Рішення

від 02.06.2015 по справі 906/689/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" червня 2015 р. Справа № 906/689/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Попель О.М. - довіреність №61 від 10.04.2014;

від відповідача: Носарєв І.О. - довіреність за вих. №120 від 12.02.2015.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен"

до Публічного акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль"

про стягнення 5483819,75 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен", звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою від 07.05.2015 до Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" про стягнення заборгованості за договором в сумі 4224631,24 грн., пені в розмірі 306922,88 грн., 3 % річних в розмірі 60465,99 грн., інфляційні нарахування в розмірі 891799,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо належної оплати поставленого позивачем товару відповідно до договору поставки товару №260514 від 24.06.2014.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.05.2015р порушено провадження у справі.

Ухвалою від 26.05.2015 було відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою представника відповідача та не необхідністю витребування певних доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач надав в засіданні суду відзив на позовну заяву , в якому заперечує проти позовних вимог в частині інфляційних нарахувань в сумі 891799,64 грн., посилаючись на ту обставину, що грошові зобов'язання в даному випадку виражені не в українській валюті - гривнях, а в прив'язані до іноземної валюти і тому не можуть зазнавати інфляційних процесів.

Крім того відповідач просить зменшити розмір пені, так як він є доволі значним порівняно з розміром основної заборгованості, а також можливі збитки позивача компенсуються шляхом перерахунку суми боргу з урахуванням зміни курсу валюти, а також шляхом пред'явлення до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.14 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" укладено договір поставки товарів № №260514 (далі за текстом - договір), за умовами якого п.1.1, 1.2 постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця преформи ПЕТ (далі по тексту - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору; асортимент товару визначається у п.1.2 договору,

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до п.2.1. та 2.2. договору одиниця виміру кількості товару-одна тисяча штук преформи ПЕТ; загальна кількість товару, що є предметом договору визначається згідно товаророзпорядчих документів, які є невід'ємною частиною договору.

До 25 числа кожного місяця покупець надсилає постачальнику місячний план закупівель на наступний місяць, з вказівкою кількістю та асортиментом товару. Постачальник зобов'язується письмово погодити або відхилити замовлення протягом 2 (двох) робочих днів після отримання замовлення покупця (пункт 4.2. договору).

Ціна товару узгоджується сторонами та визначається в Додаткових угодах до договору, які невід'ємною його частиною. Додаткова угода про узгодження ціни на наступний календарний місяць, сторони підписують до 28-го числа кожного місяця, що передує місяцю постачання.

Відповідно до п.5.2 договору ціна преформи РСО 1810 розраховується згідно нижче наведеної формули, за одну тисячу штук без урахування ПДВ:

Ц = (((( А + В1) * (100%+b))+В2)*вага преформи «і» виду, кг ) +1% відходи + Сі +Кі +Рі(Хі) +Т лі (Т рі), де

і - відповідна преформа:

Ц - валютний еквівалент ціни преформи «і» виду, в доларах США. за одну тисячу штук без ПДВ;

А - мінімальна вартість однієї тони сировини на умовах поставки «FAR EASТ Exports (approved) FOB» згідно огляду PCI за два календарні місяці до місяця постачання, в еквіваленті доларів США;

В1 - вартість фрахту до порту в еквіваленті доларів США;.

b - митне оформлення складає 1%;

В2 - витрати на транспортування сировини, порт-завод, в доларах США / тонну);

С1 - вартість виробництва 1000 (однієї тисячі) штук відповідної преформи ПЕТ в еквіваленті доларів США, без ПДВ;

К1 - витрати барвника у розрахунку за 1000 (одну тисячу) штук преформи ПЕТ в еквіваленті доларів США, без ПДВ;

Р1 - витрати на упаковку в гофротару у розрахунку та 1000 (одну тисячу) штук преформи ПЕТ в еквіваленті доларів США. бет ПДВ;

Х1 - витрати на упаковку в метал, контейнер у розрахунку за 1000 (одну тисячу) штук преформи ПІ'. 1 в еквіваленті доларів США. бет ПДВ;

Т лі - транспортні витрати на доставку 1000 (однієї тисячі) штук преформи ПЕТ в еквіваленті доларів США. без ПДВ (Львів);

Т рі- транспортні витрати на доставку 1000 (однієї тисячі) штук преформи ПЕТ в еквіваленті доларів США, без ПДВ (Радомишль).

Складова ціни преформи А (еквівалент долару США) є перемінною та визначається для кожного календарного місяця строку дії договору.

Згідно п.5.3 договору оплата товару здійснюється в гривнях. Валютою договору є гривня. При відвантаженні кожної партії товару постачальник в товаросупровідних документах (видатковій накладній, товаро-транспортній накладній, податковій накладній, рахунку) па таку партію зазначає ціну товару, визначену як суму валютних еквівалентів, помножених на середній курс продажу долара США на УМВБ на день, що переду дню відвантаження за один банківський день

Відповідно до п.5.4 визначена у відповідності до даного договору та зазначена в товаро-розпорядчих документах ціна товару розуміється та сприймається сторонами як попередня ціна, яка є базою для визначення остаточної ціни по якій здійснюється відчуження товару по цьому договору.

Остаточна ціна товару визначається автоматично, в момент оплати товару (у випадку відсутності оплати, на момент звернення постачальника до суду), за наступною формулою : OЦ = ПЦ * К2/К1, де

ОЦ= остаточна ціна в гривнях;

ПЦ= попередня ціна товару в гривнах, зазначена в товаророзпорядчому документі;

К1= розміщений на інтернет ресурсі httр://charts/.finance.ua/ua/currency/interbank середній курс продажу долара США на УМВБ за дату, що передує даті визначення ціни товару, а якщо на дату поставки товару торги на міжбанківському валютному ринку не проводились. то останню дату, що передує даті поставки в яку торги на міжбанківському валютному ринку проводились.

К2= розміщений на інтернет ресурсі httр://charts/.finance.ua/ua/currency/interbank середній курс продажу долара США на УМВБ за дату, що передує даті зарахування коштів в оплату товару на банківський рахунок постачальника, а якщо в цю дату торги на міжбанківському валютному ринку не проводились, то на останню дату, що передує даті зарахування коштів в яку чорти на міжбанківському валютному ринку проводились. Якщо показник К1 відрізняється від показника К2 менш ніж на 3%, то вищезазначена в цьому пункті формула визначення остаточної ціни товару не застосовується і попередня ціна дорівнює остаточній.

Якщо остаточна ціна товару буде відрізнятися від попередньої, на першу вимогу будь-якої із сторін сторони зобов'язуються підписувати відповідне коригування (зміну) до товаро-рознорядчих документів. При цьому коригування до податкових накладних оформляються постачальником у відповідності до податкового законодавства.

Покупець здійснює оплату вартості товару на протязі 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки товару. У випадку порушення покупцем термінів оплати (п.6.1.), постачальник вправі призупинити подальші поставки товару згідно договору до моменту погашення про термінованої заборгованості п. 6.1., 6.2 договору).

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника. У paзі недостатності суми проведеною покупцем платежу для погашення існуючої заборгованості за товар у повному обсязі, незалежно від вказаного у платіжному документі призначення платежу отримана сума приймається постачальником в рахунок послідовного погашення боргу покупця за поставлений товар за принципом FIFO, починаючи з погашення найпершого неоплаченого на дату платежу товаророзпорядчого документу і до останнього (п. 6.3, 6.4 договору).

Згідно п.9.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. У випадку, якщо жодна із сторін, до закінчення зазначеного терміну не заявить про розірвання даного договору, він вважається продовженим ще на один рік.

Сторони передбачили у договорі відповідальність у випадку прострочення в оплаті покупцем поставленого товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної кількості вартості неоплаченого товару (п.10.1 договору)

Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань з оплати одержаного за договором поставки

Сторони погодили розрахунок ціни вартості кожної партії товару у відповідності до співвідношення курсу гривні до долару США.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт поставки обумовленого договором товару за товарно-транспортними накладними

З урахуванням всіх додаткових угод до договору, вказана в товаро-транспортних накладних ціна сприймається як попередня і є базою для визначення остаточної ціни у випадку, коли курс продажу долару США до гривні на дату відвантаження товару по відношенню до курсу на дату звернення до суду відрізняється більш, ніж на 3%, ціна товару автоматично визначається за визначеною сторонами формулою.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи, а саме додатковими угодами до договору №№1,2,3,4,1/1 (а.с 28-32), видатковими накладними №№ 637, 661, 684, 8, 21,49, 50,110,112, 143, 154, 216 (а.с 65-91) та розрахунком коригування ціни товару (а.с.21) підтверджено, що заборгованість відповідача за договором складає 4224631,24 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, факт наявності заборгованості у відповідача в сумі 4224631,24 грн. документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за договором в розмірі 4224631,24 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також заявив до стягнення пеню в розмірі 306922,88 грн., 3 % річних в розмірі 60465,99 грн., інфляційні нарахування в розмірі 891799,64 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування інфляційних не приймаються судом, оскільки у даному випадку сторони передбачилили в договорі саме визначення ціни вартості товару, як однієї з істотних умов договору, з прив'язкою до зміни курсу гривні.

Згідно ст. 189 ГК України ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб`єкти господарювання. Сторони, фактично встановлюють порядок обчислення ціни договору, яка є його істотною умовою, через її визначення в залежності від зміни курсу валюти на дату певної події, в той час як відшкодування інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України за своєю правовою природою є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за час прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті основного боргу.

Відповідно приписи ч. 2 ст. 533 ЦК України, якою передбачено, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, встановлюють не міру відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а саме порядок обчислення його суми, яка підлягає сплаті у національній валюті.

Положення цивільного законодавства дозволяє сторонам виражати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, така дія вчиняється сторонами за обоюдною згодою та на власний ризик, а отже валютні коливання та зміна суми грошового зобов'язання в гривневому еквіваленті в даному випадку не є мірою відповідальності сторін, а узгодженою умовою їх діяльності.

Суд здійснив перевірку розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат та дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення вказаних нарахувань у заявленому позивачем розмірі: 3 % річних підлягають стягненню з відповідача в розмірі 60465,99 грн., інфляційні втрати підлягають стягненню в сумі 891799,64 грн.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як зазначалось вище сторони передбачили у договорі відповідальність у випадку прострочення в оплаті покупцем поставленого товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної кількості вартості неоплаченого товару (п.10.1 договору).

Судом здійснено перевірку розрахунку розміру пені. У даному випадку розрахунок пені є обґрунтованим та правильним в заявленій сумі 306922,88 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені у зв'язку з його неспірозмірністю сумі боргу слід вказати наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення

Відповідач у даному випадку не надав докази та не довів, що даний випадок є винятковим, що зобов'язання не виконувались з об'єктивних причин, зокрема, у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача. Крім того з клопотання та інших матеріалів справи не вбачається намагання відповідача погасити грошові зобов'язання.

З огляду на викладене, оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з можливими збитками кредитора, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення пені.

Таким чином, клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в сумі 5483819,75 грн. заборгованості, з яких: 4224631,24 грн. - основний борг, 306922,88 грн. - пеня, 60465,99 грн. - 3% річних, 891799,64 грн. - інфляційні.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Микгород, 71, ід. код 05418365)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 20, ід. код 31617387) 5483819,75 грн. заборгованості, з яких: 4224631,24 грн. - основний борг, 306922,88 грн. - пеня, 60465,99 грн. - 3% річних, 891799,64 грн. - інфляційні, а також 73080,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.06.2015

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.