Постанова

від 08.06.2015 по справі 821/1582/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1582/15-а

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Каланчацького відділення Скадовської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області до Приватного підприємства "Проектенерго-монтаж" про стягнення податкового боргу по єдиному податку,

встановив:

Каланчацьке відділення Скадовської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області (далі-позивач, Каланчацьке відділення Скадовської ОДПІ, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Проектенерго-монтаж" (далі-відповідач, ПП "Проектенерго-монтаж"), в якому просить стягнути заборгованість по єдиному податку в сумі 1927,32 грн.

Позов мотивований тим, що відповідач є платником єдиного податку та має узгоджену податкову заборгованість в сумі 1927,32 грн. На даний час податковий борг не сплачено, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Крім того, позивач просить розглянути справу в порядку письмового провадження, що зазначено в адміністративному позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача (згідно даних ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) копію ухвали про відкриття провадження у справі та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, яким відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Однак, поштове відправлення повернулось з причин незалежних від суду.

Відповідно до ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України юридичним особам та фізичним особам-підприємцям судовий виклик або судове повідомлення надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ст.ст. 122, 128 КАС України, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази та проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "Проектенерго-монтаж" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 01.03.2012 р. (код ЄДРПОУ 38045399) та перебуває на обліку в контролюючих органах з 2012 року.

Із заяви відповідача від 14.09.2012 р. вбачається, що останнім обрана спрощена система оподаткування (4 група або ставка 5% від доходу).

Відповідно до п.291.3 ст. 291 Податкового Кодексу України (далі-ПК України) юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам передбаченим ПК України та реєструється платником єдиного податку.

Податковим Кодексом України встановлено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно зі п. 293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що основний вид економічної діяльності відповідача є будівництво трубопроводів.

З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2014 р. ПП "Проектенерго-монтаж" подано до контролюючого органу податкову декларацію з єдиного податку - юридичної особи за півріччя 2014 р., згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку до сплати за звітній період в розмірі 3591,30 грн.

Відповідно до податкової декларації за три квартали 2014 р., поданої ПП "Проектенерго-монтаж" до контролюючого органу 07.11.2014 р., відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку до сплати за звітній період в розмірі 1000,00 грн.

Стосовно наведеного суд звертає увагу, що вказаними деклараціями відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання з єдиного податку.

З облікової картки платника єдиного податку вбачається, що зобов'язання з єдиного податку з серпня 2014 р. відповідачем сплачувалось не в повному обсязі.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1.3. ст. 16 ПК передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Із вищезазначеного слідує, що вищенаведене податкове зобов'язання є узгодженим.

Відповідно до п.57.1. ст. 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, судом встановлено, що 04.11.2014 р. посадовою особою контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Проектенерго-монтаж" з питань несвоєчасної сплати єдиного податку за період з 08.08.2014 р. по 30.10.2014 р., за результатами якої складено акт №368/21-14-15-06, в якому зафіксовано порушення п.57.1 ст.57 ПК України, що полягає у порушенні термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 р. №0106671500 на суму 299,17 грн., яке отримане відповідачем, що підтверджується підписом бухгалтера.

Відповідно до ст.. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

З облікової картки платника податків вбачається, що у зв'язку з порушенням строків сплати узгодженого грошового зобов'язання відповідачу нарахована пеня в розмірі 28,59 грн.

Згідно із ст.300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Вищезазначений акт індивідуальної дії (податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 р. №0106671500) не оскаржувався відповідачем, а відтак оспорювані грошові зобов'язання набули статусу узгоджених. Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Підпунктом 175 п.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 10.11.2014 р. №47404-15 на суму 628 грн., яка отримана відповідачем 10.11.2014 р., що підтверджується підписом бухгалтера.

У силу вимог пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Слід зазначити, що Податковий Кодекс не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Як вбачається з облікової картки платника відповідач, станом на 28.02.2015 р. має заборгованість в загальній сумі 1927,32 грн.

З наведеного вбачається, що з часу вручення податкової вимоги, до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Не зважаючи на вжиті позивачем заходи за ПП "Проектенерго-монтаж" рахується заборгованість у сумі 1927,32 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також звертаючи увагу на те, що відповідачем не надано до суду заперечень чи будь-яких доказів, спростовуючих доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Сятгнути з Приватного підприємства "Проектенерго-монтаж" (код ЄДРПОУ 38045399) заборгованість по єдиному податку в сумі 1927 (одна тисяча дев'ятсот двадцять сім) грн.. 32 коп., код платежу: 18050300; бюджетний рахунок №31419698700187; банк одержувача ГУДКСУ в Херсонській області, МФО 852010; код банка одержувача 37686257, одержувач - УК у Каланчацькому районі/смт Каланчак.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.2.3