Рішення

від 03.06.2015 по справі 915/479/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року Справа № 915/479/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск", а/с 170, Корабельний район, м. Миколаїв, 54052

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Профсервісконсалт", пр. Жовтневий, 321, офіс 77, м. Миколаїв, 54052

юридична адреса: пр. Жовтневий, 321, офіс 94, м. Миколаїв, 54052

поштова адреса: пр. Жовтневий, 325/1, м. Миколаїв, 54052

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, вул. Чкалова, 20, а/с 34, м. Миколаїв, 54017

про стягнення заборгованості у сумі 91 818, 20 грн., в тому числі: 87 866, 45 грн. - основного боргу; 248, 35 грн. - 3 % річних; 3 703,40 грн. - пені

за участю представників сторін:

від позивача: Каплун Олександр Анатолійович, довіреність № 01 від 12.01.2015 року;

від відповідача: представник не з'явився;

від третьої особи: Ревенко Олексій Володимирович, довіреність № 1 від 05.01.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Профсервісконсалт" про стягнення заборгованості у сумі 91 818, 20 грн., в тому числі: 87 866, 45 грн. - основного боргу; 248, 35 грн. - 3 % річних; 3 703,40 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області. Розгляд справи призначено на 21.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 19.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.05.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 03.06.2015 року.

В судовому засіданні 03.06.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець) та ТзОВ «Профсервісконсалт» (орендар) було укладено Договір № РОФ-1155 від 15.04.2013 року оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Айвазовського, 29, м. Миколаїв, що знаходиться на балансі ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (балансоутримувач).

Відповідач належним чином не виконував умови договору оренди № РОФ-1155 від 15.04.2013 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 5 714, 34 грн.

Крім того, на виконання умов договору оренди між ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» (балансоутримувач) та ТзОВ «Профсервісконсалт» (орендар) було укладено Договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 194П-2013 від 15.05.2013 року.

Відповідач неналежним чином виконував покладені зобов'язання відповідно до п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 82 152, 11 грн.

В зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договорами позивачем нараховано відповідачу пеню та 3 % річних.

Із посиланням на вищевикладене та приписи ст. 121 Конституції України, ст. 526, 530, 549, 611, 624, 625, 629 ЦК України, ст. 185 ПК України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та на умови договорів представник позивача просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та в судові засідання повноважного представника не направив, письмового відзиву по суті спору не подав.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 27.03.2015 року, направлена на юридичну адресу відповідача ТзОВ "Профсервісконсалт", пр. Жовтневий, 321, офіс 94, м. Миколаїв, 54052, повернута до суду поштовою установою із відміткою причини повернення "не числиться" (арк. 48-55).

Ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи від 21.04.2015 року, направлена на дві адреси відповідача ТзОВ "Профсервісконсалт", пр. Жовтневий, 321, офіс 77, м. Миколаїв, 54052; юридична адреса: пр. Жовтневий, 321, офіс 94, м. Миколаїв, 54052, повернуті до суду поштовою установою із відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (арк. 78-85).

20.04.2015 року на адресу господарського суду від відповідача ТзОВ "Профсервісконсалт" надійшла заява, в якій відповідач просив суд направляти документи за адресою ТзОВ "Профсервісконсалт", пр. Жовтневий, 325/1, м. Миколаїв, 54052 (арк. 57).

Подана заява судом задоволена.

Ухвала господарського суду про відкладення розгляду справи від 21.04.2015 року, направлена на адресу відповідача ТзОВ "Профсервісконсалт", пр. Жовтневий, 325/1, м. Миколаїв, 54052 повернута до суду поштовою установою із відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (арк. 74-77).

Судом також встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача ТзОВ "Профсервісконсалт" є пр. Жовтневий, 321, офіс 94, м. Миколаїв, 54052 (арк. 44).

За таких обставин ухвали направлялись на правильні адреси відповідача.

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профсервісконсалт» (орендар) було укладено Договір № РОФ-1155 від 15.04.2013 року оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Айвазовського, 29, м. Миколаїв, що знаходиться на балансі ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (балансоутримувач) (арк. 10-13).

Відповідно до п. 10.1 Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 15.04.2013 року до 14.03.2016 року.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Умовами договору оренди сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення їдальні з буфетом (інв. №06733) загальною площею 726, 9 кв.м. (далі - Майно), згідно з планом розміщення орендованих приміщень (додаток 1 до договору оренди), розташовані за адресою: вул. Айвазовського, 29, м. Миколаїв, що знаходяться на балансі державного підприємства «спеціалізований морський порт «Октябрьск», вартість яких становить 827 940,00 грн. (вісімсот двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок грн.. 00 коп.) згідно із звітом про незалежну оцінку на 31.12.2012 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, із змінами та доповненнями і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2013 року) 4 143, 83 грн. ( чотири тисячі сто сорок три гривні 83 коп.).

Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.4 Договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендар самостійно здійснює щомісячний розподіл платежів до Державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.3 Договору орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату згідно з умовами, передбаченими Розділом 3 цього Договору.

Відповідно до п. 5.10 Договору орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві та Балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу Орендодавця та Балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежів і оформляти відповідні акти звіряння.

Відповідно до п. 5.12 Договору орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утримання орендованого Майна. Протягом місяця після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування експлуатаційних витрат Балансоутримувача на утримання, орендованого Майна, надання комунальних послуг Орендарю.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення їдальні з буфетом (інв.. № 06733) загальною площею 726, 9 кв.м., розташовані за адресою: вул. Айвазовського 29, м. Миколаїв, що знаходяться на балансі державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрськ», що підтверджується Актом приймання- передавання від 15.04.2013 року (арк. 14).

На виконання п. 5.12 Договору оренди між ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» (балансоутримувач) та ТзОВ «Профсервісконсалт» (орендар) було укладено Договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 194П-2013 від 15.05.2013 року з подальшими змінами, внесеними Додатковими угодами № 1-5 (арк. 19-27).

Умовами договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт державного нерухомого майна (будівлі) - нежитлових приміщень їдальні з буфетом (інв. №06733), що знаходиться за адресою: вул. Айвазовського, 29, м. Миколаїв (надалі -Будівля), загальною площею 726, 9 кв.м., а також утримання прибудинкової території та надання комунальних послуг, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт та наданих послуг (Додаток 1), шляхом відшкодування (компенсації) Балансоутримувачу понесених витрат.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору орендар зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача на підставі наданого рахунку, що обслуговує Будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкових території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщення, а також за комунальні послуги.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору Балансоутримувач Будівлі має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в пункті 2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору цей договір укладено строком на 2 роки 10 місяців, що діє з 15.05.2013 року по 14.03.2016 року.

Судом встановлено наступне.

За період користування орендованим майном з січня 2015 року по лютий 2015 року відповідачу нараховано орендну плату та витрати на утримання орендованого майна.

Так, за вищевказаний період між ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» та ТзОВ «Профсервісконсалт» підписано та скріплено печатками Акти надання послуг (оренда приміщення), а саме:

- акт надання послуг № 69 від 31.01.2015 року на суму 6 246, 32 грн. (арк. 16);

- акт надання послуг № 173 від 28.02.2015 року на суму 6 577, 36 грн. (арк. 95);

- акт надання послуг № 197 від 28.02.2015 року на суму 371, 13 грн. (арк. 96).

На виконання умов договору оренди позивач ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» виставив відповідачу рахунки на оплату орендних платежів ТзОВ «Профсервісконсалт», а саме: рахунок № 81 від 31.01.2015 року, рахунок на оплату № 177 від 28.02.2015 року; рахунок на оплату № 198 від 28.02.2015 року (арк. 15, 17, 18). Факт направлення та отримання рахунків нарочно директором ТзОВ «Профсервісконсалт», підтверджується поданими суду копіями супровідних листів від 11.02.2015 року № 01-7/304, від 11.03.2015 року № 01-7/480, від 16.03.2015 року № 01-7/521 (арк. 61-63).

Як вказано вище, відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендар самостійно здійснює щомісячний розподіл платежів до Державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Враховуючи те, що орендодавець не платником податку на додану вартість, тому уся сума орендної плати оподатковується ПДВ, яку нараховує позивач ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ».

За таких обставин заборгованість відповідача ТзОВ «Профсервісконсалт» перед позивачем ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ», яка складається з 30 % орендної плати (у т. ч. ПДВ) + нарахованого ПДВ на 70 % орендної плати, за вищевказаний період становить 5 497, 85 грн., в тому числі:

- згідно акту надання послуг № 69 від 31.01.2015 року на суму 6 246, 32 грн. до сплати позивачу підлягає 2 602, 64 грн.;

- згідно акту надання послуг № 173 від 28.02.2015 року на суму 6 577, 36 грн. до сплати позивачу підлягає 2 740, 57 грн.;

- згідно акту надання послуг № 197 від 28.02.2015 року на суму 371, 13 грн. до сплати позивачу підлягає 154, 64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Перевіривши розмір заборгованості, судом встановлено, що позивачем допущено описку в позовній заяві в частині вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати, що також підтверджено представником позивача в судовому засіданні 03.06.2015 року (протокол судового засідання від 03.06.2015 року).

За таких обставин, вимога про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 5 497, 85 грн. є обгрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті орендної плати в сумі 216, 49 грн. слід відмовити.

Судом також встановлено, що за період користування орендованим майном з грудня 2014 року по лютий 2015 року відповідачу нараховано витрати на утримання орендованого майна.

Так, за вищевказаний період між ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» та ТзОВ «Профсервісконсалт» підписано та скріплено печатками Акти надання послуг, а саме:

- акт надання послуг № 1273 від 31.12.2014 року на суму 29 962, 36 грн. (арк. 29);

- акт надання послуг № 87 від 31.01.2015 року на суму 26 485, 02 грн. (арк. 31);

- акт надання послуг № 164 від 28.02.2015 року на суму 25 704, 73 грн. (арк. 94).

На виконання умов договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна позивач ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» виставив відповідачу ТзОВ «Профсервісконсалт» рахунки на оплату, а саме: рахунок № 1271 від 31.12.2014 року, рахунок на оплату № 75 від 31.01.2015 року; рахунок на оплату № 163 від 28.02.2015 року (арк. 28, 30, 33). Факт направлення та отримання рахунків нарочно директором ТзОВ «Профсервісконсалт», підтверджується поданими суду копіями супровідних листів від 09.01.2015 року № 01-7/41, від 11.02.2015 року № 01-7/304, від 11.03.2015 року № 01-7/480 (арк. 60-62).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

За таких обставин, вимога про стягнення заборгованості з витрат на утримання орендованого майна в сумі 82 152, 11 грн. є обгрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості з орендної плати та витрат на утримання майна підлягають частковому задоволенню в сумі 87 649, 96 грн. (5 497, 85 грн. + 82 152, 11 грн.). В частині стягнення орендної плати в сумі 216, 49 грн. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 703, 40 грн. - пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 5002-2/5109-2010 від 07.11.11 року).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.7 Договору оренди орендна плата, перерахована до Державного бюджету та Балансоутримувачу несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення уключаючи день оплати.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат на утримання майна при несвоєчасному внесені плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем при розрахунку пені по рахунку № 81 від 31.01.2015 року, а також при розрахунку загальної суми пені по рахунках допущено арифметичну помилку. Перевіривши за допомогою Бази "Законодавство" нарахування пені, судом встановлено, що загальний розмір пені за прострочення платежів по орендній платі та витратам на утримання орендованого майна становить 3 697, 57 грн. Нарахування пені здійснено судом, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, по кожному окремому рахунку, в межах шестимісячного строку та відповідно до умов договорів. Детальний розрахунок пені, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (арк. 99). Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині стягнення пені в сумі 3 697, 57 грн. є обгрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті пені в сумі 5, 83 грн. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 248, 35 грн. - 3 % річних, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Отже, три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, не є санкціями, а відтак три проценти річних правомірно нараховані позивачем та підлягають стягненню.

Позивачем нараховано відповідачу 248, 35 грн. - три проценти річних за прострочення платежів з орендної плати та витрат на утримання орендованого майна. Перевіривши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3 % річних по кожному окремому рахунку арифметично правильно, відповідно до умов договорів та вимог чинного законодавства. Однак, при розрахунку загальної суми 3 % річних допущено арифметичну помилку. Відтак, 3 % річних в сумі 248, 20 грн. є обгрунтованим, підставним та підлягає задоволенню. В решті 3 % річних в сумі 0, 15 грн. слід відмовити.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

частково задовольнити позов.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Профсервісконсалт", пр. Жовтневий, 321, офіс 77, м. Миколаїв, 54052; юридична адреса: пр. Жовтневий, 321, офіс 94, м. Миколаїв, 54052 (код ЄДРПОУ 38395492) на користь позивача Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск", а/с 170, Корабельний район, м. Миколаїв, 54052 (код ЄДРПОУ 19290012):

- 87 649, 96 грн. (вісімдесят сім тисяч шістсот сорок дев'ять грн. 96 коп.) - заборгованості;

- 3 697, 57 грн. (три тисячі шістсот дев'яносто сім грн. 57 коп.) - пені;

- 248, 20 грн. (двісті сорок вісім грн. 20 коп.) - 3 % річних;

- 1 831, 91 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять одна грн. 91 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в позові в частині стягнення орендної плати в сумі 216, 49 грн., пені в сумі 5, 83 грн., 3 % річних в сумі 0, 15 грн.

Судовий збір в сумі 4, 45 грн. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 05.06.2015 року

Суддя Е.М. Олейняш