Рішення

від 03.06.2015 по справі 907/461/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2015 Справа № 907/461/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТАФ", с. Угля Тячівського району

до відповідача приватного підприємства "Ужгородська механізована будівельна компанія", с. Чабанівка Ужгородського району

про стягнення суми 102 228,78 грн., в т.ч. 58 200,00 грн. заборгованість за поставлену продукцію, 14 201,28 грн. штрафних санкцій, 29 827,50 грн. інфляційних

Головуючий суддя Івашкович І.В.

за участю представників:

від позивача - Стан І.Ф., довіреність від 12.05.2015

від відповідача - не з'явився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "СТАФ", с. Угля Тячівського району звернулося з позовом до відповідача приватного підприємства "Ужгородська механізована будівельна компанія", с.Чабанівка Ужгородського району про стягнення суми 102 228,78 грн., в т.ч. 58 200,00 грн. заборгованість за поставлену продукцію, 14 201,28 грн. штрафних санкцій, 29 827,50 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за поставлений згідно з накладними №71 від 29.08.12; №72 від 30.08.12; №73 від 31.08.12 товар (цегла) виникла заборгованість в розмірі 58 200,00 грн.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем на прострочену заборгованість за період з 13.12.2012 р. по 21.04.2015 р. нараховано 29 827,50 грн. інфляційних.

На підставі ст.231 ч.6 Господарського кодексу України позивачем на прострочену заборгованість за період з 13.12.2012 р. по 21.04.2015 р. нараховано штрафні санкції в розмірі 14 201,28 грн. (згідно розрахунку, наведеного в позовній заяві).

У судовому засіданні 27.05.15 розгляд справи розпочато по суті.

Уповноваженим представником позивача позов підтримано в повному обсязі, з урахуванням заяви від 27.05.2015р. про зменшення позовних вимог. Посилається на обґрунтування та підтвердження позовних вимог доданими до справи документальними доказами.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду (ухвала господарського суду від 24.04.15 про порушення провадження у справі була вручена уповноваженому представнику відповідача Желізняк, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення), участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, письмового мотивованого відзиву на позов не подав.

Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно на вимогу суду письмового відзиву не подав, даний спір підлягає вирішенню по суті в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі досягнутої між товариством з обмеженою відповідальністю "СТАФ", с.Угля Тячівського району та приватним підприємством "Ужгородська механізована будівельна компанія", с. Чабанівка Ужгородського району усної домовленості щодо поставки товару, на підставі листа замовлення від 15.07.2012 р. за накладними №71 від 29.08.12; №72 від 30.08.12; №73 від 31.08.12 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар - цеглу на загальну суму 148 200,00 грн.

Факт поставки відповідачеві товару додатково підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних №11 від 29.08.2012, №12 від 30.08.12, №13 від 31.08.12.

Однак, зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару відповідач виконав частково. Наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача підтверджено часткову оплату відповідачем вартості товару, а саме: 12.09.12 відповідачем перераховано 50 000,00 грн.; 01.10.12 - 15 000,00 грн.; 05.10.12 - 15 000,00 грн.; 12.12.12 - 10 000,00 грн.

Загальний розмір часткових проплат за поставлений товар склав 90 000,00 грн.

Внаслідок неналежного виконанням обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару за відповідачем станом на день звернення з позовом утворилася заборгованість в розмірі 58 200,00 грн.

З приводу спірних поставок товару за вищевказаними накладними між сторонами виникли відносини, які за правовою природою відповідають договору поставки та підпадають під регламентацією норм ст.712 Цивільного кодексу України, Параграфу 1 "Поставка" Господарського кодексу України. За змістом норм ст.712 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму. Нормами ч.1 ст.692 ЦК України, дія яких поширюється на відносини з договору поставки, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, строк виконання грошового зобов'язання у спірних правовідносинах визначається за правилами ст. 692 ЦК України, тобто оплата товару пов'язана з моментом його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, оскільки іншого строку сторонами не визначено.

Таким чином, в силу вищенаведених правових норм у відповідача після прийняття товару виник обов'язок щодо оплати позивачу вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності конкретних умов та вимог -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

При аналізі спірних правовідносин сторін суд виходить з того, що накладні, зазначені у позовній заяві, підлягають оцінці як первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій та факт виникнення договірних відносин сторін, а відтак - і як підстава для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі Закон) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 цього ж Закону).

Наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме накладним, підтверджено факт отримання відповідачем товару.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу в розмірі 43200,00 грн. (з урахуванням заяви позивача від 27.05.2015р. про зменшення позовних вимог на суму 15000,00 грн., яка сплачена відповідачем після пред"явлення позову) за поставлений товар позивачем документально доведено та обґрунтовано відповідно до вимог закону, відповідачем в установленому порядку не спростовано.

Оскільки в даному випадку відповідач не виконав зобов'язання по оплаті отриманого товару, порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 43200,00 грн.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем на прострочену заборгованість за період з 13.12.2012 р. по 21.04.2015 р. нараховано 29 827,50 грн. інфляційних.

Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок суми інфляційних, суд визнає їх заявленими в обґрунтованому розмірі.

На підставі ст.231 ч.6 Господарського кодексу України позивачем на прострочену заборгованість за період з 13.12.2012 р. по 21.04.2015 р. нараховано штрафні санкції в розмірі 14 201,28 грн.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, суд констатує наступне.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, строк виконання грошового зобов'язання у спірних правовідносинах у розумінні ст. 692 ЦК України настав 31.08.2012 р. - дата останньої поставки товару та оформлення товаро-розпорядчих документів на товар, а саме накладної №73 від 31.08.2012 р. З огляду на викладене, нарахування штрафних санкцій за прострочку оплати вартості товару має бути припинено 01.03.2013р. (через шість місяців від дати 31.08.2012р., коли зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару мало бути виконаним).

Однак, враховуючи те, що позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій починаючи з 13.12.2012 (наступна дата за датою останньої проплати), суд проводить перерахунок суми штрафних санкцій з урахуванням визначеної позивачем дати початку такого нарахування .

Судом проведено перерахунок та встановлено, що із простроченого боргу 58200,00 грн. підлягають нарахуванню штрафні санкції за період з 13.12.2012 р. по 01.03 2013 р. в розмірі 920,84 грн. (58200 грн. борг х 7,5% (облікова ставка НБУ) / 365 днів х77 днів = 920,84 грн.).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій підлягають задоволенню частково в розмірі 920,84 грн.

Виходячи з вищенаведених мотивів, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Стягненню підлягає сума 73948,34 грн. , в т.ч. 43200,00 грн. основний борг за отриманий товар, 29 827,50 інфляційні та 920, 84 грн. штрафні санкції.

За правилами ст. 49 ГПК України суд, за результатами вирішення спору, покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті судового в розмірі 1478,84 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог. З урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог на суму 15000, 00 грн. боргу, наявні правові підстави для повернення позивачу із Державного бюджету України судового збору в розмірі 299,94 грн., про що виноситься ухвала суду.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Ужгородська механізована будівельна компанія" (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Чабанівка, вул. Л. Українки, буд.45, і.к. 37161516) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СТАФ" (Закарпатська область, Тячівський район, с.Угля, вул. Груники, буд. 387, і.к.32076279) 73948,34 грн. (сімдесят три тисячі дев"ятсот сорок вісім грн. 34 коп.) (в т.ч. 43200,00 грн. основний борг за отриманий товар, 29 827,50 інфляційні та 920, 84 грн. штрафні санкції), а також 1478,84 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят вісім грн. 84 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 08.06.15

Суддя Івашкович І.В.