Постанова

від 04.06.2015 по справі 823/1134/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року справа № 823/1134/15

м. Черкаси

10 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Гараня С.М.,

при секретарі: Попельнусі Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - Христинівська ОДПІ), в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 6174,15грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що відповідач, як фізична особа-підприємець, відповідно до норм Податкового кодексу України зобов'язана вчасно та в повному обсязі сплачувати податки та збори, зокрема, єдиний податок, платником якого вона є. Відповідач свій обов'язок не виконує належним чином, внаслідок чого за нею рахується заборгованість зі сплати єдиного податку за період з 20.07.2012 р. по 06.05.2015 р. на загальну суму 6174,15грн., який позивач просить стягнути в судовому порядку.

Позивач в судове засідання представника свого не направив, проте надіслав на адресу суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи здійснювати без участі представника інспекції.

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив. В підтвердження того, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться супровідні листи, з яких вбачається, що відповідачеві направлялася ухвала про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 26.05.2015 р. та ухвала про відкладення розгляду справи на 04.06.2015 р. (а.с.24,29).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області 10.12.2009 р., за ідентифікаційним номером - НОМЕР_1 (а.с.5) та перебуває на обліку, як платник податків і зборів з 10.12.2009 р. за № 2099 в Христинівській ОДПІ (а.с.6).

18.01.2012 р. ОСОБА_1 подала до Христинівської ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, згідно з якою було обрано ставку єдиного податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати та ІІ групу платників єдиного податку (а.с.8).

З вищевказаної заяви вбачається, що відповідач обрав вид підприємницької діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (КВЕД 52.12.0).

11.04.2012 р. відповідачу було видано свідоцтво серії НОМЕР_2, згідно якого вона є платником єдиного податку (а.с.10).

Так, рішеннями Орадівської сільської ради Христинівського району Черкаської області від 14.12.2011 р. № 12-2, від 14.11.2012 р. № 19-3/VI та від 15.07.2013 р. № 24-4/VІ затверджено ставки єдиного податку на 2012 р., 2013 р. та 2014 р. для першої та другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Відповідно до цих рішень, фізичні особи-підприємці, які відносяться до ІІ групи платників єдиного податку сплачують фіксовану ставку єдиного податку, що становить 20% розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня податкового (звітного) періоду.

Суд зазначає, що ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073,00 грн. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» на 1 січня 2013р. встановлено мінімальний розмір заробітної плати в сумі 1147,00грн. А ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VIІ від 16.01.2014 р. в свою чергу, встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2014 у місячному розмірі з 1 січня - 1218,00грн.

Тобто, ФОП ОСОБА_1 повинна була сплачувати до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця:

- 214,60грн. єдиного податку у 2012 р. (1073,00грн. х 20% = 214,60грн.);

- 229,40грн. єдиного податку у 2013 р. (1147,00грн. х 20% = 229,40грн.);

- 243,60грн. єдиного податку у 2014 р. (1218,00грн. х 20% = 234,60грн.).

За даними карток особового рахунку платника податків (а.с.11-18), станом на 06.05.2015 р. розмір заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку за період з 20.07.2012 р. по 06.05.2015 р. становить 6174,15 грн.

У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, Христинівською ОДПІ на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» від 27.02.2014 р. № 11-25 на суму 4468,95грн. вказана вимога була отримана ОСОБА_1 03.03. 2014 р. (а.с.7).

У визначені законом терміни відповідач податкову вимогу не оскаржила, а загальну суму податкового боргу по єдиному податку в розмірі 6174,15 грн. не сплатила, що спонукало податковий орган звернутися до суду для стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (надалі - ПК України).

Суд зазначає, що в даному випадку норма ПК України вживаються в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Згідно вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 10.1.2 п.10.1 ст. 10 ПК України передбачено, що до місцевих податків і зборів належить єдиний податок.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, що передбачено п. 299.1 ст. 299 ПК України.

Пунктом 291.4. ст. 291 ПК України зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку, зокрема, до другої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства.

Пунктом 293.1 ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено п. 293.2 зазначеної статті.

У відповідності до п. 294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п.295.1 ст. 295 ПК України).

Пунктом 300.1 ст. 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що оскільки, податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку в сумі 6174,15 грн. не було сплачене відповідачем у встановлені законом строки, то таке зобов'язання визнається податковим боргом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки не сплатив загальну суму податкового боргу по єдиному податку за період з 20.07.2012 р. по 06.05.2015 р. в розмірі 6174,15, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь бюджету через Христинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (ідентифікаційний код - 38776330) податковий борг по єдиному податку на загальну суму 6174 (шість тисяч сто сімдесят чотири) грн. 15 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

постанова складена в повному обсязі 09.06.2015 р.