Ухвала

від 02.06.2015 по справі 758/4144/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.

суддів Глиняного В.П., Леванчука О.М.

з участю секретаря Саєнко Д.О.

прокурора Бабошиної Ю.В.

власника майна ОСОБА_1

представника власника майна ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання начальника другого відділу КР СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Лещенка С.В., погоджене старшим прокурором прокуратури Подільського району м. Києва Бобошиною Ю.В. та накладено арешт на речі та документи, вилучені під час проведення обшуку 07 квітня 2015 року за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 18, офіс № 506.

В ухвалі слідчий суддя вказав на наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі та документи були використані як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, а тому з метою забезпечення належного зберігання речей. Крім того, при вирішення питання про накладення арешту суд врахував наявність обґрунтованої підозри та відсутність можливих наслідків для інших осіб, розумність та співрозмірність застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1 (ОСОБА_5.) та постановити нову, якою скасувати арешт накладений на особисте майно.

Апелянт зазначає, що в ході проведення обшуку було вилучено документи господарсько-фінансової діяльності підприємств ТОВ «НВП «Трансенергобуд», ТОВ «Глобал Менеджмент Корпорейшн», ТОВ «Глобал Менеджемент Корпррейшн плюс», ТОВ «Монта-Систем-Груп» та майно, що належить особисто ОСОБА_1 та його дружині.

Стверджує, що накладення арешту на майно, що належить апелянту є необґрунтованим та незаконним, що ухвала слідчого судді постановлена з грубим порушенням вимог КПК України.

Зазначає в своїй апеляційній скарзі, що органом досудового розслідування не було надано суду належних доказів про порушення норм податкового законодавства, та не встановлено будь-якого факту вчинення кримінального правопорушення.

Вказує на відсутність доказів, що його майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або майном, яке було здобуте в результаті його вчинення.

Також апелянт зазначає, що в ухвалі слідчого судді не наведено жодних доказів, що ОСОБА_1 є організатором протиправної діяльності, та відсутні будь-які дані, що ОСОБА_1 є засновником чи службовою особою зазначених підприємств. Стверджує,що він має процесуальний статус свідка.

Крім того, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд істотно порушив вимоги КПК України, розглянувши клопотання про накладення арешту на майно без участі власника майна.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту, доводи прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі головного управління ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014100070000093 від 20 листопада 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Капітал-Тех-Сервіс» в період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2014 року безпідставно сформували податковий кредит та валові витрати підприємства шляхом документального відображення безтоварних операцій з рядом наступних підприємств в з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «СБ-Радар», ТОВ «Готика ЛТД», чим ухилились від сплати податків на загальну суму 1 326 737 гривень, що є значним розміром.

Також встановлено, що службові особи ТОВ «Лібеті Стайл» безпідставно сформували податковий кредит та валові витрати підприємства шляхом документального відображення безтоварних операцій з іншими підприємствами, а саме: ТОВ «СБ-Радар», ТОВ «Готика ЛТД», чим ухилились від сплати податків на загальну суму 3 672 968 гривень, що є особливо великим розміром.

Крім того встановлено, що організатором протиправної діяльності з мінімізації податкових збовязань є ОСОБА_1

07 квітня 2015 року на виконання ухвали слідчого судді одільського районного суду м. Києва від 27 березня 2015 року про проведення обшуку, проведено обшук в офісному приміщення ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 18, офіс № 506.

Встановивши зазначені обставини, перевіривши обґрунтованість доводів клопотання слідчого про необхідність арешту вилученого майна, та врахувавши положення ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, як на таке, що було використане як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, має ознаки, визначені ч. 2 ст. 167 КПК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства і доводи апеляційної скарги з цього приводу їх не спростовують.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема було використане як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди. З огляду на вказане, майно, яке було використане як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи апелянта про те, що суд наклав арешт на майно, що належить ОСОБА_1 та його дружині, є безпідставними та нічим не підтвердженим.

Крім того, зазначене майно може містити дані, необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті є формою забезпечення доказів, самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому доводи апеляційної скарги, про те, що ОСОБА_1 не має відношення до вчинення зазначеного кримінального правопорушення та не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту, з огляду на ті правові підстави, з яких накладено арешт, оскільки апеляційний суд переглядає ухвалу слідчого судді на момент її постановлення.

Стан доказів, що вказують на вчинення злочинів, а також на наявність підстав вважати, що майно, яке було вилучене у робочому кабінеті ОСОБА_1 мають ознаки, передбачені ч. 2 ст. 167 КПК України, є достатнім для застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зазначені докази були предметом належної перевірки слідчого судді.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, з викладених у ній доводів, як необгрунтовану - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року, якою задоволено клопотання начальника другого відділу КР СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Лещенка С.В., погоджене старшим прокурором прокуратури Подільського району м. Києва Бобошиної Ю.В. та накладено арешт на речі та документи, вилучені під час проведення обшуку 07 квітня 2015 року за адресою6 м. Київ, вул. Куренівська, 18, офіс № 506, залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

Приндюк М.В. Глиняний

В.П. Леванчук В.М.

Справа № 11-сс/796/1454/2015 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інст.: Швиденко В.А.

Доповідач в суді апеляційної інстанції.: Приндюк М.В.