Рішення

від 18.05.2015 по справі 908/1718/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/68/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015 Справа № 908/1718/15-г

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Березівські мінеральні води” (62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, ідентифікаційний код 00383030)

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Насолода” (84115, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Нарвська, буд. 9, ідентифікаційний код 31477332)

про стягнення 31 973, 74 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

17.03.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Березівські мінеральні води” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Насолода” про стягнення з відповідача 31 973,74 грн., з яких: 22 084,17 грн. основного боргу, 390,00 грн. боргу за тару, 2 138,81 грн. пені за несвоєчасну оплату товару, 39,47 грн. пені за несвоєчасне повернення тари, 673,95 грн. 3% річних, 6 647,34 грн. інфляції.

Ухвалою від 17.03.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/1718/15-г, присвоєно провадженню номер 24/68/15, справу призначено до розгляду на 20.04.2015р.

Ухвалою від 20.04.2015р. розгляд справи відкладений на 18.05.2015р.

У засіданні суду 18.05.2015р. прийнято рішення.

Позивач в засідання суду 18.05.2015р. не прибув, надав заяву про розгляд справи за відсутністю свого представника. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 34, який укладений між сторонами 07.09.2012р., на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 22 084,17 грн. і тару на суму 390,00 грн. Відповідач за отриманий товар не розрахувався, тару не повернув. За прострочку платежу відповідачу нараховано пеня в розмірі 2 138,81 грн. та за неповернуту тару в сумі 39,47 грн., 3 % річних в сумі 673,95 грн. та 6 647,34 грн. інфляції. Просить суд на підставі ст. ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не з'явився. Судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про призначення судового засідання.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

07.09.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Березівські мінеральні води» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Насолода» (Покупець) укладено договір № 34 з протоколом розбіжностей, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується поставити товар, а Покупець - прийняти та своєчасно оплатити цей товар на умовах, що передбачені цим Договором.

Згідно п. 1.2. договору (в редакції протоколу розбіжностей), під товаром у цьому Договорі мається на увазі мінеральна вода «БЕРЕЗІВСЬКА» та інші товари, що постачаються Постачальником. Найменування, асортимент, місткість та ціна товару вказується у погодженій сторонами Специфікації, , яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, покупець оплачує товар за договірними цінами, які діють на момент відвантаження товару відповідно до погодженої сторонами Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Ціна на кожну партію товару вказується Постачальником у видатковій накладній, згідно погодженої сторонами Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.2.).

Пунктом 2.4. договору сторони узгодили, що Оплата товару здійснюється на умовах відстрочення платежу до 21 (двадцяти одного) календарних днів з моменту поставки товару. Кожна наступна поставка здійснюється після оплати попередньої партії товару, за виключенням випадків здійснення за згодою Постачальника наступної поставки товару без здійсненої Покупцем оплати попередньої партії товару.

Згідно п. 4.1. договору, у залежності від асортименту товару поставка здійснюється в стандартній тарі Постачальника: у скляних пляшках або ПЕТ-пляшках, запакованих в поліетиленові ящики, на піддонах та інших упаковках.

Розділом 5 сторони узгодили, що піддони, поліетиленові ящики та скляні пляшки є заставною тарою, яка повертається у такі строки:

- по місту - 7 днів;

- по області та Україні -15 днів.

Процент повернення заставної тари -100%.

Заставна тара повертається згідно з цінами, які діють на момент відвантаження товару.

При централізованій поставці товару Постачальником по місту тара повертається Покупцем зворотнім рейсом. У випадку, якщо Покупець не повернув тару зворотнім рейсом, він повертає її Постачальнику за власний рахунок і власним транспортом.

При централізованій поставці товару Постачальником по області і Україні тара повертається транспортом Постачальника після попереднього повідомлення (телефоном, факсом) Постачальником Покупця про майбутню дату повернення тари. У випадку, якщо Покупець не повернув тару зазначеним Постачальником рейсом, Покупець повертає тару Постачальнику за власний рахунок і власним транспортом.

Якщо тара, яка підлягає поверненню, повертається транспортом Постачальника, який замовив Покупець для повернення тари Постачальнику, витрати оплачує Покупець п. 5.1.).

У випадку, якщо Покупець не повертає тару в строки, зазначені в п. 5.1 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику заставну вартість тари, зазначену у видатковій накладній, з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ), зазначаючи в платіжному дорученні - «за тару з урахуванням ПД» (п. 5.2.).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору № 34 від 07.09.2012р. позивачем передано, а відповідачем отримано товар на загальну суму 22 084,17 грн. та тара за ціною 390,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 21.02.2014р. № РН-575 на загальну суму 22 474,17 грн., яка підписана та скріплена печатками підприємств, а також ТТН ТРН-0000575 від 21.02.2014р.

Проте, відповідач у порушення умов договору оплату вартості поставленого товару не здійснив, тару не повернув, внаслідок чого сума основного боргу за товар становить 22 084,17 грн. та сума боргу за тару – 390,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов'язання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 34 від 07.09.2012р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 22 084,17 грн. та за тару – 390,00 грн.

Матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, тару не повернув, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі підтверджується фактичними обставинами справи.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 084,17 грн. 22 084,17 грн. основного боргу за отриманий товар та 390,00 грн. – боргу за тару за договором № 34 від 07.09.2012р. пред'явлено до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Вимоги щодо стягнення пені за товар в сумі 2 138,81 грн. за період з 15.03.2014р. по 15.09.2014р. та пені за неповернуту тару в розмірі 39,47 грн. за період з 15.03.2014р. по 15.09.2014р. позивач обґрунтовує розділом 7 договору, який передбачає, що при простроченні платежу Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення (п. 7.2.). За невчасне повернення заставної тари Покупець сплачує Постачальнику штрафну пеню у розмірі 0,5% від вартості неповерненої заставної тари, зазначеної у п. 5.2 цього Договору, за кожний день прострочення (п. 7.5.).

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно. Вимога щодо стягнення з відповідача пені за товар в сумі 2 138,81 грн. та пені за неповернуту тару в розмірі 39,47 грн. заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги в частині стягнення 673,95 грн. 3 % річних за період з 15.03.2014р. по 11.03.2015р. та 6 647,34 грн. інфляції за період березень 2014р. – лютий 2015р. є доведеними, відповідають вимогам закону, розрахунок судом перевірений, у зв'язку з чим задовольняються у повному обсязі.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надіслав, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що в цілому підлягають задоволенню в повному обсязі.          

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Насолода” (84115, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Нарвська, буд. 9, код ЄДРПОУ 31477332) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Березівські мінеральні води” (62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, код ЄДРПОУ 00383030) – 22 084 (двадцять дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 17 коп. основного боргу за товар, 390 (триста дев'яносто) грн. 00 коп. боргу за тару, 2 138 (дві тисячі сто тридцять вісім) грн. 81 коп. пеню за несвоєчасну оплату товару, 39 (тридцять девять) грн. 47 коп. пеню за неповернуту тару, 673 (шістсот сімдесят три) грн. 95 коп. 3% річних, 6 647 (шість тисяч шістсот сорок сім) грн. 34 коп. інфляції та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Суддя                                                                                Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 02.06.2015р.