Рішення

від 03.06.2015 по справі 908/2697/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 18/83/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015 справа № 908/2697/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 42)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Дон» (83114, місто Донецьк, пр. Панфілова, буд. 12)

про стягнення 79407,52 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Рудюк В.О., довіреність № б/н від 31.12.2014 р., паспорт серія СЮ № 233765 від 06.10.2011 р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 21.04.2015 р. звернулося ТОВ «Баядера Логістик» з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Гермес-Дон» про стягнення 79407,52 грн., які складаються з: 58605,29 грн. боргу за поставлений товар на підставі договору поставки № 2136 від 01.01.2011 р., 5897,34 грн. пені, 4102,34 грн. штрафу та 10802,55 грн. 20% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ст.ст. 526, 530, 611, 625, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232 ГК України.

Ухвалою суду від 22.04.2015 року порушено провадження у справі № 908/2697/15-г, присвоєно справі номер провадження 18/83/15, судове засідання призначене на 03 червня 2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за наявними у справі документальними доказами та закінчений 03.06.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що зазначені у позові. Підставою для звернення з позовом до суду зазначав неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 2136 від 01.01.2011 р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 58605,29 грн. Враховуючи положення договору та приписи діючого законодавства, за порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач нарахував до стягнення пеню, штраф та 20% річних.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено на офіційному веб-сайті господарського суду Запорізької області - 22.04.2015 р., внаслідок відсутності здійснення пересилання поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта». Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце і час розгляду справи та дотримані приписи листа ВГСУ від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» з наступними змінами та доповненнями.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (постачальник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Дон» (покупець, відповідач у справі) 01.01.2011 р. уклали договір поставки № 2136 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку визначеному умовами цього договору.

Найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовлені та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п.4.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 - 5.2 договору ціна на товар визначена у Прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарного дня з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Договір, згідно п. 9.7, є пролонгованим, тобто діючим.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 62277,59 грн., що підтверджується видатковими накладними № 23379/23061 від 24.03.2014 р. на суму 13972,19 грн.; № 25187/25053 від 29.03.2014 р. на суму 7114,26 грн.; № 25186/25052 від 29.03.2014 р. на загальну суму 7609,50 грн., прийнято фактично товару на суму 6650,46 грн.; № 32079/31553 від 19.04.2014 р. на суму 2678,28 грн.; № 32078/31552 від 19.04.2014 р. на суму 3613,62 грн.; № 33929/33415 від 25.04.2014 р. на суму 7943,28 грн.; № 33928/33414 від 25.04.2014 р. на суму 2517,24 грн.; № 42529/41772 від 23.05.2014 р. на суму 3009,24 грн.; № 44465/43622 від 30.05.2014 р. на суму 14779,02 грн.

Відповідач розрахувався за отриманий товар частково, а саме в сумі 3672,30 грн., чим порушив умови договору, сума боргу склала 58605,29 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позивач за захистом порушених своїх прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 58605,29 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 58605,29 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, позивач, враховуючи положення п. 7.1 договору, просив стягнути 5897,34 грн. пені за період прострочення з 15.04.2014 р. по 21.12.2014 р. та 410234 грн. 7% штрафу.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи норми наведеного діючого законодавства України суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунки суми пені у розмірі 5897,34 грн. та штрафу у розмірі 4102,34 грн. є виконаними з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 5897,34 грн. за період з 15.04.2014 р. по 21.12.2014 р. та штрафу у розмірі 4102,34 грн. судом задовольняються.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого товару позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України та пункт 9.2. договору, просив стягнути з відповідача 20% річних у розмірі 10802,55 грн. за період з 15.04.2014 р. по 15.04.2015 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Умовами п. 9.2 договору сторонами встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Наданий позивачем розрахунок 20% річних суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 20% річних за період з 15.04.2014 р. по 15.04.2015 р. у розмірі 10802,55 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, пені, штрафу та 20% річних відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Дон» (83114, місто Донецьк, проспект Панфілова, буд. 12, код ЄДРПОУ 35951249) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 42, код ЄДРПОУ 35871504, р/р 26005060045490 в АБ «Південний», МФО 328209) 58605,29 грн. (п'ятдесят вісім тисяч шістсот п'ять грн. 29 коп.) основного боргу, 5897,34 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім грн. 34 коп.) пені, 4102,34 грн. (чотири тисячі сто дві грн. 34 коп.) 7% штрафу, 10802,55 грн. (десять тисяч вісімсот дві грн. 55 коп.) 20% річних, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 08 червня 2015 р.