Рішення

від 04.06.2015 по справі 922/2556/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р.Справа № 922/2556/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Харківського індустріально-педагогічного технікума м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Чехової О.О. дов від 14.04.2015року,

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківський індустріально-педагогічний технікум, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К", м. Харків заборгованість з орендної плати у розмірі 946,83грн. Також до стягнення з відповідача заявлені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення з боку відповідача зобов'язань за договором оренди № 5413 -Н від 15 березня 2013 року щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, що передбачено 5.2 договору, в зв'язку з чим позивачем, окрім суми основного боргу, нараховано відповідачу пеню у розмірі 3 667,63 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2556/15 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 04 червня 2015 року.

В призначене судове засідання 04 червня 2015 року з'явився представник позивача та надав до суду клопотання (в подальшому зареєстроване канцелярією суду за вх. № 22881) про долучення до матеріалів справи документів Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Позивач підтримує позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Разом з цим, 07.05. 2015 року до суду повернулась копія судової ухвали від 23 квітня 2015 року у справі № 922/2556/15 з поштовою відміткою "за закінченням строку зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача - 61009, Харківська область, провулок Лиманський, буд.1 та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15 березня 2013 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківські області укладено договір оренди № 5413-Н з ТОВ «Юність і К» (далі Відповідач) згідно до умов якого Відповідач отримав в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення кім. № 9, розташоване на 1-му поверсі 2-х поверхового учбового корпусу, загальною площею 14,4 кв.м., які розташуванні за адресою м. Харків, пр. Московський, 24, що перебуває на балансі Харківського індустріально - педагогічного технікуму.

Відповідно до акту приймання - передачі орендованого майна від 15.03.2013 року Відповідачу передано майно в користування.

Пунктами 3.1, 3.3, 3.6 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорційно її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2013 р. 224. 74 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2013 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень 2013 р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточній місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики на рахунок Балансоутримувача (Позивача) - розмірі 50 %.

Пунктом 5.3 договору в обов'язки Орендаря входило своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається зі матеріалів справи позивачем на адресу Відповідача було виставлено наступні рахунки на сплату орендної плати:

- квітень 2013 - рах. № 101 від 08.05.2013 на суму 200, 09 грн.

- травень 2013-рах. № 129 від 08.06.13 - 134,98 грн.

- червень 2013 - рах. № 149 від 04.07.13 - 134,98 грн.

- липень 2013 - рах. № 169 від 09.08.13 - 134, 84 грн.

- серпень 2013-рах. № 189 від 06.09.13 - 134, 84 грн.

- вересень 2013-рах №210 від 30.09.13- 132,95 грн.

- жовтень 2013 - рах. № 234 від 31.10.13 - 133, 90 грн.

- листопад 2013 - рах. № 257 від 30.11.2013 - 134, 97 грн.

- грудень 2013-рах. №280 від 16.12.2013 - 134, 98 грн.

- січень 2014-рах. № 18 від 12.02.14 - 136, 32 грн.

- лютий 2014-рах. №43 від 12.03.14 - 136, 46 грн.

- березень 2014-рах. №68 від 10.04.14- 139,46 грн.

- квітень 2014 - рах. № 93 від 12.05.14 - 144, 06 грн.

- травень 2014-рах. № 118 від 12.06.14- 149, 53 грн.

- травні 2014року на підставі листа РФ ДМУ№1453 від 04.07.2014року -28,94грн.

Відповідачем с початку користування нежитловим приміщенням сплачено загальну суму 1 006, 59 грн. (28.05.2013 р. - 200,09 грн. та 5.12.2013 р. - 806, 50 грн.)

Листом від 4 листопада 2014 року за № 1453 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області повідомило Позивача про припинення договору оренди № 5413-Н від І 15.03.13 р. з Відповідачем з 26.05.2014 р.

18 вересня 2014 року Позивач направив Відповідачу листа з вимогою погасити заборгованість в розмірі 946, 83 грн. та підписати доданий Акт звірки взаємних розрахунків, однак вимога залишена без задоволення, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 5413-Н від 15 березня 2013 року не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 946,83грн. за договором оренди № 5413-Н від 15 березня 2013 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по даній справі підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України в сумі 1 827,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К"(61009, м. Харків, пров.Лиманський,1 , код 34471092) на користь Харківського індустріально-педагогічного технікуму ( 61001, м. Харків, пр. Московський, буд. 24, ХІПТ, код ЄДРПОУ 02501137) заборгованість з орендної плати у сумі 946,83грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.06.2015 р.

Суддя О.О. Присяжнюк