Постанова

від 26.05.2015 по справі 910/29598/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа№ 910/29598/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Дремлюх О.М. - дов. від 16.02.2015 року б/н, Томенко Р.В. - дов. від 17.12.2012 року б/н

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МАГ Коммодітіз Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015 року

у справі № 910/29598/14 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Барі" (с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „МАГ Коммодітіз Україна" (м. Київ)

про стягнення 140 816 грн. 30 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Барі" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „МАГ Коммодітіз Україна" про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 140 816 грн. 30 коп.

Рішенням від 03.03.2015 року господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ „МАГ Коммодітіз Україна" на користь СТОВ „Барі" 140 816 грн. 30 коп. боргу, 2 816 грн. 33 коп. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „МАГ Коммодітіз Україна" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015 року по справі № 910/29598/14 та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2015 року апеляційна скарга ТОВ „МАГ Коммодітіз Україна" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/29598/14 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засідання 26.05.2015 року повноважні представники відповідача не з'явилися. Відповідач надіслав доповнення до апеляційної скарги та клопотання про доручення додаткових доказів та про розгляд апеляційної скарги без участі його представників, які після обговорення судова колегія задовольнила.

В судовому засіданні 26.05.2015 року представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та доповненні до відзиву.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Cт. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

17.09.2014 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Барі" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю „МАГ Коммодітіз Україна" (покупець) уклали договір поставки № PUA1004-P, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити горох 1-го, 2-го, 3-го класу українського походження, врожаю 2014 року.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору від 17.09.2014 року № PUA1004-P ціна продукції 3 825 грн. за 1 тонну, загальна вартість продукції, що постачається за договором становить 2 295 000 грн. в опціоні покупця залежно від фактично поставленої кількості товару.

Відповідно до п. 4.3 договору від 17.09.2014 року № PUA1004-P поставка підтверджується наступними документами: реєстром товарно-транспортних накладних на прийняте зерно з вказаними показниками якості зерна від складу покупця, завіреного підписом та печаткою зернового складу; видатковою накладною на товар; податковою накладною, заповненою відповідно до вимог чинного законодавства; рахунком-фактурою постачальника з точним зазначенням кількості та ціни товару без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати.

Умовами п. 5.1 договору від 17.09.2014 року № PUA1004-P сторони визначили, що покупець сплачує 100% вартість товару на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в договорі протягом 3 (трьох) банківських днів після передачі оригіналів, вказаних в п. 4.3 даного договору.

За видатковою накладною від 24.09.2014 року № РН-0000043 СТОВ „Барі" поставило, а ТОВ „МАГ Коммодітіз Україна" отримав обумовлений товар, вартістю 140 816,30 грн.

Додатковою угодою від 24.09.2014 року № 3 про фіксацію ціни до договору поставки № PUA1004-P сторони засвідчили, що постачальник поставив товар, якість якого не відповідає показникам, зазначеним у п. 2 договору, та домовились про дисконтування ціни (1% від ціни контракту за відхилення якісних показників у розрізі битих на 1% по середньому значенні показника битих на поставлену партію), у зв'язку з чим сторони здійснили наступний розрахунок ціни товару, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику: 140 816 грн. 30 коп., у т.ч. 23 469 грн. 38 коп. ПДВ.

З метою здійснення розрахунків позивачем було виставлено відповідачу для оплати рахунок-фактуру від 24.09.2014 року № СФ-1000043 на суму 140 816 грн. 30 коп.

Ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За твердженням позивача станом на момент звернення з даним позовом відповідачем кошти в розмірі 140 816 грн. 30 коп. не оплачені.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач жодних заперечень суду не подавав.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно виніс рішення про задоволення позову та про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 140 816 грн. 30 коп.

При зверненні до суду апеляційної інстанції відповідач зазначив, що позивачем не було надано суду доказів поставки товару, оскільки позивачем не було надано відповідачу документів, зазначених в п. 4.3 договору поставки, які в свою чергу є підставою для оплати товару згідно п.п. 5.1, 5.3 договору поставки. Також відповідач зазначив, що позивачем не було виконано умов договору поставки і позивач має перед ним борг зі сплати 20% штрафу за недопоставлену продукцію (450,840 метричних тон товару) у розмірі 344 892 грн. 60 коп. окремо відповідач зазначив, що 30.04.2015 року надіслав позивачу лист від 26.02.2015 року про зарахування зустрічних однорідних вимог: заборгованості покупця перед продавцем у розмірі 140 816 грн. 30 коп. та 20% штрафу за недопоставлений позивачем відповідачу товар у розмірі 344 892 грн. 60 коп.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що одночасно з запереченням факту поставки товару відповідач підтверджує факт отримання ним зазначеного товару, що вказано відповідачем в додатковій угоді від 24.09.2014 року № 3 та в листі від 26.02.2015 року про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відтак колегія суддів, оцінюючи подані сторонами докази, приходить до висновку, що факт поставки позивачем товару і факт отримання цього товару відповідачем відбувся.

Заперечення відповідача проти поставки йому документів, зазначених в п. 4.3 договору від 17.09.2014 року № PU1004-P колегія суддів апеляційного господарського суду не бере до уваги з огляду на наступне. В судовому засіданні представниками позивача вказувалося, що усі необхідні документи були поставлені. В своїх запереченнях відповідач не зазначає, яких саме документів з переліку пункту 4.3 йому не було надано.

Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як вбачається з матеріалів справи та з письмових пояснень відповідача останнім не було повідомлено продавця про відсутність таких документів та не було встановлено розумний строк для їх передання, так само як і не було повернуто товар.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що отримавши товар відповідач не був вправі притримувати його у себе без оплати, а відтак його обов'язок по оплаті поставленого товару настав і місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов.

Щодо листа від 26.02.2015 року зарахування зустрічних однорідних вимог колегія суддів зазначає наступне. Вимоги щодо сплати основного боргу за поставлений товару та щодо сплати штрафу за недопоставлений товар не є однорідними, а тому їх зарахування неможливе.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МАГ Коммодітіз Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015 року по справі № 910/29598/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015 року по справі № 910/29598/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/29598/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун