Рішення

від 27.05.2015 по справі 910/22757/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015Справа №910/22757/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка-Промисловий демонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ Груп»

про стягнення 89889,88 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Грищенко О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка-Промисловий демонтаж» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ Груп» (далі - Відповідач) заборгованості та санкцій за договором № 41158 від 09.12.2011 про переробку бетонних конструкцій у бетонний щебінь, із урахуванням договору № 41306 від 30.08.2013 про відступлення права вимоги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 позовні вимоги задоволено частково. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 рішення суду було частково скасовано.

Постановою від 24.02.2015 Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 скасовано в частині стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 скасовано в частині відмови в позові, та справу № 910/22757/13 в частині вимог щодо стягнення пені та трьох процентів річних направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У Господарському суді міста Києва вказана справа згідно повторного автоматизованого розподілу надійшла на новий розгляд до судді Сташківа Р.Б.

Заявами від 13.05.2015 та від 27.05.2015 (одна редакція) Позивачем було збільшено позовні вимоги в частині 3% річних, та загалом він просить суд про стягнення 82305,08 грн. пені за період 25.05.2013- 25.11.2013 і 7584,80 грн. 3% річних за період 04.02.2012 - 17.07.2012. Судом дана заява прийнята до розгляду (за клопотанням Позивача в оплату даної заяви судовим збором суд використовує подану раніше квитанцію від 21.07.2014), тому відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, з якої вирішується спір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором № 41158 від 09.12.2011 про переробку бетонних конструкцій у бетонний щебінь, із урахуванням укладення Позивачем з кредитором Відповідача договору № 41306 від 30.08.2013 про відступлення права вимоги.

Під час нового розгляду справи в частині вимог про стягнення пені і 3% річних Відповідач нового відзиву до суду не подав, а у старому відзиві проти стягнення 3% річних заперечував та заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Своїх повноважних представників Відповідач у судові засідання не направив, хоча про їх призначення Відповідача було повідомлено заздалегідь, що вбачається зі зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень, у яких надсилались ухвали суду на адресу місцезнаходження Відповідача, тому будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судове засідання покладаються на Відповідача відповідно.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

09.12.2011 між Відповідачем (Замовник) та ТОВ «Техбудмеханіка-Промдемонтаж» (Виконавець) було укладено договір №41158 на переробку бетонних конструкцій у бетонний щебінь (далі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконати весь комплекс робіт з переробки бетонних конструкцій у бетонний щебінь (Роботи), строки та обсяги виконання яких визначені Договором, а Замовник - прийняти належним чином виконані Роботи та провести їх оплату в порядку, визначеному Договором. Здавання-приймання виконаних робіт за умовами Договору оформлюється актом.

Оплата проводиться наступним чином: аванс 59 711 грн. Замовник перераховує Виконавцю впродовж 3 банківських днів після підписання сторонами Договору, а подальшу оплату Замовник здійснює з урахуванням наданого авансу щомісячно впродовж 5 банківських днів після підписання замовником актів приймання виконаних робіт, які оформлюються та подаються виконавцем щомісячно у порядку визначеному в п. 5.1 Договору.

Додатковою угодою №1 від 26.12.2011 сторони доповнили п. 1.3 Договору (погодили збільшення обсягу робіт).

ТОВ «Техбудмеханіка-Промдемонтаж» виконав свої зобов'язання за Договором належним чином, що підтверджується актами здавання-приймання виконаних робіт (копії залучені до справи, перелік наведено в позові) на загальну суму 499879,07 грн. Ці акти підписані сторонами Договору та скріплені їх печатками. Як убачається з банківських виписок, копії яких залучені до матеріалів справи, Відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 410900,60 грн.

На підставі укладеного 30.08.2013 між ТОВ «Техбудмеханіка-Промдемонтаж» (первісний кредитор) та Позивачем (новий кредитор) договору про відступлення права вимоги №41306 та акта приймання-передачі документів від 30.08.2013 Позивач в порядку ст.ст. 512-514 ЦК України набув прав кредитора вимагати від боржника (Відповідача) належного виконання зобов'язання, зокрема, у розмірі 88978,47 грн. за Договором та вищеописаними актами виконаних робіт.

На виконання умов договору про відступлення права вимоги №41306 від 30.08.2013 Позивач надіслав повідомлення №004 від 26.09.2013, №072 від 30.08.2013 про відступлення права вимоги, які Відповідач отримав 14.11.2013 та 28.10.2013, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 у даній справі в частині, яка залишена без змін постановою від 24.02.2015 Вищого господарського суду України встановлена відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України наявність у Відповідача простроченої заборгованості в розмірі 88978,47 грн. та присуджено її до стягнення з Відповідача.

Вищевказані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 у даній справі в частині, яка залишена без змін постановою від 24.02.2015 Вищого господарського суду України, тому відповідно до ст. 35 ГПК України не потребують доведення.

Отже, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема таких, як нарахування пені на підставі статей 546, 549 ЦК України та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, вимоги про стягнення яких передані на новий розгляду та є предметом даного судового спору.

Суд зазначає, що виходячи зі змісту договору про відступлення права вимоги №41306 та ст.ст. 512-514 ЦК України до Позивача, як до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні за Договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України). Тобто до Позивача перейшли всі права ТОВ «Техбудмеханіка-Промдемонтаж», які останній набув до моменту укладення договору уступки права вимоги, в тому числі право вимоги на стягнення пені та 3% річних з моменту настання строку виконання зобов'язань за Договором.

Перевіривши наведений Позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 27.05.2015 розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку, його арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, та зокрема оскільки розраховані Позивачем 3% річних не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, тому позовні вимоги про стягнення 7584,80 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У частині вимог про стягнення пені суд зазначає, що наданий Позивачем розрахунок виконано не правильно - без урахування положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який вказує, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, тоді як Позивач розраховує пеню у більшому встановленому Договором розмірі - 0,5%. За умовами Договору пеня в такому розмірі могла бути добровільно сплачена Відповідачем, тоді як, що вказано вище, законодавчо обмежено розмір пені до стягнення - розміром подвійної облікової ставки НБУ відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Разом із цим, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої до стягнення пені через заявлення періоду її нарахування (25.05.2013-25.11.2013) поза встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, яка вказує, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України та встановлені Договором строки оплати (впродовж 5 банківських днів після підписання актів приймання виконаних робіт), Позивач мав право на нарахування пені за прострочення внесення оплати по кожному з актів окремо (акти від 28.12.2011, від 27.01.2012 (2 шт.) та від 27.02.2012) на протязі 6 місяців від дня, коли зобов'язання з оплати за кожним з актів мало бути виконано, однак такого нарахування пені Позивачем зроблено не було, натомість Позивач нараховує пеню поза 6ти місячним строком - з 25.05.2013 по 25.11.2013, коли нарахування пені вже припинилося в силу закону, тому підстави для стягнення пені у суду відсутні.

У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог Позивача щодо стягнення пені, підстав для застосування позовної давності за заявою Відповідача до вимог про стягнення пені немає.

Понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з вимогами про стягнення 82305,08 грн. пені та 7584,80 грн. 3% річних відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача в частині задоволених судом вимог про стягнення 7584,80 грн. 3% річних, тобто в розмірі 151,70 грн. судового збору за подання позову та 75,85 грн. за звернення до суду з апеляційною скаргою. Також підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету України 206,43 грн. надлишково сплаченого судового збору за квитанцією від 21.07.2014. У іншій частині в межах переданих на новий розгляд позовних вимог суд підстав для покладення на Відповідача понесених Позивачем витрати по оплаті судового збору не вбачає.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп» (03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16; ідентифікаційний код 35508002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка-Промисловий демонтаж» (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд.3, літера «А», оф. 131; ідентифікаційний код 34578849) 7584 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп. 3% річних, а також 151 (сто п'ятдесят одну) грн. 70 коп. судового збору за подання позову та 75 (сімдесят п'ять) грн. 85 коп. за звернення до суду з апеляційною скаргою.

Видати наказ.

У іншій частині позовних вимог про стягнення 82305,08 грн. пені відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка-Промисловий демонтаж» (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд.3, літера «А», оф. 131; ідентифікаційний код 34578849) з Державного бюджету України 206 (двісті шість) грн. 43 коп. надлишково сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.2015

Суддя Сташків Р.Б.