Рішення

від 08.06.2015 по справі 904/3243/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.15р. Справа № 904/3243/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адана-3", (с. Первомайське, Черкаський район, Черкаська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрозен Трейд", (смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область)

про стягнення 173 098,14 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адана-3" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрозен Трейд" (далі-відповідач) про стягнення 184 804,14 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 154 242,52 грн. - основний борг, 23 052,99 грн. - інфляційних втрат, 2 815,74 грн. - 3% річних, 4 692,89 грн. - штрафних санкцій передбачених п. 5.4. договору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 29052014НТ від 29.05.2014р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач 30.04.2015 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що на виконання договору позивачем відповідачу була поставлена продукція за видатковими накладеними на загальну суму 369 109,48 грн. Згідно платіжних доручень від 13.06.14р., 18.06.14р., 01.07.14р., 18.07.14р. та 05.03.15р. відповідачем на користь позивача була здійснена оплата в розмірі 234 866,96 грн. Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає у сумі 134 242,52 грн.

Таким чином, відповідач зазначає, що позивачем у позовній заяві невірно визначено заборгованість за спірним договором, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити частково позивачу у задоволенні позову в межах сплачених сум за договором поставки.

12 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адана-3" подало заява від 08.05.15р., в якій зазначено, що відповідачем ТОВ "Фрозен Трейд" було сплачено грошові кошти у сумі 20 000,00 грн. в рахунок виконання зобов'язань по спірному договору поставки, у зв'язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адана-3" зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість у сумі 173 098,14 грн., а саме:

- 154 242,52 грн. - основного боргу;

- 16 658,19 грн. - інфляційні втрати;

- 824,04 грн. - 3% річних;

- 1 373,39 грн. - 5% річних (штраф).

Також, представником позивача подано клопотання, яким приєднує до матеріалів справи оригінал витягу з Держреєстру на відповідача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 20498242 станом 28.04.2015 року юридичне місцезнаходження відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрозен Трейд") - 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 27-Г - куди і направлялись ухвали суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулись до господарського суду та знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адана-3", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрозен Трейд", як покупець, було укладено договір поставки № 29052014НТ.

Даний договір діє з дня його підписання уповноваженими представниками сторін до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п. 7.1. договору поставки),

Згідно п. 1.1. договору поставки, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві продукцію, а саме свіжу полуницю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначену продукцію.

Пунктом 2.2. договору поставки передбачено, що датою поставки продукції вважається дата підписання сторонами видаткової накладної, яка видається постачальником покупцю. Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту приймання продукції.

Відповідно до п. 2.4. договору поставки, постачальник в момент поставки продукції надає покупцю на кожну партію продукції, рахунок-фактуру (на партію продукції, яка поставляється на умовах післяплати), видаткову накладну, податкову накладну, документ про якість продукції (на вимогу покупця).

Поставка продукції здійснюється за попереднім підтвердженням покупця. Письмова або усна заявка надсилається покупцем за допомогою поштового зв'язку на адресу постачальника або засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс постачальника не пізніше 3-х (трьох) днів до моменту відвантаження продукції але узгоджується усно (п. 3.1. договору поставки).

Згідно п. 4.1. договору поставки, за поставлену постачальником продукцію покупець здійснює оплату грошовими коштами шляхом їх перерахування на банківський рахунок постачальника зазначений у даному договорі або готівковими коштами в касу підприємства.

У відповідності до п. 4.2. договору поставки, покупець здійснює оплату продукції в національні валюті України за ціною зазначеною у видаткових накладних по кожній окремій партії продукції в такому порядку: оплата здійснюється протягом 1-го (одного) банківського дня з моменту поставки товару на склад покупця, на підставі рахунку-фактури.

З позовної справи вбачається, що факт здійснення поставки продукції підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, які додаються до матеріалів справи (а.с. 11 - 17).

Позивач вказує на те, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрозен Трейд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Адана-3" станом на 01.03.2015 року становить у сумі 154 242,52 грн.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію згідно договору поставки № 29052014НТ від 29.05.14р. у сумі 154 242,52 грн.

Відповідач проти позовних вимог позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 154 242,52 грн. заперечує, оскільки за видатковими накладними (а.с. 32 - 46) позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрозен Трейд" був поставлений товар - свіжа полуниця на загальну суму 369 109,48 грн., а саме:

- РН-0000007 від 12.06.14р. на суму 19 232,50 грн.;

- РН-0000008 від 13.06.14р. на суму 30 327,08 грн.;

- РН-0000020 від 17.06.14р. на суму 29 484,28 грн.;

- РН-0000020 від 19.06.14р. на суму 30 281,02 грн.;

- РН-0000021 від 19.06.14р. на суму 19 253,08 грн.;

- РН-0000022 від 20.06.14р. на суму 30 314,34 грн.;

- РН-0000023 від 24.06.14р. на суму 31 923,50 грн.;

- РН-0000025 від 25.06.14р. на суму 24 051,16 грн.;

- РН-0000037 від 27.06.14р. на суму 21 251,30 грн.;

- РН-0000038 від 30.06.14р. на суму 16 854,04 грн.;

- РН-0000042 від 01.07.14р. на суму 28 346,50 грн.;

- РН-0000120 від 31.07.14р. на суму 24 401,70 грн.;

- РН-0000119 від 31.07.14р. на суму 28 397,70 грн.;

- РН-0000122 від 04.08.14р. на суму 11 375,28 грн.;

- РН-0000153 від 19.08.14р. на суму 23 616,00 грн.

Відповідачем на користь позивача була здійснена оплата за поставлену продукцію за спірним договором на загальну суму 234 866,96 грн. наступними платіжними дорученнями (а.с. 47 - 55):

- платіжне доручення № 433 від 18.06.14р. на суму 29 484,28 грн.;

- платіжне доручення № 434 від 18.06.14р. на суму 30 327,08 грн.;

- платіжне доручення № 548 від 18.07.14р. на суму 30 314,34 грн.;

- платіжне доручення № 549 від 18.07.14р. на суму 31 923,50 грн.;

- платіжне доручення № 550 від 18.07.14р. на суму 24 051,16 грн.;

- платіжне доручення № 483 від 01.07.14р. на суму 16 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 484 від 01.07.14р. на суму 33 534,10 грн.;

- платіжне доручення № 55 від 16.06.14р. на суму 19 232,50 грн.;

- платіжне доручення № 230 від 05.03.15р. на суму 20 000,00 грн.

Таким чином, відповідач вказує на те, що його заборгованість перед позивачем складає у сумі 134 242,52 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем було частково здійснено оплату за поставлений йому товар у загальному розмірі 234 866,96 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи. Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем складає у сумі 134 242,52 грн.

Враховуючи, що відповідачем частково сплачено суму заборгованості до звернення позивача з позовом до суду, в задоволенні вимог щодо стягнення боргу в сумі 20 000,00 грн. належить відмовити.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 134 242,52 грн.

Згідно п. 5.4. договору поставки, у випадку прострочки оплати продукції понад 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу.

На підставі п. 5.4. договору позивач просить стягнути з відповідача 5% штрафу у сумі 1 373,39 грн., згідно розрахунку (а.с. 70).

Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що даний розрахунок 5% штрафу розрахований позивачем вірно, а отже підлягає стягненню.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 16 658,19 грн. та 3% річних у сумі 824,04 грн., згідно розрахунків (а.с. 69 - 70).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимогу позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 16 658,19 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 722,12 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір", передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до матеріалів справи, позивачем, згідно платіжного доручення № 2264 від 23.03.2015р. сплачено судовий збір в сумі 3 696,08 грн.

Зважаючи на зменшення позивачем розміру позовних вимог, судовий збір в сумі 234,12 грн., відповідно до ст. 7 зазначеного вище Закону підлягає поверненню останньому із державного бюджету.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрозен Трейд" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 27-Г; код ЄДРПОУ 31646355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адана-3" (19613, Черкаська область, Черкаський район, с. Первомайське, вул. Черкаська, 32Б; код ЄДРПОУ 34704477) - 134 242 (сто тридцять чотири тисячі двісті сорок дві) грн. 52 коп. основного боргу, 16 658 (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 1 373 (одна тисяча триста сімдесят три) грн. 39 коп. 5% штрафу, 722 (сімсот двадцять дві) грн. 12 коп. 3% річних, 3 059 (три тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 92 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Адана-3" (19613, Черкаська область, Черкаський район, с. Первомайське, вул. Черкаська, 32Б; код ЄДРПОУ 34704477) із державного бюджету України 234 (двісті тридцять чотири) грн. 12 коп. судового збору, згідно платіжного доручення № 2264 від 23.03.2015р.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.06.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін