Постанова

від 03.06.2015 по справі 904/9314/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015 року Справа № 904/9314/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Перепелиця Ю.В., представник, дов. № б/н від 05.11.14

від відповідача: Таламанчук О.С., представник, дов. № б/н від 02.04.15

Акимов Г.Л., директор. протокол № 12 від 22.11.12

розглянувши у відкритому судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "ЛунаПак" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 року у справі №904/9314/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ластінг", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "ЛунаПак", м.Дніпропетровськ

про стягнення 59 210,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 31.03.2015р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г. ( доповідач), судді - Чоха Л.В., Чимбар Л.О. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "ЛунаПак" прийнято до свого провадження.

За клопотанням представників сторін, ухвалою суду від 25.05.2015р. строк розгляду апеляційної скарги продовжено на 15 днів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 року (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "ЛунаПак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ластінг" 58 386,67 грн. основного боргу, 735,47 грн. пені, 88,26 грн. 3% річних, 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 16082010, щодо оплати позивачу вартості поставленої продукції.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 року та прийняти нове рішення.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що висновок суду про порушення зобов'язання за договором з боку ТОВ «ТГ «Лунапарк» є безпідставним, оскільки поставка була позадоговірна, так як договір з ТОВ «Ластінг» припинив свою дію. Також суд не прийняв до уваги невиконання основних вимог законодавства з боку позивача, які обумовлюють здійснення та підтвердження господарської операції та фактичну поставку товару.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи наведені в апеляційній скарзі. Факт отримання товару не заперечують, але заперечують, що товар був поставлений за договором. Так як договір припинив дію, то продовжити строк його дії після припинення неможливо. Позивач вимогу в порядку ст.530 ЦК України не направляв. Також вважають, що позивачем та судом не правильно розрахована пеня, виходячи з подвійної облікової ставки, а не з 01%, як то передбачено у договорі. Просить рішення суду скасувати і в позові відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представник в судовому засіданні вказали, що укладаючи додаткову угоду від 22.10.2013р. до договору № 16082010/1 від 16.08.2010р., сторони погодили, що всі умови договору від 16.08.2010р. залишаються незмінними, сторони підтверджують по ним свої зобов'язання, договір автоматично продовжується на один рік - до 22.10.2014р. Сторонами також 19.08.2014р. та 02.10.2014р. були підписані специфікації до договору і представник відповідача на підставі довіреностей за видатковими накладними отримав товар. При цьому в довіреностях, рахунках-фактурах та у видаткових накладних чітко зазначено «замовлення: договір №16082010/1 від 16.08.2010р.». Виписки по рахунку відповідача та додатково надані позивачем копії рахунків-фактур свідчать, що поставлений товар 31.07.14р., 14.08.14р., 03.09.14р. оплачений відповідачем відповідно до умов договору з відстрочкою оплати 30 календарних днів з моменту поставки. При розрахунку пені правильно застосовано подвійну облікову ставку НБУ, оскільки такий розмір менше ніж передбачений договором 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Просять рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

16.08.2010р. між ТОВ "Ластінг" (постачальник) та ТОВ "Торгова група "ЛунаПак" (покупець) укладено договір поставки № 16082010/1. Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити пакувальні матеріали на умовах даного договору. Асортимент і кількість товару, визначається у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Ціна на товар є договірною і визначається в Специфікаціях. Ціна, що визначається в Специфікаціях зміні не підлягає. Загальна кількість товару, що поставляється і загальна вартість даного договору визначається сумою всіх Специфікацій до даного договору (п.1.2. -1.4 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору Поставка кожної партії товару здійснюється в строки і на умовах, зазначених в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що товар поставляється на умовах CIP Дніпропетровськ (склад покупця), згідно ІНКОТЕРМС 2000. Поставка вважається завершеною з моменту передачі товару покупцю (п.3.2. договору).

Пункт 3.3 договору передбачає обов'язок постачальника щодо надання разом з товаром покупцю наступних товаросупровідних документи:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

- податкову накладну ;

Товар вважається прийнятим з моменту оформлення відмітки про його отримання на екземплярі накладної шляхом підпису представника покупця, повноваження якого закріплені в довіреності, оформленої у відповідності до діючого законодавства України (п. 3.4. договору).

Згідно п.4.1. Договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем відповідно до Специфікації на відповідну поставку.

Відповідно до п.7.1. Договору, договір набирає чинності з дати підписання і дії до 31.12.2011р., а в частині зобов'язань - до їх повного виконання сторонами.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2011р. дію договору продовжено до 31.12.2012р. (т.1 а.с.79).

22.10.2013р. сторонами укладено додаткову угоду до договору № 16082010/1 від 16.08.2010р. згідно якої всі умови Договору № 16082010/1 від 16.08.2010р. залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання. Строк дії договору автоматично продовжується на один календарний рік.

19.09.2014р. сторонами підписано Специфікацію № 1909/2 на поставку 19.09.2014р. (доставка на склад покупця) Плівки стретч MS20 в кількості 820 кг, вартістю 28 703,28 грн., з оплатою 30 календарних днів з моменту здійснення поставки.

02.10.2014р. сторонами підписано Специфікацію № 0210/1 на поставку 02.10.2014р. (доставка на склад покупця) Плівки стретч MS20 в кількості 848 кг, вартістю 29 683,39 грн., з оплатою 30 календарних днів з моменту здійснення поставки.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов договору, позивач за видатковими накладними № РН-0000167 від 19.08.2014р., № РН-0000174 від 02.10.2014р. поставив , а відповідач прийняв без претензій обумовлений Специфікаціями товар на загальну суму 58 386,67 грн. Крім того, разом з товаром позивачем було передано відповідачу рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні. Факт отримання товару на зазначену суму не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором абоактами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За умовами договору (відповідно до Специфікацій) відповідач повинен був здійснити оплату за товар отриманий 19.08.2014р. до 19.09.2014р., а за товар отриманий 02.10.2014р. - до 02.11.2014р.

Однак відповідач оплату не здійснив, чим порушив умови договору і вимоги закону - ст.692 ЦК України, тому суд правильно стягнув з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 58 386,67 грн.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2 Договору сторони визначили, що у випадку порушення покупцем зобов'язань по оплаті товару він зобов'язаний оплатити постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми несвоєчасно оплаченого за кожний день прострочення оплати (не здійснення оплати) до дня його фактичної оплати.

Позивачем просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 735,47 грн. (за період з 20.10.2014р. по 01.11.2014р. на суму 28 983,31 грн. у сумі 255,58 грн. та за період з 02.11.2014р. по 13.11.2014р. на суму 58 386,67 грн. у сумі 479,89 грн.).

При цьому, при розрахунку пені позивач правильно застосовує подвійну облікову ставку НБУ, оскільки сума пені у розмірі 0,1% від суми неоплаченого товару за кожен день більше. Так, з суми 28 983,31 грн. пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення за період з 20.10.2014р. по 01.11.2014р. (13 днів) складає 376,78 грн., а у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (25%) складає 255,58 грн.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За цих обставин господарський суд правильно задовольнив повністю позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 735,47 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 88,26 грн. (за період з 20.10.2014р. по 01.11.2014р. на суму 28 983,31 грн. у сумі 30,67 грн. та за період з 02.11.2014р. по 13.11.2014р. на суму 58 386,67 грн. у сумі 57,59 грн.).

Розрахунок позивачем здійснено правильно, вимоги ґрунтуються на законі та правильно задоволені судом.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наведеним та наступним.

Що стосується поставки то колегія суддів враховуючи, що сторонами підписана додаткова угода від 22.10.2013р. до договору поставки № 16082010/1 від 16.08.2010р., 19.09.2014р. та 02.10.2014р. підписані Специфікації до договору поставки № 16082010/1 від 16.08.2010р., в довіреностях № 614 від 19.09.2014р. та № 647 від 01.10.2014р., виданих відповідачем, як підстава отримання товару зазначено відповідно рахунок № СФ - 0000171 від 19.09.2014р. та № СФ - 0000178 від 01.10.2014р., а в самих рахунках підставою замовлення вказано договір № 16082010/1 від 16.08.2010р., у видаткових накладних також є посилання на вищезазначений договір колегія суддів погоджується з позивачем про поставку товару за договором.

При цьому колегія суддів вважає, що сторони, уклавши додаткову угоду від 22.10.2013р., фактично поновили дію договору № 16082010/1 від 16.08.2010р., що не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В судовому засіданні було оглянуто додаткову угоду та надано на огляд директору ТОВ «ТГ «ЛунаПак», який вказав, що печатка підприємства. а що до підпису - може його, може ні. На пропозицію призначення судової експертизи щодо підпису та печатки на додатковій угоді відмовився.

Тому з урахуванням усіх цих обставин, колегія вважає, що поставка здійснювалася за договором.

Рішення суду слід залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "ЛунаПак" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 року у справі №904/9314/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 08.06.2015р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.О.Чимбар

---

Л.В.Чоха