Постанова

від 26.05.2015 по справі 826/6542/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 травня 2015 року № 826/6542/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Конверсенергопром» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність службових осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення перерахунку у другому кварталі 2013 року доходів та витрат ДП «Конверсенергопром» за фіктивними безтоварними операціями відповідно до норм ст. 216 ЦК України (435-IV від 16.01.2003р.) та п. 140.2 ст. 140 Податкового Кодексу України (2755-VI від 02.12.2010 p.), у редакції, чинній на час проведення перевірки;

- визнати протиправними через порушення норм чинного законодавства України дії службових осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві при проведенні розрахунків сум податків та штрафних санкцій за період з 1.10.2010 р. по 1.12.2012 р. під час документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Конверсенергопром»;

- визнати протиправними та скасувати прийняті на основі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення від 23.05.2014 р. №№ 0007222213, 0007232213, 00072422213 та 0007252213, такі, що розраховані та прийняті з порушенням норм чинного законодавства України.

Адміністративний позовом мотивовано тим, що відповідач при проведенні перевірки позивача перевищив свої повноваження та порушив норми ст.216 ЦК України та п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України, що призвело до створення для підприємства незаконного додаткового обов'язку зі сплати податку на додану вартість в сумі 619238,00грн., податку на прибуток - в сумі 57709,00грн., зменшення від'ємних значень розмірів об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 3429529,00грн. і податкового кредиту з ПДВ в сумі 1 125 302,00грн. Окрім того, позивач посилається на проведення перевірки з порушенням норм чинного законодавства, зокрема ст.86 ПК України, оскільки позивача з актом перевірки не ознайомлено та не вручено під розписку.

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, в судове засідання, не з'явився. Відповідно до заперечень, наявних в матеріалах справи, позивач проти позовних вимог заперечує та посилається на призначення та проведення перевірки у відповідності до вимог чинного законодавства, за результатами якої, складено акт, в якому зафіксовано порушення виявлені під час перевірки, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу та постанови СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 08.10.13р. прийнято наказ від 23.12.2013р. №1787, яким призначено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ДП «Конверсенергопром» (код ЄДРПОУ 30182152) по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Майстер Буд Інвест» (код ЄДРПОУ 33710469, ТОВ «Т.К. Трансфер Сервіс» (код ЄДРПОУ 37106701), ТОВ «Охоронне Агенство «Проект» (код ЄДРПОУ 35714863), ТОВ «Макарівська спеціалізована експлуатаційна дільниця» (код ЄДРПОУ 35423390) за період з 01.10.10р. по 31.12.12р.

Наказом від 26.12.2013р.№1825, на підставі п.44.5 ст.44 Податкового кодексу, призупинено проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ДП «Конверсенергопром» (код ЄДРПОУ 30182152).

Наказом ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.04.14р. №75 поновлено проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ДП «Конверсенергопром» (код ЄДРПОУ 30182152), з 10.04.14р.

Таким чином, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі наказу №1787 від 23.12.13р., направлення №1565/2208 від 24.12.13р., відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу, проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ДП «Конверсенергопром» (код ЄДРПОУ 30182152) по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Майстер Буд Інвест» (код ЄДРПОУ 33710469, ТОВ «Т.К. Трансфер Сервіс» ( код ЄДРПОУ 37106701), ТОВ «Охоронне Агенство «Проект» (код ЄДРПОУ 35714863), ТОВ «Макарівська спеціалізована експлуатаційна дільниця» (код ЄДРПОУ 35423390) за період з 01.10.10р. по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 22.04.14р. №999/22-13/30182152.

В ході проведення перевірки встановлено: порушення пп.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу, а саме: заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 1125093,00грн. та завищення суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 173,00грн.; порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу, що призвело до заниження суми податку на прибуток всього на суму 532060,00грн., в результаті допущених порушень, допущено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 479529,00грн. Встановлено порушення пп.49.18.2 п.49.18, п.49.1, п.49.2 Податкового кодексу, оскільки податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік - не подано.

На підставі акту від 22.04.14р. №999/22-13/30182152 ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2014р. №00072222113 яким ДП «Конверсенергопром» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3479529грн.; податкове повідомлення - рішення від 23.05.2014р. №0007232213, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість розмірі 173,00грн.; податкове повідомлення рішення від 23.05.14р. №0007242213, за платежем податок на додану вартість, яким ДП «Конверсенергопром» збільшено суму грошових зобов'язань за основним платежем - 619238,00грн., за штрафними (фінансовими_ санкціями - 154809,00грн.; податкове повідомлення-рішення від 23.05.14р. №0007252213 за платежем податок на прибуток, яким ДП «Конверсенергопром» збільшено суму грошових зобов'язань за основним платежем - 57709,00, за штрафними (фінансовими) санкціями - 228,00грн.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась з урахуванням періоду до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.

Згідно п.1.7. ст.1. Закону України "Про податок на додану вартість", пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону, п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2. ст.198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (зокрема, податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон).

Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат для цілей оподаткування податком на прибуток приватних підприємств є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, оскільки саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадку, коли для цілей оподаткування операції враховані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або відображені операції, не зумовлені розумними економічними або іншими причинами.

Таким чином, окрім формальних вимог щодо оформлення господарської операції, умовою визнання податкової вигоди платника є прояв платником належного ступеня обережності при виборі контрагента. Наведене передбачає встановлення обставин щодо укладення та виконання договору з контрагентом у світлі реальності господарської операції. Якщо суд встановлює, що основною метою платника було отримання доходу виключно або переважно за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну економічну діяльність, у визнанні права на податкову вигоду може бути відмовлено. При цьому реальність господарської операції визначається не лише фактичною наявністю та рухом активу, але й реальністю виконання операції саме конкретним контрагентом, тобто наявністю прямого зв'язку з певним постачальником. Платник, який не забезпечив документальне підтвердження відомостей та обґрунтованість вимог, на підставі яких він претендує на податковий кредит та витрати, несе ризик несприятливих наслідків своєї бездіяльності у вигляді можливого позбавлення права на податкову вигоду.

В силу чинного законодавства обов'язок підтвердити правомірність податкового кредиту та витрат первинними документами покладений на платника - покупця, оскільки саме він є суб'єктом, що обчислює кінцеву суму податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету. При цьому документи, які обґрунтовують витрати та податковий кредит, повинні відображати достовірну інформацію. У даному разі, у позивача відсутні первинні документи, які засвідчують реальність господарських операцій.

Платником не подано доказів про перевірку ділової репутації контрагента, не наведено фактів про обставини укладення та виконання договорів.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне виконання зобов'язань, необхідність складення яких випливає з умов договірних зобов'язань за укладеними суб'єктами господарювання угодами.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що право платника податку на відображення у податковому обліку господарських операцій виникає у разі реальності задекларованих господарських операцій, наявності ділової мети у розглядуваних операціях, добросовісності платника податку та дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції. Порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

Отже, податковим органом у процесі перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованим контрагентом, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті. Фактично викладене свідчить про те, що позивачем було створено штучну видимість здійснення господарських операцій з названими контрагентами, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами. У зв'язку з цим суд дійшов висновку про те, що платникові має бути відмовлено в одержанні податкової вигоди, на яку він претендує, та погоджується із правомірністю оспорюваних нарахувань.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено, що ДП «Конверсенергопром» по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Майстер Буд Інвест» (код ЄДРПОУ 33710469, ТОВ «Т.К. Трансфер Сервіс» ( код ЄДРПОУ 37106701), ТОВ «Охоронне Агенство «Проект» (код ЄДРПОУ 35714863), ТОВ «Макарівська спеціалізована експлуатаційна дільниця» (код ЄДРПОУ 35423390) віднесено до складу податкового кредиту ПДВ суму в рохзмірі1309846,0грн..

Згідно бази даних «Податковий блок» суми задекларованого податкового кредиту з ПДВ зменшено на суму 184544,00грн.

В свою чергу, до перевірки не надано відповідні податкові накладні, що підтверджують податковий кредит з ПДВ в сумі 1125302,00грн.

ДП «Конверсенергопром» віднесено до валових витрат та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, суми, що не підтверджені відповідними документами, що призвело до їх завищення в сумі 5 626510,00грн.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що перевірка позивача призначена постановою Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 08.10.2013р., по кримінальному провадженню №32012110070000023 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за обвинуваченням в чинені злочинів передбачених ч.3 ст.28, ч.2 стю205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212 КК України.

Щодо посилать позивача про те, що приймати податкові повідомлення-рішення у разі відсутністі відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи, суд зазначає наступне.

Наказом Міністра оборони України №338 від 11.06.2007р. ОСОБА_4 призначено на посаду директора ДП «Конверсенергопром».

Відповідно до Вироку Деснянського районного суду м.Києва від 01.04.13р., ОСОБА_4 діючи умисно, повторно вчинив створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Макарівська спеціалізована експлуатаційна дільниця», ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Центрреставрація», ТОВ «Охоронне Агенство «Проект», ТОВ «Торгівельно-інвестиційна компанія «Аррована Трейд», ТОВ «Майстер Буд Інвест», ТОВ «Т.К. Трансфер Сергій», ТОВ «МСК Корпорейшн» з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні послуг іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу безготівкових коштів у готівку, шляхом здійснення незаконних фінансово-господарських операцій: формування валових витрат та податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій продажу (придбання) товарів, виконання робіт надання послуг. У вказаному судовому провадженні суд кваліфікував дії ОСОБА_4 як фіктивне підприємництво, тобто створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.205 КК України. Вказаним вироком, суд визнав винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 чт.205 та ч.2 ст.358 КК України.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2013р. ОСОБА_4 визнано винним у вчинені злочинів передбачених ч.1 ст.209, ч.2 ст.364, ч.2 ст.267 КК України.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Наслідками протиправних дій ОСОБА_6 - особи, яка значилася директором ДП «Конверсенергопром», що встановлені зазначеним вироком суду, є вчинення нереальних господарських операцій, з метою незаконного відображення таких операцій у податковому обліку задля безпідставного формування податкових зобов'язань. Вирок суду в цих питаннях є обов'язковим для адміністративного суду, який розглядає адміністративну справу, в якій обставини щодо реального вчинення господарських операцій позивача з ТОВ «Майстер Буд Інвест» (код ЄДРПОУ 33710469), ТОВ «Т.К. Трансфер Сервіс» (код ЄДРПОУ 37106701), ТОВ «Охоронне Агенство «Проект» (код ЄДРПОУ 35714863), ТОВ «Макарівська спеціалізована експлуатаційна дільниця» (код ЄДРПОУ 35423390) є предметом доказування в цій адміністративній справі.

З огляду на встановлені вироком суду обставини, які свідчать про те, що контрагенти позивача були створені з метою здійснення протиправної діяльності, яка полягала у вчиненні нереальних господарських операцій та оформленні на такі операції первинних документів з метою незаконного відображення таких операцій у податковій звітності задля безпідставного формування податкових зобов'язань, суд приходить до висновку щодо безпідставного формування позивачем валових витрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податкового кредиту за такими операціями.

З огляду на те, що в ході розгляду справи не підтверджено факту реальності задекларованих господарських операцій позивача і ТОВ «Майстер Буд Інвест» (код ЄДРПОУ 33710469), ТОВ «Т.К. Трансфер Сервіс» (код ЄДРПОУ 37106701), ТОВ «Охоронне Агенство «Проект» (код ЄДРПОУ 35714863), ТОВ «Макарівська спеціалізована експлуатаційна дільниця» (код ЄДРПОУ 35423390) та наявності у них ділової мети, суд приходить до висновку про допущення позивачем порушень податкової дисципліни.

Поряд з цим слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом формування податкового кредиту та зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат).

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийнятих оскаржуваних рішень.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Конверсенергопром» - відмовити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Конверсенергопром» (код ЄДРПОУ 30182152) решту судового збору у розмірі 4 384,80грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов