Рішення

від 02.06.2015 по справі 908/2201/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/86/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 Справа № 908/2201/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до відповідача Комунальної установи «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Кірова, 33)

про стягнення 3774 грн. 84 коп. основного боргу за договором № 530 від 02.06.2009 р., 68 грн. 60 коп. річних процентів, 224 грн. 31 коп. пені, 297 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Попова І.А.

Представники:

від позивача : Солонін Є.С., дов. № 3577 від 03.11.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 3774 грн. 84 коп. основного боргу за договором № 530 від 02.06.2009 р., 68 грн. 60 коп. річних процентів, 224 грн. 31 коп. пені, 297 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розгляд справи, призначений на 14.05.2015 р. відкладався до 02.06.2015 р. в зв'язку з неявкою представників сторін. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 02.06.2015 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст. 6, 11, 16, 96, 203, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 627, 628, 629, 632, 651, 653, 654 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 231, 232 ГК України, ст.ст. 31, 33, 36 Закону України «Про телекомунікації». В обґрунтування вимог вказує, що на підставі Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 2895 від 11.04.2012 р. і договору № 530 від 02.06.2009 р. про надання послуг ADSL-підключення до мережі Інтернет позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги та послуги Інтернет. Пунктом 5.3 договору передбачено, що споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків. Відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по оплаті за надані послуги, внаслідок чого за період з квітня 2014 р. по жовтень 2014 р. за ним склалася заборгованість в сумі 3774 грн. 84 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 5.2 договору позивач просить стягнути 224 грн. 31 коп. пені, нарахованої за період з 21.05.2014 р. по 31.03.2015 р. Також, згідно ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 68 грн. 60 коп. річних процентів, нарахованих за період з 21.05.2014 р. по 31.03.2015 р., та 297 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів за період з 01.04.2014 р. по 01.10.2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 03.04.2015 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 02.06.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 02.06.2009 р. Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (правонаступником якого є позивач по даній справі) та Комунальної установи «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради (відповідач по даній справі, споживач) укладено договір № 530 про надання послуг ADSL - підключення до мережі Інтернет, за умовами якого Укртелеком зобов'язався надавати споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії до допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, та інші додаткові послуги Інтернет, які споживач може постійно замовити через систему самообслуговування.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами розділом 5 зазначеного договору, пунктом 5.3 якого передбачено, що споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунку Укртелекому, пред'явлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.

Згідно п.п. 8.1, 8.2 договір набирає чинності з дня укладання споживачем і діє протягом 1 року з дня укладання. Якщо одна із сторін не заявить письмово про припинення дії договору за 30 днів до закінчення терміну його дії, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на цих самих умовах. Сторонами по справі не повідомлено про наявність заяв жодної зі сторін про припинення, тому договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання п. 5.3 договору № 530 на оплату наданих послуг позивачем пред'являлися рахунки-акти. Відповідач не сплатив за отримані послуги Інтернет в обумовлені договором строки. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в сумі 3774 грн. 84 коп. за період квітень 2014 р. - жовтень 2014 р.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України -договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 33 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Позивач вказує, що в порушення вимог закону відповідач у встановлені строки зобов'язання щодо здійснення оплати наданих послуг Інтернет не виконав. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманих послуг в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги визнав, про що підписав акт звірки від 01.11.2014 р. З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 3774 грн. 84 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті послуг Інтернет, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 68 грн. 60 коп., нарахованих за період з 21.05.2014 р. по 31.03.2015 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розрахунку втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 297 грн. 39 коп. за період з 01.04.2014 р. по 01.10.2014 р. суд зазначає, що відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальністю за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. Судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строку внесення платежів за послуги Інтернет, але позивачем при здійсненні невірно визначено строк виникнення зобов'язання по оплаті отриманої послуги відповідно до п. 5.3 договору № 530 від 02.06.2009 р.

Судом здійснено розрахунок, відповідно до якого розмір втрат від інфляції грошових коштів складає 83 грн. 93 коп. При цьому суд зауважує, що у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання. Враховуючи строк виконання зобов'язань, узгоджений п. 5.3 договору № 530, та період розрахунку, визначений позивачем, нарахування останнім втрат від інфляції грошових коштів за порушення грошових зобов'язань за серпень - жовтень 2014 р. є помилковим. Крім того, при розрахунку судом враховано рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. Суд вважає вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 297 грн. 39 коп. такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 83 грн. 93 коп.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 224 грн. 31 коп., нарахованої за період з 21.05.2014 р. по 31.03.2015 р., позивач обґрунтовує п.5.2 договору № 530 від 02.06.2009 р. Як вбачається, пунктом 5.2 договору № 530, на який посилається позивач передбачено умови договору щодо порядку пред'явлення рахунку та не стосується відповідальності споживача за невиконання зобов'язань з оплати наданих послуг. Таким чином, посилання позивача на п. 5.2 договору № 530 суд вважає безпідставним, а розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ необґрунтованим. Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та приписів ст. 231 ГК України штрафні санкції визначаються законом або передбачаються договором. Суд вважає вимоги про стягнення пені такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір неустойки повинен бути погоджений сторонами. В задоволенні вимог про стягнення пені відмовляється.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунальної установи «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Кірова, 33, ЄДРПОУ 25741826) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, ЄДРПОУ 01184385, р/р 26006439855 у ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» (м.Запоріжжя), МФО 380805) 3774 (три тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 84 коп. основного боргу, 83 (вісімдесят три) грн. 93 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 68 (шістдесят вісім) грн. 60 коп. річних процентів. Видати наказ.

Стягнути з Комунальної установи «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Кірова, 33, ЄДРПОУ 25741826) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, ЄДРПОУ 01184385, р/р 26008439897 у ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» (м.Запоріжжя), МФО 380805) 1643 (одна тисяча шістсот сорок три) грн. 75 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 08 червня 2015 року.

Суддя І.А. Попова