Рішення

від 19.05.2015 по справі 910/9568/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015Справа №910/9568/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГлассПро" До Приватного акціонерного товариства "Панна" Простягнення 595 028,21 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Стадний Д.С., представник, довіреність № 45 від 08.04.2015; Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГлассПро" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Панна" 243 875,65 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договором від 10.09.2013 № 2908, 11 519,58 грн. пені, 86 591,57 грн. інфляційних збитків, 9 165,76 грн. 3 % річних та 243 875,56 грн. неустойки.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9568/15 від 17.04.2015, яку призначено до розгляду на 19.05.2015.

У судове засідання, призначене на 19.05.2015, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 910/9568//15 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача подав суду уточнення позовних вимог і в ході розгляд спору по суті заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Як слідує з позовної заяви та пояснень представника позивача, позовні вимоги заявлено про стягнення основного боргу за поставлені відповідачу і передані в його власність промислові товари.

Уточнюючи позовні вимоги, позивач змінює суму вимог в частині стягнення неустойки з 243 875,56 грн. на 208 210,54 грн.

На підтвердження заявлених вимог позивачем подано суду договір поставки № 2908 від 10.09.2013, специфікації до договору з додатками, довіреності на отримання цінностей, видаткові накладні, банківські виписки про надходження коштів, розрахунок ціни позову.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГлассПро" в якості постачальника та Приватне акціонерне товариство "Панна" в якості покупця 10.09.2013 уклали договір поставки № 2908, за умовами якого постачальник зобов'язався оставити покупцю товар, що є предметом поставки та детальні характеристики якого наведено у специфікації(ях), оформленій(них) як додаток(ки) до договору та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим договором прийняти вказаний товар та оплатити його.

Відповідно до п. 3.1 укладеного договору покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом поставки за ціною, передбаченою у специфікації(ях).

Виходячи з умов п. 3.2, п.п. 5.2.1, п. 5.2.2 договору оплата товару мала відбуватися у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів покупцем постачальнику в національній грошовій валюті України через авансування 70 % від вартості товару, вказаного в конкретній специфікації з наступним проведенням остаточного розрахунку, а саме: 30 % від вартості товару протягом 30-ьт календарних днів з дати поставки.

Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2013, а в частині невиконаних обов'язків - до повного виконання. Припинення строку дії договору не припиняє чинності зобов'язань сторін, що виникли в період дії строку договору, але не виконані до його закінчення.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В якості трьох додатків до договору поставки суду було подано специфікації № 1/5225, № 2/5224, № 3/5225, в яких сторони погодили найменування товару, одиницю виміру, ціну, строки поставки й оплати з моменту отримання технічного завдання.

За твердженнями позивача в рамках договору поставки № 2908 від 10.09.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГлассПро" передало у власність відповідача товари на загальну суму 641 500,55 грн., за які Приватне акціонерне товариство "Панна" розрахувалося частково, заборгувавши 397 624,90 грн.

Дані твердження позивача про поставку відповідачеві товарів і суму заборгованості останнього знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться копії видаткових накладних № ГП-001614 від 07.10.2013 на суму 6 227,93 грн., № ГП-001633 від 11.10.2013 на суму 6 468,17 грн., № ГП-001652 від 18.10.2013 на суму 55 740,65 грн., № ГП-001687 від 23.10.2013 на суму 42 354,68 грн., № ГП-001675 від 25.10.2013 на суму 7 392,53 грн., № ГП-001677 від 25.10.2013 на суму 66 960,22 грн., № ГП-001692 від 25.10.2013 на суму 39 567,20 грн., № ГП-001686 від 30.10.2013 на суму 22 400,26 грн., № ГП-001704 від 01.11.2013 на суму 46 864,50 грн., № ГП-001733 від 15.11.2013 на суму 20 440,54 грн., № ГП-001747 від 19.11.2013 на суму 46 663,15 грн., № ГП-001757 від 22.11.2013 на суму 82 021,44 грн., № ГП-001783 від 04.12.2013 на суму 68 054,83 грн., № ГП-001795 від 05.12.2013 на суму 68 966,23 грн., № ГП-001805 від 16.12.2013 на суму 9 702,25 грн., № ГП-001823 від 19.12.2013 на суму 8 582,03 грн., № ГП-001845 від 30.12.2013 на суму 20 917,36 грн., № ГП-0001857 від 13.01.2014 на суму 22 176,58 грн. на загальну суму 641 500,55 грн. з підписами уповноважених осіб, довіреності на отримання цінностей уповноваженою відповідачем особою за кожною з указаних накладних, банківські виписки з рахунку про суму коштів, що надійшли від відповідача, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні.

Отже, як встановленими обставинами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за укладеним договором.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вище вказувалося, відповідач провести кінцевий розрахунок за переданий йому у власність товар протягом 30-ти календарних днів з дати поставки. При цьому, строки для авансування 70 % визначеної у специфікації вартості товару в договорі визначене не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і доказів належного виконання грошових зобов'язань за договором № 2908 від 10.09.2013.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, наведені норми чинного законодавства та умови угоди сторін, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 9 165,76 грн. 3 % річних та 86 591,57 грн. інфляційної складової боргу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на доведеність факту прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем за договором № 2908 від 10.09.2013 та враховуючи дію наведених приписів законодавства, заявлені вимоги видаються правомірними і обґрунтованими, а також такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний за виключенням уточнення однієї позиції в розрахунку 3 % річних.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 45 476.37 23.12.2013 - 10.04.2015 474 3 % 1 771.71

Таким чином, вимоги зі стягнення нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України задовольняються частково, а саме: 86 591,57 грн. інфляційна складова боргу та 9 162,02 грн. 3 % річних.

Слід також зазначити, що за розрахунком суду розмір інфляційних нарахувань на всю суму боргу становить 118 392,94 грн., а не 86 591,57 грн. як розрахував позивач. Проте, зважаючи на відсутність у суду правових і процесуальних підстав для виходу за межі позовних вимог в цій їх частині, позовні вимоги про стягнення інфляційного збільшення суми боргу підлягають задоволенню на суму 86 591,57 грн.

Поряд з вимогами про стягнення суми основного боргу та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 519,58 грн. пені та 208 210,54 грн. неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 7.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов'язань вони нестимуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання та неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з п.п. 7.3.1 договору за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з позовної заяви і пояснень представника позивача, фактично до відповідача двічі заявлено неустойку, одна з яких обчислена у розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання за один рік до кінцевої дати нарахування штрафних санкцій, що передбачено п.п 7.3.1. договору, а також інша, що обчислена у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання за один рік до кінцевої дати нарахування штрафних санкцій.

У зв'язку з викладеним, суд відхиляє обґрунтування позивача про можливість одночасного стягнення з порушника зобов'язань пені і штрафу, оскільки в даному спорі вимоги про стягнення штрафу не заявляються взагалі, а заявляється двічі, але по різному нарахована, пеня.

Розраховуючи суми першої та другої пені, позивач обмежує штрафні санкції встановленим у п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України строком позовної давності, що не є порушенням прав чи інтересів відповідача. Також, позивач враховує приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, де закріплено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ч. 2 названого спеціального нормативного акту розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на викладене, за порушення відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, стягненню з останнього підлягає лише пеня, розрахована виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, але не більше ніж за шість місяців в сумі 11 519,58 грн. Решта позовних вимог судом відхиляється як безпідставні та необґрунтовані .

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру заявлених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Панна" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 48, кв. 1, ідентифікаційний код 24254900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлассПро" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38-б, ідентифікаційний код 35778513) 243 875 (двісті сорок три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 65 коп. боргу, 86 591 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 57 коп. інфляційної складової боргу, 9 162 (дев'ять тисяч сто шістдесят дві) грн. 02 коп. 3 % річних, 11 519 (одинадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 58 коп. пені, 7 022 (сім тисяч двадцять дві) грн. 97 коп. судового збору. Видати наказ.

3. У задоволенні іншої частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку

подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі

подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 04.06.2015 р.