком на 1 рік до 03.01.2015 року (п. 2.1. договору) та скріплений печатками і підписами представників сторін.

Орендоване майно було передано ФГ "Шаблій" на підставі акта прийому-передачі від 03.01.2014 року.

Пунктом 6.2 договору погоджено, що наймач може набути право власності на об'єкти нерухомого майна, передбачені п. 1.1. договору у випадку:

- належного виконання зобов'язань наймача по договору найму (оренди);

- наявність волевиявлення на викуп орендованого майна.

12.01.2015 року листом за №7 ФГ "Шаблій" повідомило ТОВ "Агродар-Україна" про свій намір скористатися правом на викуп орендованого майна та запропонувало замовити висновок суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості комплексу будівель і споруд в с. Трепівка та млину в с. Казарня, згідно з п. 6.5. договору (а.с.14).

Листом від 22.01.2015 року за №15 ТОВ "Агродар-Україна" повідомило ФГ "Шаблій" про відсутність наміру продавати об'єкти нерухомості, які були передані останньому в оренду згідно договору від 03.01.2014 року (а.с.15).

Оскільки ФГ "Шаблій" виконано всі необхідні умови для отримання орендованого майна у власність, останній завернувся з позовом до ТОВ "Агродар-Україна" про витребування з незаконного володіння ТОВ "Агродар-Україна" належне позивачу об'єкти нерухомості, які були передані останньому в оренду згідно договору б/н від 03.01.2014 року.

Вирішуючи позовні вимоги за первісним позовом господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до положень норм ст.ст.16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Згідно з статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, позивачем за віндикаційним позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, установлених законом.

ФГ "Шаблій" помилково вважає себе власником спірного майна на підставі ч. 1 ст. 334 ЦК України, оскільки моментом набуття право власності на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України виникає з дня державної реєстрації (ст. 182 ЦК України), а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін.

Будь-яких належних доказів на підтвердження свого права власності на спірне майно ФГ "Шаблій" суду надано не було.

Крім того, позивач за первісним позовом стверджує про наявність перешкод у користуванні орендованим майном з боку ТОВ "Агродар-Україна", зокрема, виставленням товариством власної охорони на об'єктах нерухомості, однак, на вимогу суду, в порушення ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, належних та допустимих доказів на підтримку вищевказаного твердження ФГ "Шаблій" надано не було.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.2 договору найму (оренди) комплексу будівель та споруд б/н від 03.01.2014 року передбачено, що після закінчення строку дії оренди, у разі відсутності заперечень з боку наймодавця, договір вважається поновленим на той самий строк, за умови якщо наймач не скористався правом викупу предмету даного договору, а п. 6.2 договору передбачена можливість набуття права власності наймачем на орендоване майно за відповідних обставин, однак умовами договору не встановлено обов'язку наймодавця продати чи передати об'єкти нерухомості наймачу взагалі чи у певний строк.

ФГ "Шаблій" не було надано суду доказів щодо заперечення з боку наймодавця про продовження дії договору оренди від 03.01.2014 року.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не доведено факту перешкоджання ТОВ "Агродар-Україна" у використанні орендованого згідно договору найму (оренди) комплексу будівель та споруд б/н від 03.01.2014 року майна, а отже, відсутні підстави для задоволення позову ФГ "Шаблій" про витребування майна.

Вирішуючи позовні вимоги за зустрічним позовом господарський суд встановив наступне.

Об'єкти нерухомого майна, що є предметом спору за зустрічним позовом перебували у володінні товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтер" (далі - ТОВ "Агроінтер") на підставі договору купівлі-продажу б/н від 11.01.2001 року, укладеного з сільськогосподарським виробничим кооперативом "Маяк" (попередній володілець, далі - СВК "Маяк"), та акта прийому-передачі майна від 18.01.2001 року (а.с. 83-85). Оригінали вказаних документів було надано суду для огляду, під час якого, суд звернув увагу на те, що оригінал акта прийому-передачі майна від 18.01.2001 року містить виправлення у даті його складання. Право власності на майно придбане за договором б/н від 11.01.2001 року не було зареєстровано за ТОВ "Агроінтер". Юридичну особу - СВК "Маяк", згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, припинено 16.01.2011 року (а.с. 87). Юридичну особу - ТОВ "Агроінтер", згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, припинено 18.09.2008 року (а.с.37). Крім того, в акті прийому-передачі комплексу будівель від 18.01.2001 року взагалі відсутній такий об'єкт нерухомості, як млин в с. Казарня, Знам'янського району Кіровоградської області, по вул. Миру, 26.

27.08.2002 року ТОВ "Агроінтер" продало спірні об'єкти нерухомого майна закритому акціонерному товариству "Агродар" (далі - ЗАТ "Агродар") на підставі договору купівлі-продажу № 9 (а.с.33), правонаступником якого, згідно зі статутом (а.с.56) є ТОВ "Агродар-Україна". Передачу майна було здійснено на підставі акта прийому - передачі від 01.09.2002 року (а.с.35). Оригінали вказаних документів було надано суду для огляду. Право власності на майно придбане за договором № 9 не було зареєстровано за закритим акціонерним товариством "Агродар".

Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Обґрунтовуючи своє право власності за набувальною давністю на спірне нерухоме майно ТОВ "Агродар-Україна" зазначає про те, що сплив десятирічний строк з дня добросовісного заволодіння чужим нерухомим майном, володіння яким здійснюється відкрито та безперервно.

Для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК України, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викраденння, шахрайство).

По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна, як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимоги.

По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків (відповідно до ч. 2 ст. 344 ЦК України особа, яка володіє майном, до часу свого фактичного володіння може приєднати час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є).

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі:

- майно може бути об'єктом набувальної давності;

- добросовісність володіння;

- відкритість володіння;

- давність володіння та його безперервність;

- відсутність інших осіб, які претендують на це майно;

- відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як доказ відкритості та безперервності володіння спірним нерухомим майном ТОВ "Агродар-Україна" було надано суду копію договору про постачання електроенергії № 4 від 09.02.2005 року (а.с.38), який укладено між ЗАТ "Агродар" та енергопостачальною організацією, однак вказаний договір не містить зазначення адреси об'єктів, які отримують послуги з енергопостачання. Крім того, суду не було надано доказів переукладання договору про постачання електроенергії №4 у зв'язку з припиненням юридичної особи - ЗАТ "Агродар" та доказів оплати послуг з енергопостчання. Отже, суд вважає, що вказаний договір не є належним доказом підтвердження володіння спірним нерухомим майном.

Будь-яких інших доказів добросовісного, відкритого та безперервного володіння спірними об'єктами нерухомості ТОВ "Агродар-Україна" суду не надало.

Необхідно відмітити, що у наданій на судовий запит відповіді Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за № 122 від 26.05.2015 року зазначається, що спірні об'єкти нерухомості, зокрема, каптерка, ДКЦ (дробільно-кормовий цех), пилорама, склади № № 10-12 та № 14, які розташовані на території с. Трепівка, раніше належали колгоспу "Маяк", а з початку 2000 років перейшли та знаходяться у користуванні підприємства "Агродар".

Однак, у відповіді не вказано чіткої дати, з якої підприємство "Агродар" фактично користується вказаним майном, не зазначено повної назви підприємства, яке користується майном та його ідентифікаційний код (а.с.111).

У наданій на судовий запит відповіді Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за №16 від 28.05.2015 року зазначається, що, зокрема, млин, який розташований по вул. Миру, 26 А (а не 26, як зазначає ТОВ "Агродар-Україна") в с. Казарня на початку 2000-х років перейшов до товариства "Агродар". Будь-які підтверджуючи документи права власності на млин в сільській раді відсутні (а.с.113).

Таким чином, у вказаній відповіді також не вказано чіткої дати, з якої вже товариство "Агродар" фактично почало володіти спірним майном, не зазначено повної назви товариства, яке користується майном та його ідентифікаційний код.

Крім того, на вимогу суду про надання інформації стосовно спірних об'єктів нерухомості Знам'янським міжміським комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" надано відповідь за №86 від 29.05.2015 року про те, що інвентаризаційна справа майнового комплексу будівель та споруд, зокрема, каптерка, ДКЦ (дробільно-кормовий цех), пилорама, склади № № 10-12 та № 14, які знаходяться за адресою с. Трепівка, по комунальному підприємству не рахується та надано інвентаризаційну справу щодо об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: с. Казарня Знам'янського району Кіровоградської області, вул. Миру 26 А, в матеріалах якої вказано "олівцем" власника - акціонерне товариство "Мрія", без зазначення повної назви такого товариства та його ідентифікаційного коду (а.с.117).

Згідно з абз. 3 ч.1 ст. 344 ЦК України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Суду не було надано належних та допустимих доказів наявності державної реєстрації спірних об'єктів нерухомості.

Наявність лише акта прийому - передачі від 01.09.2002 року не є переконливим доказом відкритого безперервного володіння ТОВ "Агродар-Україна" спірними об'єктами нерухомості протягом десяти років, враховуючи, що суду не було надано будь-яких інших доказів на обґрунтування вищевказаного твердження (зокрема, доказів державної реєстрації об'єктів нерухомості, доказів оплати комунальних послуг по обслуговуванню спірних об'єктів нерухомості, прийняття на баланс спірного майна, доказів експлуатації об'єктів нерухомості, доказів вживання необхідних заходів для утримання майна в належному стані тощо).

За вказаних обставин, суд вважає, що позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами відкритість та безперервність володіння об'єктами нерухомості протягом десяти років, які є предметом спору за зустрічним позовом, а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Згідно положень ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд судом первісного позову покладаються на ФГ "Шаблій", зустрічного позову покладаються на ТОВ "Агродар-Україна".

В судовому засіданні 08.06.2015 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені первісного та зустрічного позовів відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.06.2015 року.

Суддя М.С. Глушков