Рішення

від 09.06.2015 по справі 909/403/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р. Справа № 909/403/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027

до відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "СТП", вул. Шевченка, буд. 142, с. Закерничне, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77665

про стягнення заборгованості за договором № б/н від 14.10.2013 року в розмірі 253 203 грн. 15 коп.., з них: 168 064 грн. 14 коп. - заборгованість за кредитом, 55 726 грн. 38 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 29 412 грн. 63 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором

за участю представників сторін:

від позивача: Гук Андрій Степанович - начальник юридичного департаменту Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Приватбанк", (довіреність № 56 від 22.01.2010 року; закордонний паспорт серія РО № 740622 від 03.08.2007 року)

від відповідача: не з'явився

встановив: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "СТП" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № б/н від 14.10.2013 року в розмірі 253 203 грн. 15 коп.., з них: 168 064 грн. 14 коп. - заборгованість за кредитом, 55 726 грн. 38 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 29 412 грн. 63 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 14.10.2013 року щодо сплати необхідних коштів для погашення заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№5387/15 від 18.05.15.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

14 жовтня 2013 року Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "СТП" (по справі відповідач) згідно заяви на договірне списання коштів ( далі "Гарантований платіж" або "заявка") приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 14.10.13 (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Розділом 3.2.2. Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Послугу "Гарантований платіж" Банк надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі - Послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів (далі "Гарантований платіж" або "Заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати відсотків і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплата по якому подасться заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74. Умов).

Після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, Банк розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та. або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Після укладання договору відповідач активно почав користуватись послугою "Гарантований платіж", який надавався Банком для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується, виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих Клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача. Всі реквізити зазначені в п. 3.1.1.74. Умов вказані в виписках по рахунках та довідці про перелік здійснених платежів.

Зі змісту виписок по рахунках та розрахунку заборгованості випливає, що відповідач користувався кредитом за послугою "Гарантований платіж" неодноразово з наданням відповідних заявок, які наявні в матеріалах справи.

Прострочена заборгованість на рахунку Відповідача з'явилася 14.03.2014 р. і не була погашена в момент, коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, тобто відповідач порушив умови договору.

Пунктом 3.2.2.2. Умов передбачено, що у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Відповідно до розділу 3.2.2.7.5. Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якою із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7. Умов).

Загальна заборгованість за послугою "Гарантований платіж" склала суму заборгованості за виконаними платежами, що відображено в розрахунку заборгованості та виписками по рахунках і станом на 17.03.2015 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 253 203 грн. 15 коп.., з них: 168 064 грн. 14 коп. - заборгованість за кредитом, 55 726 грн. 38 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 29 412 грн. 63 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Розрахунок заборгованості та виписки по рахунках відповідача містяться в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання позивачем направлено відповідачу претензію вих. № 310141FR0S09E від 14.01.2015 р. з вимогою погасити прострочену заборгованість. Докази направлення містяться в матеріалах справи.

Однак дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, згідно підписаної заявки відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 14.10.2013 р. та взяв на себе зобов'язання виконувати мови Договору.

Заяву, що розміщена в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua суд розцінює як укладання договору банківського обслуговування, тобто правочину в розумінні ст. ст. 202, 203 ЦК України з усіма його правовими наслідками.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст.610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 612 вказаного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем умов угоди щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову та його задоволення в частині заборгованості за кредитом в сумі 168 064 грн. 14 коп. та 55 726 грн. 38 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Разом з тим, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 цього ж кодексу штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549, 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище згаданого Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2..1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4 винагороди, передбаченого п. п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривнях.

Пунктом 3.2.1.5.4 Умов визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. п. 3.2.1.5.1.-3.2.1.5.3 цього Договору, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідачем не подано суду доказів вчасного виконання зобов"язання за Договором банківського обслуговування №б/н від 14.10.2013 року. Отже, позов в частині нарахування пені в сумі 29 412 грн. 63 коп. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не подано суду доказів повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, доводи позивача щодо наявності боргу та його суми не спростовано.

З огляду на викладене позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 11, 202, 509, 526, 549, 550, 610, 612, 629, 634, 639, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 218, 220, 230-231 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "СТП" про стягнення заборгованості за договором № б/н від 14.10.2013 року в розмірі 253 203 грн. 15 коп., з них: 168 064 грн. 14 коп. - заборгованість за кредитом, 55 726 грн. 38 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 29 412 грн. 63 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "СТП" (вул. Шевченка, буд. 142, с. Закерничне, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, код 23804592) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 14.10.2013 року в сумі 253 203 грн. 15 коп. (двісті п"ятдесят три тисячі двісті три гривні п"ятнадцять копійок), з них: 168 064 грн. 14 коп. (сто шістдесят вісім тисяч шістдесят чотири гривні чотирнадцять копійки) - заборгованість за кредитом, 55 726 грн. 38 коп.(п"ятдесят п"ять тисяч сімсот двадцять шість гривень тридцять вісім копійки) - заборгованість по процентам за користування кредитом, 29 412 грн. 63 коп. (двадцять дев"ять тисяч чотириста дванадцять гривень шістдесят три копійки) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 5 064 грн. 06 коп. (п"ять тисяч шістдесят чотири гривні шість копійки) - судового збору.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.06.15

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"