Постанова

від 02.06.2015 по справі 906/68/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"02" червня 2015 р. Справа № 906/68/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Карпович О.В.

без участі представників сторін, які в судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Публічного акціонер-ного товариства «Банк «Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізич-них осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни на рішення господарсь-кого суду Житомирської області від 26.03.2015р. у справі №906/68/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк "Форум» в особі

уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтердрев» м.Бердичів Житомирської обл.

про визнання кредитором на суму 5 749 066 грн. 35 коп. та зобов'язання комісії з припинення ТзОВ «Інтердрев» включити вимоги ПАТ «Банк "Форум» до проміжного ліквідаційного балансу товариства,-

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.03.2015р. у справі №906/68/15 (суддя Сікорська Н.А.) частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фо-рум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни (надалі в тексті - Банк) до Товариства з обмеженою від-повідальністю «Інтердрев» (надалі в тексті - Товариство) про визнання кредитором на суму 5 749 066 грн. 35 коп. та про зобов'язання комісії з припинення ТзОВ «Інтердрев» включити вимоги ПАТ «Банк «Форум» до проміжного ліквідаційного балансу Товариства. Банк визнано кредитором Товариства на суму 5 707 917 грн. 37 коп., при цьому вимогу про визнання Банку кредитором Това-риства на суму 41 148 грн. 98 коп. залишено без розгляду з підстав п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Приймаючи рішення суд виходив з того, що зобов'язання із своєчасного повернення креди-тних коштів та внесення плати за користування кредитом Товариство не виконало, внаслідок чого станом на 01.01.2014р. перед Банком виник борг в сумі 372 200,12 дол. США, з яких 200 000 дол. США - прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів та 172 200,12 дол.США - прост-рочена заборгованість за нарахованими процентами. Крім того, Позивач 19.11.2014р. направив го-лові комісії з припинення заяву за №14496/4.1 з грошовими вимогами на загальну суму 5 749 066 грн. 35 коп. Разом з тим на вимогу суду Позивач не подав законодавчо обґрунтованого розрахунку пені, тому вказані вимоги залишено без розгляду.(арк.справи 109-112).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати за-значене рішення господарського суду та прийняти нове, яким визнати Банк кредитором на суму 5749066 грн. 35 коп. та зобов'язати комісію з припинення ТзОВ «Інтердрев» включити дані вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Товариства.(арк.справи 139-140).

Скаржник вважає, що рішення прийняте з неправильним застосуванням судом першої інс-танції норм матеріального права та процесуального права і неповним з'ясуванням усіх істотних об-ставин справи. Позивач вважає, що у разі виникнення сумнівів у суду щодо правильності поданого розрахунку пені він вправі був самостійно перевірити таке нарахування або призначити судову екс-пертизу. Крім того, зазначає, що відповідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.(арк.справи 103-109).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 06.05.2015р. по-новлено пропущений строк, прийнято апеляційну скаргу Позивача до провадження та призначено справу до слухання на 02.06.2015р.(арк.справи 137,138).

Сторони не забезпечили явки своїх представників у призначене на 02.06.2015р. судове засі-дання, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому порядку.(арк.справи 115,116). Разом з тим, у день судового засідання 02.06.2015р. від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі. (арк.справи 166). Колегія суддів відхилила дане клопотання з огляду на те, що така неявка не пере-шкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль-ного права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерний комерційний банк «Форум», повним право-наступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтердрев»-позичальник уклали кредитний договір від 09.09.2008р. №0049/08/ 01-KLI (надалі в тексті - Договір), відповідно до п.1.1 якого - Банк надає позичальнику кредитні ко-шти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії на поповнення обігових коштів з макси-мальним лімітом заборгованості в сумі 200 000,00 доларів США.(арк.справи 9-13).

Кредитні кошти, як визначено у п.1.2 Договору, надаються строком по 08.09.2009р. За ко-ристування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 14% процентів річних.

Сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитни-ми коштами. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається місяць рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів (п.2.5 Договору).

Пунктами 3.3.2, 3.3.3 Договору, позичальник взяв на себе обов'язок не пізніше визначеного п.1.2 цього Договору строку повернути Банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами згідно з п.2.6 Договору; сплачувати кошти, передбачені п.2.7, п.2.8 Договору, витрати, пов'язані з проведенням дій по примусовому по-гашенні простроченої заборгованості, а також на вимогу Банку сплачувати можливі штраф та пе-ню.

Згідно п.4.1 Договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2%, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користу-вання кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Договір підписано уповноваженими представниками Банку і Товариства, скріплено відтис-ками печаток сторін.(арк.справи 13).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору згідно меморіальних ордерів від №269915 10.09.2015р. та №271874 від 12.09.2008р. - Банк надав, а Товариство прийняло і викорис-тало для поповнення обігових коштів кредитні кошти у формі відкличної відновлювальної кредит-ної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 200 000,00 дол.США.(арк.справи 14).

Матеріали справи свідчать, що зобов'язання з повної та своєчасної сплати відсотків за ко-ристування кредитними коштами та процентів Відповідач належним чином не виконував, сплатив-ши лише 1 225 дол.США 26.09.2008р. та 2 333,34 дол.США - 10.11.2008р., внаслідок чого станом на 01.01.2014р. за ним обліковувалась заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 172 200,12 дол.США. При цьому, зобов'язання з повернення кредитних коштів в сумі 200 000,00 дол.США Відповідач взагалі не виконав.

Матеріали справи свідчать, що з підстав ст.ст. 509, 526, 611 ЦК України та п.3.3.3 Договору - Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 20.05. 2013р. по 17.11.2014р., сума якої складає 2 683,23 дол.США, а в гривневому еквіваленті - 41 148 грн. 98 коп.(арк.справи 12-18).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач-ТзОВ «Інтердрев» перебуває в процесі припинення на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. у справі №806/3166/14, у зв'язку з неподанням протягом року органам державної по-даткової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Ві-домості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами свої вимог від-сутні.(арк.справи 27-30).

Матеріали справи свідчать, що 19.11.2014р. Банк надіслав голові комісії з припинення (лік-відатору) ТзОВ «Інтердрев» Кубаненко В.В. заяву №14496/4.1 про визнання вимог ПАТ «Банк Фо-рум» до ТзОВ «Інтердрев» на загальну суму 5 749 066 грн. 35 коп. та про включення вимог ПАТ «Банк Форум» до проміжного ліквідаційного балансу ТзОВ «Інтердрев» в сумі 5 749 066 грн. 35 коп., яка була повернута підприємством зв'язку 30.12.2014р. з підстав закінчення терміну збері-гання.(арк.справи 22-25, 26).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Позивача безпідставна, проте рішення суду першої інстанції належить змінити з огляду на наступне:

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язан-ня у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Зобов'язанням, відповідно до ст.509 ЦК України - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК України.

Предметом даного спору є визнання кредитором та включення вимог до проміжного балан-су боржника.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення Договору 09.09.2008р. між сто-ронами виникли кредитні відносини, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під дефініцію статті 1054 ЦК України, коли за кредитним договором банк або інша фінансова установа (креди-тодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, ст.345 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) передбаче-но, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кре-дитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позича-льника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін що-до видачі та погашення кредиту.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в по-рядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зо-бов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.(ст.1049 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з роз-строченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимага-ти дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.(ст.1050 ЦК України).

З огляду на зазначене - факт отримання Відповідачем кредитних коштів зумовлює виник-нення у нього зобов'язання повернути кредитні кошти, а також сплатити проценти за користування ними.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Ци-вільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. При цьому, одностороння відмо-ва від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що Банком правомірно нараховано 200 000,00 дол.США заборгованості за кредитом та 172 200,12 дол. США заборгованості по відсотках за користування кредитом, що станом на 18.11.2014р. еквівален-тно 5 707 917 грн. 37 коп.

Разом з тим, матеріалами справи стверджено, що з серпня 2014р. Відповідач перебуває в стані припинення не пов'язаному з банкрутством в силу ст.38 Закону України «Про державну реєс-трацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ч.5 ст.105 ЦК України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридич-ної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опри-люднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх роз-гляду - кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.(ч.3 ст.112 ЦК України).

Матеріалами справи стверджено, що Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про вклю-чення його до реєстру кредиторів та включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу, од-нак така вимога повернута підприємством зв'язку за закінченням терміну зберігання.(арк.справи 26). Колегія суддів вважає, що за вказаних обставин Позивач правомірно звернувся до суду.

Крім основного боргу, Позивач на підставі п.4.1 Договору заявив до стягнення додаткову вимогу - неустойку в сумі 2 683,23 дол.США, що станом на 18.11.2014р. еквівалентно 41 148 грн. 98 коп. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Як зазначалось вище, через неподання законодавчо обґрунтованих пояснень до розрахунку пені, місцевий суд, посилаючись на п.5 ч.1 ст.81 ГПК України залишив цю вимогу без розгляду.

Вирішуючи спір в цій частині, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до ст.230 ГК України та ч.1 ст.546 ЦК України - виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, при цьому, стаття 33 ГПК України встановлює обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог .

Матеріалам справи стверджується і апеляційним судом встановлено, що умовами Договору, зокрема пунктом 4.1 узгоджений розмір пені 0,2%, проте Договором не передбачено, що строк на-рахування пені становить період, який перевищує шість місяців з моменту невиконання зобов'язан-ня. Відтак, нарахування пені повинно здійснюватись за правилами п.6 ст.232 ГК України.

Оскільки пеня нарахована за несплату відсотків, колегія суддів вважає визначальною обста-виною момент, з якого кредиторові стало відомо або могло бути відомо про невиконання даного зо-бов'язання боржником. Позаяк, остання сплата відсотків за користування кредитом була здійснена Відповідачем 10.11.2008р.(арк.справи 12), то відповідно до умов п.п. 2.6, 4.1 Договору та в силу п.6 ст.232 ГК України - право нараховувати пеню протягом 6 місяців за несплату відсотків виникло у Позивача 26.11.2008р. , проте, правом на нарахування пені в зазначений період Позивач не скорис-тався, натомість, як вбачається з розрахунку - через п'ять років з моменту порушення зобов'язання почав нараховувати пеню за двохрічний період, що передував зверненню до господарського суду. (арк.справи 12-18, 70-83).

Із зазначених мотивів, апеляційний суд не вбачає потреби, ні у витребуванні у Банку пись-мових пояснень щодо порядку обчислення суми пені, ні в призначенні судової експертизи.

З огляду на зазначені обставини, пеня за заявлений період нарахована Позивачем всупереч вимог законодавства і умов Договору. З підстав ст.33 ГПК України, в позові про визнання кредитор-ських вимог в сумі 41 148 грн. 98 коп. належить відмовити за безпідставністю.

Однак, зазначені обставини були залишені місцевим судом поза увагою, а спір в цій частині - безпідставно залишений без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність висновку суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову - визнання Банку кредитором Товарис-тва на суму 5 707 917 грн. 37 коп.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням обставин, встановлених Рівненським апеляційним господарським судом - до-води Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що зу-мовлюють скасування оскаржуваного рішення. Разом з тим рішення підлягає частковому скасу-ванню з підстав п.3 ч.1 ст.104 ГПК України, оскільки приймаючи рішення, місцевий господарський суд місцевий господарський суд припустився невідповідності обставинам справи висновків, вик-ладених в рішенні.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 81, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» в особі уповнова-женої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларчен-ко Ірини Миколаївни на рішення господарського суду Житомирської області від 26.03.2015р. у справі №906/68/15 - залишити без задоволення.

2 . Рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду вимог про визнання Пуб-лічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, 7, іденти-фікаційний код 21574573) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтердрев» (13304, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Чапаєва, 4, ідентифікаційний код 31322906) на суму 41 148 грн. 98 коп. - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.

3 . В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

4 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5 . Справу №906/68/15 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.