Рішення

від 26.05.2015 по справі 923/391/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 р. Справа № 923/391/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фермерського господарства "Вовчик", с. Козирівка, Новгородківський район, Кіровоградська область,

до: Приватного підприємства "Стевлалі", м. Херсон, смт. Антонівка

про стягнення 167 327,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Фермерського господарства "Вовчик" (позивач) до Приватного підприємства "Стевлалі" (відповідач) з вимогами про стягнення 167 327,67 грн., з яких 128 531,00 грн. заборгованість з оплати товару, 5 060,00 грн. річних (3 %), 33 736,67 грн. інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 150505 від 15.05.2012р.

Ухвалою суду від 07.05.2015р., на підставі письмового клопотання представника позивача, строк розгляду справи було продовжено понад два місяці, а також, відкладено розгляд справи на 26.05.2015р.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Про відкладення розгляду даної справи на 26.05.2015р. було повідомлено присутнього в судовому засіданні 07.05.2015р. представника позивача, що слідує з протоколу судового засідання (а.с.55). Відповідачеві ж ухвалу суду від 02.04.2015р. про відкладення розгляду справи на 07.05.2015р. та ухвалу суду від 07.05.2015р. про відкладення розгляду справи на 26.05.2015р. було надіслано згідно з ст. 64 ГПК України, за зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час розгляду даної справи місцезнаходженням відповідача, згідно витягу з цього реєстру на відповідача (а.с.34-36). Першу з цих ухвал було надіслано рекомендованим листом з повідомленням, іншу - рекомендованим листом. До суду повернулося поштове повідомлення про вручення 17.04.2015р. за місцезнаходженням відповідача листа з ухвалою суду від 02.04.2015р. по справі (а.с.44). Інший лист, з ухвалою суду від 07.05.2015р., не повертався до суду без вручення відповідачу.

Від сторін не надходило заяв та клопотань щодо судового засідання 26.05.2015р.

Представники сторін в судове засідання 26.05.2015р. не прибули.

Відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом від відповідача документів. Про причини цього суду не повідомлено.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 923/391/15. Розгляд справи за відсутності представників сторін, при тому, що сторони належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд, -

встановив:

Фермерське господарство "Вовчик" (надалі - позивач) та Приватне підприємство "Стевлалі" (надалі-відповідач) уклали між собою 15.05.2012р. договір поставки № 150505, на умовах якого позивач зобов'язався передати відповідачу товар, а саме, сою у кількості 60,00 тн., за ціною 4 100,00 грн. (з ПДВ) за 1 тн. та загальною вартістю 246 000,00 грн., а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар (надалі - договір).

Згідно з п. 3.1. договору позивач зобов'язався передати відповідачеві товар у повному обсязі протягом трьох днів з моменту здійснення відповідачем оплати товару.

Згідно з п. 3.2. договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару та оформляється видатковою накладною.

Згідно з п 4.3., п. 4.4. договору оплата товару здійснюється відповідачем до 01.06.2012р, шляхом перерахування грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 7.1. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами договору. Згідно з п. 7.2. договору умови даного договору можуть бути замінені за взаємною згодою сторін, з обов'язковим складанням письмового документа.

Договір підписано керівниками позивача та відповідача, а також, скріплено печатками позивача та відповідача.

Також, 15.05.2012р. відповідачем була видана довіреність № 118 на менеджера відповідача, на право отримання цим працівником відповідача від позивача 60,0 тн. сої.

В подальшому, а саме, 21.05.2012р. позивачем було складено накладну № 28 на передачу 61,91 тн. сої загальною вартістю 253 831,00 грн. (з ПДВ) позивачем відповідачеві, через вказаного у довіреності відповідача від 15.05.2012р. № 118 працівника відповідача. Також, 21.05.2012р. позивачем був складений рахунок № 20 від 21.05.2012р. на оплату відповідачем 61,91 тн. сої загальною вартістю 253 831,00 грн. (з ПДВ).

Вказані накладну та рахунок позивача від 21.05.2015р. підписано керівником та головним бухгалтером позивача, а також, скріплено відбитком печатки позивача.

Підпис та печатка відповідача на цих накладній та рахунку відсутні. Докази надсилання або вручення відповідачеві цього рахунку позивачем у матеріалах справи відсутні.

В період з 31.07.2012р. по 13.09.2013р. відповідачем 15-ма платежами перераховано на банківський рахунок позивача у загальній сумі 125 300,00 грн., з призначенням усіх цих платежів (мовою оригіналу) "согласно договора № 150505 от 15.05.2012г. за сою в т.ч. НДС".

Різниця між вказаною у договорі загальною вартістю 60,0 тн. сої та сумою здійсненої відповідачем часткової оплати за цим договором складає 120 700,00 грн.

120 700,00 грн. = 246 000,00 грн. - 125 300,00 грн.

Різниця між вказаною у видатковій накладній від 21.05.2012р. № 28 загальною вартістю 61,91 тн. сої та сумою здійсненої відповідачем часткової оплати за договором складає 128 531,00 грн.

128 531,00 грн. = 253 831,00 грн. - 125 300,00 грн.

Відповідачем підписано та скріплено відбитком печатки відповідача акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2014р. по 26.02.2014р. між позивачем та відповідачем, згідно з яким розмір заборгованості відповідача перед позивачем вказано саме, як 128 531,00 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 180 цього ж кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України. Згідно з ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну отриманого від продавця товару після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він (представник) представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він (представник) представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Згідно з ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За висновком суду, при відсутності підпису відповідача (представника відповідача) на накладній позивача від 21.05.2012р. № 28 непрямим доказом передачі позивачем відповідачеві товару на підставі (на умовах договору) є факт здійснення відповідачем в період з 31.07.2012р. по 13.09.2013р. платежів на банківський рахунок позивача. у загальній сумі 125 300,00 грн., з призначенням усіх цих платежів (мовою оригіналу) "согласно договора № 150505 от 15.05.2012г. за сою в т.ч. НДС". Іншого відповідачем не доведено. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б суперечили вказаному висновку суду.

Також, додатковим непрямим доказом передачі позивачем відповідачеві товару, саме, на підставі (на умовах договору) є той факт, що у накладній від 21.05.2012р. № 28 вказано про передачу товару через працівника відповідача, згідно довіреності відповідача від 15.05.2012р. № 118. Суд констатує про те, що найменування та кількість вказаного у цій довіреності відповідача товару (соя, шістдесят тн.) співпадають (є однаковими) з найменуванням та кількістю вказаного у договорі товару. Також, суд констатує про те, що за станом на дату складання накладної від 21.05.2012р. № 28 довіреність відповідача від 15.05.2012р. № 118, яку вказано у цій накладній як підставу для передачі товару, була чинною (дійсною). За текстом даної довіреності зазначено, що ця довіреність дійсна до 24.05.2012р.

Поряд з цим, з накладної від 21.05.2012р. № 28 слідує, що працівником відповідача було отримано від позивача товар аналогічний за найменуванням та ціною вказаному у договорі товару, але ж у більшій кількості: 61,91 тн. замість 60,00 тн. Тобто, отримавши від позивача на 1,91 тн. більше товару, ніж кількість товару, яка вказана у договорі та довіреності відповідача від 15.05.2012р. № 118, представник відповідача перевищив власні повноваження, згідно цієї довіреності. Суду не надано доказів внесення до договору змін, в порядку п. 7.2. даного договору, стосовно збільшення обсягів поставки товару позивачем. Фактично, додатково, до договору, на підставі усних домовленостей між позивачем та відповідачем (в особі його вказаного у довіреності від 15.05.2012р. №118 представника), між сторонами був укладений договір купівлі-продажу сої: про купівлю відповідачем у позивача 1,91 тн. сої.

У матеріалах справи відсутні докази наявності у вказаного у довіреності відповідача від 15.05.2012р. № 118 представника відповідача повноважень на укладання від імені відповідача господарських договорів. Разом з тим, суд констатує про вчинення відповідачем дії, яка свідчить про прийняття відповідачем до виконання вказаного вчиненого представником правочину щодо купівлю відповідачем у позивача 1,91 тн. сої. Такою дією, за висновком суду, є підписання відповідачем, з скріпленням печаткою відповідача, акту звіряння розрахунків за період з 01.01.2014р. по 26.02.2014р. між позивачем та відповідачем, згідно з яким розмір заборгованості відповідача перед позивачем вказано саме, як 128 531,00 грн. (Сума у розмірі 128 531,00 грн. відповідає різниці між вказаною у накладній від 21.05.2012р. № 28 вартості 61,91 тн. сої, що становить 253 831,00 грн., та сумою здійсненої відповідачем часткової оплати товару за договором, а саме, 125 300,00 грн.). Таким чином, оплаті відповідачем підлягає, саме, 61,91 тн. сої - товар у кількості, що вказана у накладній від 21.05.2012р. № 28.

Відповідачем не здійснено повної оплати вартості товару, який вказаний у накладній від 21.05.2012р. № 28, а ні на умовах договору (п. 4.3. договору - попередня оплата повної вартості товару до 01.06.2012р.), а ні після отримання товару від позивача (згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України). Доказів іншого відповідачем не надано. Таким чином, зобов'язання з оплати вказаного у накладній № 28 від 21.05.2012р. товару загальною вартістю 128 531,00 грн. є простроченим відповідачем.

Вказаний розмір простроченого відповідачем перед позивачем грошового зобов'язання, а саме, 128 531,00 грн., співпадає (є однаковим) з розміром визнаної відповідачем власної заборгованості перед позивачем згідно акту звіряння розрахунків за період з 01.01.2014р. по 26.02.2014р. між сторонами, який підписано відповідачем та скріплено відбитком його печатки.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 128531,00 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання у розмірі 128 531,00 грн, 5 060,00 грн. річних (3 %), які нараховані за 479 днів, починаючи з 01.10.2013р. (тобто, по 22.01.2015р., включно), та 33 736,67 грн. інфляційних втрат, які нараховані з жовтня 2013 року по грудень 2014 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Доказів отримання від позивача вказаного у накладній від 21.05.2012р. № 28 товару в іншу дату, ніж 21.05.2012р. - дата складання цієї накладної, відповідачем не надано.

Виходячи з положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України зобов'язання з оплати вказаного у накладній від 21.05.2012р. № 28 товару вартістю 253 831,00 грн. є простроченим відповідачем не пізніше ніж з 22.05.2012р.

Проте, нарахування річних (3 %) та інфляційних втрат, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання у розмірі 128 531,00 грн., здійснено позивачем починаючи з 01.10.2013р. Стосовно цього, суд констатує про те, що згідно приписів ГПК України визначення розміру позовних вимог є виключним правом позивача. В контексті вказаного суд зазначає й про виключне право позивача, на власний розсуд, визначати періоди здійснення нарахування заявлених до стягнення річних та інфляційних втрат.

Судом здійснено власний розрахунок річних (3 %), у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання у розмірі 128 531,00 грн. за 479 днів, починаючи з 01.10.2013р. з жовтня 2013 року по грудень 2014 року, та встановлено, що розмір вказаних річних складає 5 060,25 грн.

5060,25 грн. = ((128 531,00 грн. х 3 % х 479 днів) / 100 % ) / 365

Також, судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання у розмірі 128 531,00 грн. з жовтня 2013 року по грудень 2014 року, згідно положень листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". При розрахунку використано наступні щомісячні індекси інфляції: 100,4% за жовтень 2013р., 100,2 % за листопад 2013р., 100,5 % за грудень 2013р., 100,2 % за січень 2014р., 100,6 % за лютий 2014р., 102,2 % за березень 2014р., 103,3 % за квітень 2014р., 103,8 % за травень 2014р., 101,0 % за червень 2014р., 100,4 % за липень 2014р., 100,8 % за серпень 2014р., 102,9 % за вересень 2014 р., 102,4 % за жовтень 2014 р., 101,9 % за листопад 2014р., 103,0 % за грудень 2014р. Середній індекс інфляції за період з жовтня 2013 року по грудень 2014 року складає 1,2625.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,2625 = (1,004 х 1,002 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,033 х 1,038 х 1,010 х 1,004 х 1,008 х 1,029 х 1,024 х 1,019 х 1,030)

Сума інфляційного збільшення суми боргу становить 33 739,39 грн.

33 739,39 грн. = 128 531,00 грн. х 1,2625 - 128 531,00 грн.

Під час розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем на користь позивача, повністю або частково, заявлених до стягнення 5 060,00 грн. річних (3 %) та 33 736,67 грн. інфляційних втрат.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 060,00 грн. річних (3 %) та 33736,67 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заявлений до стягнення розмір вказаних річних та інфляційних втрат не перевищує дійсного, розрахованого судом розміру таких річних, а саме, 5 060,25 грн., та таких втрат, а саме, 33 739,39 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, у зв'язку з чим судовий збір повністю, у сумі 3 346,55 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Стевлалі" (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, смт Антонівка, вул. Кримська, буд. 59-А; ідентифікаційний код юридичної особи 35329888; інші реквізити суду невідомі) на користь Фермерського господарства "Вовчик" (місцезнаходження: 28214, Кіровоградська обл., Новгородківський район, с. Козирівка, вул. Шкільна, буд. 5; ідентифікаційний код юридичної особи 22221247; рах.№ 26003424 в Новгородківському відділенні АТ "Райффайзен Банк Авал", МФО 380805) 128 531 (сто двадцять вісім тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 5 060 (п'ять тисяч шістдесят) грн. 00 коп. річних, 33 736 (тридцять три тисячі сімсот тридцять шість) грн. 67 коп. інфляційних втрат та 3 346 (три тисячі триста сорок шість) грн. 55 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2015р.

Суддя К.В. Соловйов