Постанова

від 02.06.2015 по справі 819/1407/15

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1407/15

"02" червня 2015 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Жука А.В.

розглянувши у порядку письмового провадженні у місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до приватного малого підприємства "Ларіса" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного малого підприємства "Ларіса" (далі ПМП "Ларіса") про стягнення податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 1838,22 гривень.

Для участі в розгляді справи на зазначений в ухвалі про відкриття провадження день та час з'явився прокурор - Ємець Д.В. та представник позивача - Брик В.Г. Позовні вимоги підтримали, проти розгляду справи в письмовому провадженні не заперечили.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав.

Отже, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПМП "Ларіса" зареєстроване органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (а.с. 5-9) та знаходиться на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник єдиного податку.

Відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи за 2014 рік загальна сума заборгованості відповідача до сплати по єдиному податку в в розмірі 8815,88 гривень, однак вказані кошти ПМП "Ларіса" не сплатило (а.с. 14-16).

Відповідно до п.п. 295.3, 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Головного управління ДФС у Тернопільській області направлено ПМП "Ларіса" податкову вимогу №3639-23 від 04.03.2015р. на суму 1838,22 грн. (а.с. 13).

Вказана податкова вимога була одержана відповідачем, однак в адміністративному або судовому порядку не оскаржена, в добровільному порядку суму недоїмки не погашено.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом платника податків визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, загальна сума податкового боргу відповідача перед бюджетом станом на 05.05.2015 року становить 1838,22 гривень.

Підпунктом 10.1.2 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що до місцевих податків належить єдиний податок.

Відповідно до п.291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Підпунктом 295.9.2 п.295.9 ст.295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: I квартал - 10 відсотків; II квартал - 10 відсотків; III квартал - 50 відсотків; IV квартал - 30 відсотків.

У ст.16 ПК України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб нараховане відповідачем на підставі податкової декларації є узгодженим у порядку і на умовах, визначених ПК України.

Оскільки податкове зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб на суму 1838,22 грн. відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п.п.20.1.18. п.20.1. ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Так, ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

Судом не здобуто будь-яких доказів про сплату відповідачем на даний час вказаного боргу в розмірі 1838,22 грн., а тому зазначена заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного малого підприємства "Ларіса" (код ЄДРПОУ 14052354, вул. Руська, 53/17, м. Тернопіль) на користь Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 1838,22 гривень (одна тисяча вісімсот тридцять вісім гривень 22 копійки) шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок, що належить відповідачу.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.