Постанова

від 28.05.2015 по справі 815/686/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/686/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

- Вербицької Н. В.,

при секретарі - Курмановій І.І.,

за участі: представник позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 29.01.2015 р.),

представник відповідача - Гусарова А.В. (довіреність від 02.002.2015 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач, або ГУ ДФС в Одеській області), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДФС в Одеській області № 220 від 18.12.2014 року «Про проведення фактичної перевірки».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року заявлений адміністративний позов залишений без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 18.12.2014 року ГУ ДФС в Одеській області видано наказ № 220 «Про проведення фактичної перевірки», яким з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу спирту, спиртовмісної рідини, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, на підставі ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, уповноважено посадових осіб ГУ ДФС України в Одеській області провести фактичну перевірку ПП «Сімейна аптека» (код ЄДРПОУ 37223818), директором якого виступає позивач у даній справі, тривалістю 10 діб.

Підставою для видання зазначеного наказу стала інформація викладена у листі ДФС України від 26.11.2014 року № 11916/7/99-99-21-01-17, в якому зазначено, що за результатами проведення фактичної перевірки ТОВ «Панацея», яке є виробником «Вітасепт» (розчин для зовнішнього застосування із вмістом спирту 96%), встановлено, що кількість виробленої ТОВ «Панацея» продукції та її серії, яку реалізовано ТОВ «Медік-Фарм», не відповідають кількості та серіям «Вітасепт», які знаходяться на сьогодні в реалізації в аптечній мережі України та мережі інтернет. З огляду на викладене, з метою підтвердження виявлених невідповідностей ДФС України зобов'язало, зокрема, ГУ ДФС в Одеській області терміново перевірити наявність в аптечній мережі регіону не облікованого «Вітасепт» з подальшим його вилученням з обігу, з'ясувати кількість отриманого аптечними мережами регіону з 01.01.2009 року по 01.11.2014 року «Вітасепт» для реалізації, реалізованого та його залишків у розрізі серій, з'ясувати фактичне походження не облікованих «Вітасепт» та сировини (спирту) для його виготовлення.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем наказом директором ПП «Сімейна аптека» подано даний позов про визнання його протиправним та скасування.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявлених позивачем вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що у ГУ ДФС в Одеській області були всі законні підстави для проведення фактичної перевірки ПП «Сімейна аптека» згідно наказу начальника ГУ ДФС в Одеській області № 220 від 18.12.2014 року.

При цьому, доходячи вказаного висновку, суд першої інстанції зазначив, що обмеження ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 71-8 від 28.12.2014 року на ПП «Сімейна аптека» не поширюються, оскільки вказане підприємство реалізує підакцизний товар.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для видання оскаржуваного наказу стала інформація викладена у листі ДФС України від 26.11.2014 року № 11916/7/99-99-21-01-17, в якому зазначено, що за результатами проведення фактичної перевірки ТОВ «Панацея», яке є виробником «Вітасепт» (розчин для зовнішнього застосування із вмістом спирту 96%), встановлено, що кількість виробленої ТОВ «Панацея» продукції та її серії, яку реалізовано ТОВ «Медік-Фарм», не відповідають кількості та серіям «Вітасепт», які знаходяться на сьогодні в реалізації в аптечній мережі України та мережі інтернет. З огляду на викладене, з метою підтвердження виявлених невідповідностей ДФС України зобов'язало, зокрема, ГУ ДФС в Одеській області терміново перевірити наявність в аптечній мережі регіону не облікованого «Вітасепт» з подальшим його вилученням з обігу, з'ясувати кількість отриманого аптечними мережами регіону з 01.01.2009 року по 01.11.2014 року «Вітасепт» для реалізації, реалізованого та його залишків у розрізі серій, з'ясувати фактичне походження не облікованих «Вітасепт» та сировини (спирту) для його виготовлення.

З огляду на викладене, отримавши лист ДФС України від 26.11.2014 року № 11916/7/99-99-21-01-17, в якому викладена інформація, отримана за результатами фактичної перевірки ТОВ «Панацея», що свідчить про можливі порушення обігу та реалізації в аптечній мережі України «Вітасепт» (розчин для зовнішнього застосування із вмістом спирту 96%) та яким фактично ДФС України зобов'язано, зокрема, ГУ ДФС в Одеській області терміново перевірити зазначену інформацію, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про проведення фактичної перевірки ПП «Сімейна аптека».

Посилання позивача на протиправність прийнятого відповідачем рішення з огляду на встановлену ст. 31 Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» заборону щодо проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами за відсутності дозволу Кабінету Міністрів України або заявки суб'єкта господарювання щодо його перевірки колегія суддів вважає безпідставними, оскільки положення вказаної статті, згідно якої перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, не розповсюджуються на органи Державної фіскальної служби України, про що прямо зазначено у вказаній статті.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на заборону проведення у 2015 році перевірок, яка встановлена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII, оскільки порядок призначення та проведення перевірок платників податків, визначений вказаним Законом, застосовується з 01 січня 2015 року - з моменту набрання чинності Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII та має бути дотриманий контролюючим органом у випаду, якщо рішення щодо призначення такої перевірки ще не було прийнято.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ був прийнятий відповідачем 18.12.2014 року, тобто до часу введення в дію норм Закону № 71-VIII щодо особливостей призначення перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках.

За таких обставин, при прийняті оскаржуваного рішення на відповідача не було покладено обов'язку дотримуватись порядок призначення та проведення перевірок платників податків, визначений вказаним Законом від 28.12.2014 року № 71-VIII.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог та скасування оскаржуваного наказу № 220 від 18.12.2014 року «Про проведення фактичної перевірки».

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирішуючи спірне питання та доходячи обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, суд першої інстанції помилково надав оцінку діям посадових осіб відповідача по проведенню перевірки ПП «Сімейна аптека» у січні 2015 року, тоді як предметом даного позову є саме правомірність прийняття наказу про проведення фактичної перевірки ПП «Сімейна аптека» 18.12.2014 року, а тому у спірному випадку перевірці підлягають обставини щодо наявності підстав для видачі зазначеного наказу, наявність або відсутність обмежень визначених Законом щодо прийняття оскаржуваного рішення саме на момент його прийняття.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті позовних вимог, проте із помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 201 КАС України, підлягає зміні в частині мотивів, з яких суд першої інстанції виходив, відмовляючи у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки - змінити, виключивши мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, та визначити мотиви за цією постановою, які викладені у рішенні суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /Ю.В. Яковлев/

Суддя: /Н.В. Вербицька/