Рішення

від 28.05.2015 по справі 910/4316/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2015Справа №910/4316/15-г

За позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі

Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового

зв'язку "Укрпошта";

до Святошинського районного осередку Київського відділення Української спілки

в'язнів - жертв нацизму;

про стягнення 737 821,30 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Капаклі З. В., представник, довіреність № 12-198 від 03.12.2014 р.;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 362 661,00 грн. заборгованості, 319 141,60 грн. шрафу, 50 772,54 грн. інфляційних втрат, 5 246,16 грн. 3% річних, а також 14 756,43 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 року порушено провадження у справі № 910/4316/15-г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2015 р. залучино до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію .

Через відділ діловодства господарського суду 22.05.2015 року. представник третьої особи подав відзив на позовну заяву, у якому посилався на те, що Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація не є стороною договору № 53-1993 укладеного 01.11.2013 р. між позивачем та відповідачем, а відповідно не може бути стороною спірних правовідносин, які випливають із його змісту.

У судовому засіданні 28.05.2015 року представник позивача подав клопотання про зменшення позивних вимог, у якому просив суд зменшити частину основного боргу у сумі 104 350,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Приймаючи до уваги, що вищевказана заява про зменшення позовних вимог не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.

Представник відповідача у судове засідання 28.05.2015 р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою представника відповідача.

Відповідач вимоги ухвали від 26.02.2015 року не виконав, письмовий відзив на позовну заяву суду не надав.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (далі - виконавець) та Святошинським районним осередком Київського відділення Української спілки в'язнів - жертв нацизму (далі - замовник) було укладено договір від 01.11.2013 № 53-1993 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник надає матеріальну допомогу (в натуральному вираженні) вигодонабувачам та за їх дорученням за рахунок цих коштів зобов'язується оплатити замовлення на передплату газети «Вечірній Київ» на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що виконавець зобов'язується оформити передплату на періодичне друковане видання - газету «Вечірній Київ» (індекс 91577) та при надходженні її до виконавця доставляти на адреси зазначені замовником.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору кількість періодичних видань яка доставляється на адреси зазначені замовником з вкладенням її до абонентських скриньок становить 16410 одиниці.

Згідно пунктів 4.1., 4.2. договору замовник проводить оплату за передплату періодичного видання «Вечірній Київ» за цінами, визначеними у каталозі видань України, а саме 32,10 грн. за один примірник на три місяці на одну адресу. Загальна вартість договору складає 526 761,00 грн.

Строк дії договору встановлено з дати підписання його сторонами і до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1. договору).

Додатковою угодою №5 від 22.05.2014р. до договору №53-1993 від 01.11.2013 р. сторонами були внесені зміні до договору, а саме викладено п. 5.1. в новій редакції : Оплата замовлення на видання здійснюється передплатником, згідно з рахунком (повідомленням) виконавця, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, що включені в замовлення в термін до 31.08.2014р. на суму 362 661 грн. 00 коп.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 362 661,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши спірний договір, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг на загальну суму 362 661,00 грн., зокрема, актом звіряння взаємних розрахунків, яким відповідач визнав заборгованість перед позивачем станом на 01.04.2014 р в розмірі 362 661,00 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою №5 від 22.05.2014р. до договору сторонами були внесені зміні до договору, а саме викладено п. 5.1. в новій редакції, яким встановлено, що оплата замовлення на видання здійснюється передплатником, згідно з рахунком (повідомленням) виконавця, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, що включені в замовлення в термін до 31.08.2014р. на суму 362 661 грн. 00 коп.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих у визначений договором строк не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої, станом на день розгляду справи, складає 258 311,00 грн.

Доказів здійснення оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 258 311,00 грн., суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги підтверджується матеріалами справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про стягнення з Святошинського районного осередку Київського відділення Української спілки в'язнів - жертв нацизму 258 311,00 грн. заборгованості за договором № 53-1993 від 01.11.2013 р.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за період з 01.09.2014 р. по 23.02.2015 р. штрафу в розмірі 319 141,60 грн., 3 % річних в сумі 5 246,16 грн. та інфляційних втрат в розмірі 50 772,54 грн., що нараховані за час прострочення виконання грошового зобов'язання за договором.

Пунктом 2 додаткової угоди № 3 до договору № 53-1993 від 01.11.2013 року сторони доповнили договір п. 7.5., яким встановили, що у разі несвоєчасної оплати замовлення та вартості послуг виконавця, передплатник сплачує виконавцю штраф в розмірі 0,5% від суми несплати за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Здійснивши перерахунок штрафу, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю у розмірі 319 141,60 грн. за визначений позивачем період.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 5 246,16 грн. та 50 772,54 грн. відповідно за визначений позивачем період.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 43, 79, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Святошинського районного осередку Київського відділення Української спілки в'язнів - жертв нацизму (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кв. 205; код ЄДРПОУ 26549249) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик 22; код ЄДРПОУ 01189979) 258 311 (двісті п'ятдесят вісім тисяч триста одинадцять) грн. 00 коп. заборгованості, 319 141 (триста дев'ятнадцять тисяч сто сорок одну) грн. 60 коп. штрафу, 50 772 (п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 5 246 (п'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 16 коп. трьох процентів річних та 12 669 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн. 43 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" 2 087 (дві тисячі вісімдесят сім) грн. 00 коп. надмірно сплаченого судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 04.06.2015 р.