Постанова

від 05.06.2015 по справі 826/5023/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2015 року № 826/5023/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління

ДФС в Івано - Франковській області

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про про зупинення видаткових операцій,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано - Франковській області (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про зупинення видаткових операцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 12.03.2015 податковий борг публічного акціонерного товариства «Укрнафта» перед бюджетом становить 65 703 773,07 грн., який виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум та не погашений, тому державна податкова інспекція у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано - Франковській області вживає заходів з примусового стягнення заборгованості до бюджету виключно в межах та в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Просив суд зупинити видаткові операції публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) на рахунках у банках за переліком.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2015 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на відсутність у позивача (його посадових та службових осіб) повноважень податкового керуючого. Вказав, що в зауваженнях до актів відмови платників від опису майна у податкову заставу № 1 від 11.03.2015 та до акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим № 1 від 11.03.2015 було повідомлено податкового керуючого про відсутність будь-якого перешкоджання, так як призначення податкових керуючих територіальними органами Міністерства доходів і зборів та/або територіальним органам Державної фіскальної служби, крім Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, заборонено судовим актом. Крім того, представник відповідача зазначив, що станом на дату розгляду справи діє ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2015 № 826/4288/15, якою позивачу заборонено вчиняти дії, пов'язані з виконанням функцій податкового керуючого.

Сторони у судовому засіданні 05.05.2015 заявили письмове клопотання щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, з огляду на що та відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 37882277) є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: місто Київ, провулок Несторівський, 3-Б.

Відповідно до даних обліку ДПІ у Надвірянському районі Головного управління ДФС в Івано - Франковській області станом на 12.03.2015 податковий борг ПАТ «Укрнафта» перед бюджетом становить 65 703 773,07 грн., який виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум по платежу «рентна плата».

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2014 податковим органом прийнято податкову вимогу № 912-25, якою визначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 01.10.2014 становить 16 707 284,64 грн.

02.10.2014 податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 2607/10/09-09-25-018.

Наказом № 39 від 02.02.2015 Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано - Франковській області Гладун Т.С. призначено податковим керуючим суб'єкта господарювання - боржника публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (податковий номер - 00135390).

11.03.2015 податковим керуючим Гладун Т.С. складено акт відмови платників від опису майна у податкову заставу № 1 та акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим № 1.

Вказане зумовило звернення контролюючого органу до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правовідносини, що виникли, врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI.

Питання виникнення податкової застави врегульовано статтею 89 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

У відповідності до пункту 91.1 статті 91 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Згідно Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 578, податковий керуючий - посадова (службова) особа органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника окремих податків.

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано - Франковській області як платник окремих податків, зокрема, рентної плати.

Як зазначив позивач та вбачається з матеріалів справи 11.03.2015 податковим керуючим Гладун Т.С., яка призначена начальником Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області здійснено вихід за юридичною адресою підприємства для проведення опису майна у податкову заставу, однак у наданні документів, необхідних для проведення опису майна, податковому керуючому відмовлено, про що складені відповідні акти.

Слід зазначити, що позивач, як контролюючий орган, звернувся до суду з питанням зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків за результатами виходу за адресою платника податків та складених актів податковим керуючим, призначеним іншим контролюючим органом - Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

В той же час, публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) перебуває на обліку як платник податків у Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

Зареєстроване місцезнаходження суб'єкта господарювання - юридичної особи публічного акціонерного товариства «Укрнафта» є: 04053 Шевченківський район, місто Київ, провулок Несторівський, 3-5.

З відомостей ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб вбачається, що позивач взятий на облік як платник єдиного внеску 31.03.1994 за реєстраційним номером 03-17113* у Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників, тобто фактично зареєстрований за своїм місцезнаходженням - основним обліком.

Так, з вищезазначених норм вбачається, що податковий керуючий призначається виключно за місцем реєстрації платника податків, тобто податковий керуючий має бути призначений керівником Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2014, яка набрала законної сили 22.01.2015 у справі № 826/14102/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу встановлено, що оскільки платником плати за користування надрами є ПАТ «Укрнафта», що отримало спеціальні дозволи на користування надрами, призначати такому платнику податків податкового керуючого має контролюючий орган за місцем реєстрації такої юридичної особи, що свідчить про те, що право щодо призначення податкового керуючого/податкових керуючих відповідачу у зв'язку з виникненням податкового боргу саме з плати за користування надрами належить до повноважень виключно Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2015 у справі № 826/4288/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зокрема, заборонено територіальним органам Міністерства доходів і зборів та/або територіальним органам Державної фіскальної служби, їх посадовим та службовим особам, крім Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, приймати рішення про призначення податкових керуючих, вчиняти дії, спрямовані на виконання уже прийнятих рішень про призначення податкових керуючих , а також вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на виконання повноважень податкового керуючого.

Вказана ухвала підлягає негайному виконанню згідно приписів частини 5 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України. Доказів скасування зазначеної ухвали суду не надано.

Також, згідно пункту 7.3 розділу VII наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі по тексту - Порядок № 1588), на який посилається відповідач обґрунтовуючи позовні вимоги, у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Однак, метою адміністрування є забезпечення погашення податкових зобов'язань платників шляхом оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосування законодавчо встановлених механізмів і процедур.

Положеннями пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України та вказаного Порядком № 1588 визначені основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави, до яких відноситься, крім іншого, перевірка стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержання від боржника інформації про операції із заставленим майном, здійснення заходів щодо огляду та оцінки майна, яке пропонується до продажу, організація продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі тощо.

На думку суду, одночасне вживання різними органами, їх службовими та посадовими особами на тих же підставах дублюючих за своїм характером дій обмежувального характеру щодо одного і того ж чи різного майна позивача, не лише ускладнить виконання положень глави 9 Податкового кодексу України, а і унеможливить таке виконання, хоча б в частині виділення із загального майна платника податків окремо для кожного податкового керуючого ліквідного майна, до того ж негативно впливатиме на фінансово-господарську діяльність підприємства, може спричинити загрозу виконання позивачем існуючих у нього зобов'язань.

Отже не є обґрунтованим вжиття заходів з погашення податкового боргу податковими керуючими по відношенню до однієї юридичної особи.

Існування підзаконного нормативно-правового акта не в усіх випадках унеможливлює фактичну реалізацію платниками податків своїх прав та інтересів. В окремих ситуаціях платники податків не позбавлені можливості діяти на підставі нормативних актів вищої юридичної сили, зокрема Податкового кодексу України. При цьому в разі застосування до такого платника негативних правових наслідків, цей платник не позбавлений права оскаржити до суду відповідні рішення. При цьому суд вирішуватиме справу з урахуванням ієрархії нормативних актів, надаючи перевагу актові вищої юридичної сили.

Пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зважаючи, що підставою для зупинення видаткових операцій є вчинення платником податків перешкод щодо виконання податковим керуючим повноважень, враховуючи, що судом встановлено наявність заборони вчиняти дії, спрямовані на виконання повноважень податкового керуючого щодо публічного акціонерного товариства «Укрнафта» як платника рентної плати, а також відсутність повноважень податкового керуючого щодо публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в усіх контролюючих органів, окрім податкових керуючих Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, суд, з урахуванням наведеного в сукупності, приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх компетенції, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б підтверджували доводи податкового органу, судом не встановлено. Водночас, наданими відповідачем доказами спростовано твердження та обґрунтування позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано - Франковській області не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у даному випадку не стягуються.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано - Франковській області до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про зупинення видаткових операцій відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук