Рішення

від 02.06.2015 по справі 916/1369/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2015 р.Справа № 916/1369/15-г

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЖГАЗСЕРВІС"

Про стягнення

Суддя Н.В. Рога

Представники:

Від позивача: Бєлін М.С. - згідно довіреності від 22.01.2015 р.

Від відповідача: не з'явився.

В засіданні брали участь:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки" (далі - ТОВ "Служба міжрегіональної безпеки"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЖГАЗСЕРВІС" (далі - ТОВ "ЮЖГАЗСЕРВІС") про стягнення суми основного боргу у розмірі 25 800 грн. та пені у розмірі 4 644 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судового засідання, призначеного на 23.04.2015р., був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про місце та час судових засідань призначених на 07.05.2015р. та 02.06.2015р. відповідач був повідомлений за юридичною адресою, але, поштову кореспонденцію суду було повернуто з відмітками „підприємство відсутнє " та "зачинено". До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату та місце проведення судових засідань та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 лютого 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки" (надалі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЖГАЗСЕРВІС" (надалі - Замовник) був укладений договір на спостереження за сигналізацією термінового виклику групою швидкого реагування №03/12, згідно якого Виконавець здійснює в інтересах замовника спостереження за сигналізацією термінового виклику, встановленою на об'єктах останнього, перелік та адреси яких зазначені в Розрахунку - дислокації (додаток 1 до Договору), обслуговування цієї сигналізації, а також терміновий виїзд ГШМ на об'єкт у випадку надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання.

Відповідно до п. 2.2 Договору, періодом спостереження сигналізації вважається час з моменту прийому її під спостереження Виконавцем до зняття зі спостереження сигналізації Замовником у відповідності з Інструкцією щодо користування сигналізацією, затвердженою сторонами (далі Інструкція) (додаток 2 до Договору ).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що даний Договір вступає в дію з 01 лютого 2012 року.

Згідно з п. 3.1 сума Договору встановлюється на підставі вартості, яка включає розрахунок валових витрат, безпосередньо пов'язаних із виконанням послуг за цим Договором, погоджується сторонами і оформляється Додатком 1 до Договору.

Відповідно до п. 3.3 оплата за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно до 15-го числа місяця, в якому здійснюється спостереження, шляхом перерахування Замовником коштів на рахунок Виконавця.

Згідно з п. 4.2.9 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за цим Договором.

Пунктами 7.1 та 7.2 передбачено, що даний Договір укладається терміном на 12 місяців, якщо за 15 діб до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах.

Додатком №1 до Договору узгоджений розрахунок-дислокація об'єктів, на яких здійснюється спостереження за сигналізацію, вартість яких становить по 300грн. в місяць по кожному об'єкту.

Умовами додаткової угоди №1 від 10.10.2011р. до Договору №03/12 передбачено, що у зв'язку із зміною кількості об'єктів Замовника, які підлягають охороні за допомогою ПЦС, Сторони домовились внести зміни у Договір, доповнивши Додаток №1 наступним об'єктом Замовника, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Хуторська,3. Крім того, Сторони дійшли згоди, що вартість послуг по даній Додатковій угоді складає 300грн. на місяць.

Позивач зазначає, що за період з 29.02.2012р. по 31.05.2014р. він надав відповідачу послуги на загальну суму 47 903грн. 22коп., що підтверджується актами надання послуг та податковими накладними. Але, відповідач зазначені послуги в порушення умов договору не оплатив у повному обсязі, здійснивши лише проплати на загальну суму 22 103грн. 22коп. Такі дії відповідача, позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 25 800грн.

Умовами п. 3.4 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати за цим Договором Замовник сплачує штраф у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував пеню у сумі 4 644 грн., яку також просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову, позивач посилається на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України відповідно, до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки" (надалі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЖГАЗСЕРВІС" (надалі - Замовник) був укладений договір на спостереження за сигналізацією термінового виклику групою швидкого реагування №03/12, згідно якого Виконавець здійснює в інтересах замовника спостереження за сигналізацією термінового виклику, встановленою на об'єктах останнього, перелік та адреси яких зазначені в Розрахунку - дислокації (додаток 1 до Договору), обслуговування цієї сигналізації, а також терміновий виїзд ГШМ на об'єкт у випадку надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання.

Відповідно до п. 3.3 оплата за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно до 15-го числа місяця, в якому здійснюється спостереження, шляхом перерахування Замовником коштів на рахунок Виконавця.

Додатком №1 до Договору узгоджений розрахунок-дислокація об'єктів, на яких здійснюється спостереження за сигналізацію, вартість яких становить по 300грн. в місяць по кожному об'єкту.

Умовами додаткової угоди №1 від 10.10.2011р. до Договору №03/12 передбачено, що у зв'язку із зміною кількості об'єктів Замовника, які підлягають охороні за допомогою ПЦС, Сторони домовились внести зміни у Договір, доповнивши Додаток №1 наступним об'єктом Замовника, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Хуторська,3. Крім того, Сторони дійшли згоди, що вартість послуг по даній Додатковій угоді складає 300грн. на місяць.

За матеріалами справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, у період з 29.02.2012р. по 31.05.2014р. надав відповідачу послуги на загальну суму 47 903грн. 22коп., але Замовник за надані послуги сплатив лише 22 103грн. 22коп.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 25 800 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст..612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами п. 3.4 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати за цим Договором Замовник сплачує штраф у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Отже, зазначена у п. 3.4 Договору санкція - штраф, фактично є пенею.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього Кодексу, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст.343 Господарського Кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір пені обмежується спеціальним Законом України та Господарським кодексом України, а в Договорі сторони встановили пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка більше ніж та, що передбачена Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.2 ст.343 Господарського Кодексу України, то суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЖГАЗСЕРВІС" повинно сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки" пеню в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України.

З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому стягненню підлягає пеня нарахована за період з 29.02.2012р. по 29.08.2012р.(183 дні прострочення) в сумі 1943,11грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки" є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки" - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЖГАЗСЕРВІС" (65031, м. Одеса, вул. М. Грушевського, 39-3, код ЄДРПОУ 36849691, ПАТ "ВБР", МФО 380719, р/р2600000000832, ІПН 368496915540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки" (65088, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 101, код ЄДРПОУ 32866360, ІПН 311820215426) заборгованість у сумі 25 800 (двадцять п'ят тисяч) грн., пеню у сумі 1943 (одна тисяча дев'ятсот сорок три) 11коп. та судовий збір у сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 червня 2015р.

Суддя Н.В. Рога