Рішення

від 02.06.2015 по справі 908/2686/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 35/57/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 Справа № 908/2686/15

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Заставська О.М., дов. б/н від 24.03.2015р.

від відповідача: Орешкова Л.І., керівник

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Запоріжжя

до Фермерського господарства "Врожайне - 2006", с. Фотієве, вул. Карла Маркса, 48-А

про стягнення 95950, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

21.04.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернувся Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Врожайне - 2006" про стягнення 95950, 00 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що відповідно до укладеного 28 травня 2008 року договору № 5 про надання фінансової підтримки (допомоги), Фермерському господарству "Врожайне - 2006" було перераховано 100 000 грн. 00 коп., які він до 01.12.2013р. мав повернути. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманих грошових коштів виконав частково, повернувши лише 5000 грн. Залишок неповернутої суми складає 95000 грн. На направлену позивачем претензію № 53 від 26.02.2015 р., яка була останнім отримана 26.02.2015 р., про що свідчить підпис позивача на зворотній стороні претензії, відповідач не відреагував, суму боргу не сплатив. Статтею 5.2 договору сторони обумовили, що за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань фермерське господарство сплачує позивачу штраф у розмірі 1 % від суми заборгованості, яка за розрахунком позивача становить 950 грн. Також позивач просить стягнути 1919 грн. судового збору.

21.04.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 22.04.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/2686/15 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/57/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 02.06.2015р. о/об 10 год. 30 хв.

02.06.2015р. через канцелярію господарського суду Запорізької області представником позивача, відповідно до вимог ухвали суду від 22.04.2015р. надано пояснення та документи.

02.06.2015р. через канцелярію господарського суду Запорізької області відповідачем було надано відзив, відповідно до якого останній не заперечує проти наявності в нього заборгованості перед позивачем, проте зазначає, що підприємство опинилося у тяжкому фінансовому стані, заборгованість виникла через загибель внаслідок несприятливих погодних вимог сільськогосподарських культур, які ним вирощувалися, а також в зв'язку із різким падінням курсу гривні та нерегульованим валютним ринком. Відповідач просить надати відстрочку виконання рішення до 01.12.2015р.

В судовому засіданні 02.06.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просить стягнути 95950 грн., з яких: 95000 грн. основного боргу та 950 грн. штрафу, а також судовий збір в розмірі 1919 грн. Проти надання відповідачу відстрочки представник відповідача не заперечив.

В судовому засіданні 02.06.2015р. представник відповідача підтримав позицію, викладену в відзиві та просить надати відстрочку виконання рішення до 01.12.2015р.

За заявою представників сторін справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 02.06.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

28.05.2008 року між Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством «Врожайне-2006» укладений договір № 5 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству. (далі - договір).

Згідно з п. 1 договору Запорізьке відділення зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству в сумі 100000 грн., а фермерське господарство зобов'язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк.

Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що Запорізьке відділення зобов'язано надати по ходу надходження коштів з державного бюджету фінансову підтримку (допомогу) на поточний рахунок фермерського господарства:

- перший транш на суму 65000 грн. перерахувати до 31.05.2008р.

- другий транш в сумі 35000 грн. перерахувати у липні місяці 2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 10 від 30.05.2008 на суму 65 000,00 грн. та платіжним дорученням № 24 від 31.07.2008 року на суму 35 000,00 грн. позивачем перераховано фінансову підтримку (допомогу) в загальному розмірі 100000 грн. (а.с. 13), тобто позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання по договору.

Відповідно до п. 3.4.2 договору, відповідач зобов'язався повернути суму отриманої фінансової підтримки згідно з встановленим графіком:

- до 01 грудня 2012 року в сумі 5 000 грн. 00 коп.

- до 01 грудня 2013 року в сумі 95 000 грн. 00 коп.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, 24.12.2010р. ним було перераховано 5000 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 15) та поясненнями представників сторін в судовому засіданні

Залишок неповернутої суми фінансової підтримки (допомоги) становить 95000 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утримуватися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконати його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості в сумі 95000 грн. Фермерського господарства "Врожайне - 2006" перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, підтверджений відповідними доказами та підтверджується відповідачем, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 95000 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань фермерське господарство сплачує Запорізькому відділенню штраф у розмірі 1 % від суми заборгованості.

Позивачем нараховане 950 грн. штрафу, розрахунок якого судом перевірено.

Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань за договором щодо своєчасного повернення фінансової підтримки (допомоги), то вимоги позивача щодо стягнення 950 грн. штрафу є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарсько - процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Відповідач, як на підставу надання відстрочки виконання рішення посилається на те, що основні культури на які фермерське господарство робило ставку в сільгоспвиробництві, у зв'язку з різким падінням курсу гривні та нерегульованим валютним ринком, перестала користуватись попитом у переробників та експортерів, а оскільки основним видом діяльності господарства є виробництво, переробка, зберігання та продаж сільськогосподарської продукції, інший вид доходу у господарства відсутній, то ці обставини призвели до скрутного фінансового становища господарства. Відповідач зазначає, що необхідні техніка та знаряддя для обробки ґрунту зовсім застаріли та потребують значних коштів для підтримки працездатного стану, найсильніша посуха у 2012-2013 роках знищила майже весь врожай, що не дало можливості вилучити обігові кошти з виробництва для повернення боргу, сільгоспвиробництва, яке має річний цикл. Всі отримані кошти були вкладені в підготовку землі під майбутній врожай 2014 року. Фермерське господарство зазначає, що сподівається повернути кошти у 2015 році за рахунок реалізації озимі пшениці та соняшника. Разом з цим, відповідач просить суд звернути увагу на те, що основним видом діяльності господарства є виробництво, переробка, зберігання та продаж сільськогосподарської продукції, основний збір якої і реалізація яких закінчується в кінці року, і інший вид доходу у господарства відсутній, а тому просить відстрочити виконання рішення до кінця 2015 року, а саме до 01.12.2015р.

В підтвердження викладеного, Фермерське господарство "Врожайне - 2006" надає статутні документи, фінансові звіти, державні статистичні спостереження тощо.

Постановою Пленуму Вищого Господарського суду від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття вказаних заходів, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, проаналізувавши його доводи, враховуючи згоду відповідача на надання відстрочки, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та відстрочити виконання рішення до 01.12.2015р.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства «Врожайне-2006» (72431, Запорізька область, Приазовський район, село Ботієве, вул. Карла Маркса, 48-А, код ЄДРПОУ 34068433) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 37-В, р/р 37116089016544 у ГУ ДКСУ Запорізької області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25490940) основний борг в сумі 95 000 (дев'яносто п'ять тисяч) грн., штраф в сумі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн., а також 1919 (одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. судового збору Видати наказ.

Відстрочити виконання рішення до 01.12.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.06.2015 р.

Суддя О.А. Топчій